Рішення № 72533499, 28.02.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/301/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (місце проживання: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 107/57) до Територіальної громади м.Львова в особі виконавчого комітету Львівської міської ради ( місцезнаходження: 79006, м. Львів, пл. Ринок, 1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача шостої Львівської державної нотаріальної контори (місцезнаходження: 79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 109) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини –

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, який помер 03 червня 2017 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що вона є спадкоємцем майна після смерті її батька ОСОБА_3, який помер 03 червня 2017 року. Стверджує, що у зв’язку з невідповідністю дати її народження, зазначеної у заповіті та паспорті, зверталася із заявою про встановлення факту приналежності їй заповіту до суду, що призвело до пропуску строку на прийняття спадщини, просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15 січня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2018 року, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач не з’явилася, однак подала клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представників. Зазначила, що позов підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, клопотання про розгляд справи у їх відсутності не подали.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вказані норми цивільного процесуального законодавства суд визнає неявку представника відповідача та третьої особи неповажною та розгляд справи вважає за необхідне проводити за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки сторони у судове засідання не з’явились.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задоволити, з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-СГ №487223, виданого 17 грудня 2017 року Сихівським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 помер 03 червня 2017 року /а.с. 4/.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2017 року ОСОБА_3 склав заповіт на ім'я ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 26 квітня 2017 року і зареєстрований за № 814 /а.с. 5/.

При зверненні ОСОБА_2 до нотаріуса у зв'язку із оформленням спадщини на підставі зазначеного заповіту було виявлено, невідповідність дати її народження, зазначених у заповіті та паспорті.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зверталася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у зв’язку з невідповідністю дати її народження, зазначеної у заповіті та паспорті. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 29 листопада 2017 року встановлено юридичний факт, а саме, що заповіт, складений від імені ОСОБА_3, посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 26 квітня 2017 року за реєстровим № 814, на ім’яОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить заявнику - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 8, 9/.

04 січня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Шостої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак листом № 11/02-14 від 04.01.2018 року заявнику відмовлено, з мотивів пропуску встановленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України 6-ти місячного строку на прийняття спадщини і було роз'яснено, що спадкоємець, який спадщину своєчасно не прийняв, тобто не проживав зі спадкоємцем за однією адресою, та не подав у шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, має право звернутися до суду за встановленням додаткового терміну для прийняття спадщини / а.с. 10/.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч. 1,2 ст.1220 Цивільного кодексу України).

Статтею 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У п.24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України надав роз’яснення про те, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Встановлено, що позивач не звернулась до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк у зв’язку з невідповідністю дати її народження, зазначеної у заповіті та паспорті та їй був необхідний додатковий час для звернення до суду для встановлення факту приналежності їй заповіту. Зазначені причини суд визнає такими, що істотно утруднювали позивачеві подання заяви про прийняття спадщини в строк, визначений законом.

З огляду на викладене, оскільки позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд дійшов висновку, що позов необхідно задоволити, визначивши позивачеві (спадкоємцеві) додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Окрім того, суд вважає за необхідне сплачений судовий збір залишити за позивачем, оскільки питання щодо розподілу судових витрат позивачем не ставилося.

Керуючись ст.ст.1220, 1223, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст.5, 10, 13, 141, 223, 247, 258, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» з наступними змінами, суд –

у х в а л и в :

позов задоволити.

Визначити ОСОБА_2 (місце проживання: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 107/57, РНКПП НОМЕР_1) додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 03 червня 2017 року - три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду . Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Зубачик Н.Б.