Постанова № 72533266, 22.02.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 318/2419/17 Головуючий у 1 інстанції: Васильченко В.В.

Провадження № 22-ц/778/903/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.,

суддів: Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

секретар: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про захист прав споживачів, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про захист прав споживачів, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів.

Ухвалою судді Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 08 листопада 2017 року було відкрито провадження у справі.

28 листопада 2017 року на адресу суду надійшло клопотання від ТОВ «Єврокар Україна» про передачу справи на розгляд до іншого суду за підсудністю.

Ухвалою Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про захист прав споживачів, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів передано на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 14, 02099.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Передаючи справу за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва ухвалою від 29 листопада 2017 року на підставі ст. 116 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач знаходиться у м. Київ вул.. Бориспільська б. 26-Б кімната 32-Б і відповідно до ст. 109 ЦПК України підстави для розгляду справи Кам’янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області відсутні.

Однак із даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів, визнання договору фінансового лізингу та стягнення коштів стягнення заборгованості; , вважає, що порушені його права споживача, передбачені ст. ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно роз'яснень, викладених в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" вбачається, що до відносин, які регулюються Законом України "Про захист прав споживачів", належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян.

Разом із тим, при поданні позову позивач зазначив саме права, передбачені Законом України "Про захист прав споживачів", які, на його думку, було порушено відповідачем:

Отже, позивач прямо вказує на порушення норм, гарантованих Законом України "Про захист прав споживачів", відтак у справі, що розглядається, відносини, які виникають із договору про надання фінансово-кредитних послуг, підпадають під предмет регулювання Закону України "Про захист прав споживачів".

Такі висновки узгоджуються із узагальненням судової практики розгляду цивільних справ, що виникають із договорів страхування, здійсненим Верховним Судом України 11 листопада 2011 року.

Таким чином, суд помилково дійшов висновку про непідсудність справи, оскільки в даному випадку позивач, як споживач фінансових послуг, звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки судом порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 березня 2018 року.

Головуючий: Судді: