Ухвала суду № 72531571, 15.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30419/14-ц

Провадження № 6/761/151/2018

У Х В А Л А

15 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Мальцева Д.О.

за участю секретаря Шилан Д.О.

представника заявника ОСОБА_1

представник заінтересованої

особи Кравець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві заяву ОСОБА_3, заінтересована особа ПАТ «Укргазбанк», про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі по тексту - заявник) звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просив визнати виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва, виданий 22.10.2015 про примусове виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі №761/30419/14-ц про стягнення з ТОВ «Акріс ЛТД» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укргазбанк» (далі по тексту - стягувач) заборгованості за кредитним договором та суми судових витрат, таким, що не підлягає виконанню.

Заява обґрунтована тим, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. 25.10.2017 відкрито виконавче провадження на підставі зазначеного виконавчого листа. В той же час необхідно врахувати те, що відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2015 звернуто стягнення на майно, належне ТОВ «Сілайн», з метою погашення за рахунок коштів отримання від реалізації майна заборгованість за кредитним договором ТОВ «Акріс ЛТД», ОСОБА_3 перед стягувачем. За таких обставин, є всі підстави вважати, що наявність двох судових рішень про стягнення однієї і тієї ж заборгованості на користь одного стягувача з різних осіб та різними шляхами, призведе до подвійного стягнення. Крім того, з врахуванням тієї обставини, що рішення про звернення стягнення на майно носить більш ранній характер, порівняно з виконавчим листом від 22.10.2015, заявник вважає, що вказаний виконавчий лист можливо визнати таким, що не підлягає виконанню.

08 лютого 2018 року від представника заявника надійшла заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої ухвалою суду від 12 лютого 2018 року відмовлено.

15 лютого 2018 року представником заявника подано заяву про зупинення виконання (стягнення) за виконавчим документом, в задоволенні якої ухвалою суду від 15 лютого 2018 року відмовлено.

15 лютого 2018 року представником стягувача подано заперечення з приводу заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, які ухвалою суду було залучено до матеріалів справи.

Представник заявника ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заяву, просив її задовольнити. Зазначив, що стороною боржника вживаються заходи щодо укладення мирової угоди із стягувачем.

Представник стягувача ПАТ «Укргазбанк» в судовому засіданні заперечував проти заяви, просив відмовити в її задоволенні, з тих підстав, що викладені в заяві обставини є необґрунтованими та таким, що суперечать фактичним обставинам справи. Наявність судового рішення по справі про стягнення з боржника заборгованості не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання таких сум шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, заборгованість, що стягується за виконавчим листом від 22.10.2015 є значно вищою, ніж вартість предмету іпотеки. Боржники рішення суду не виконують, в добровільному порядку заборгованість не погашають, рішення суду є чинним та не скасованим, обов'язковим для виконання. Заявником не надано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що зобов'язання за кредитним договором виконано повністю або частково ним або іншим боржником, чи припинене з інших, передбачених законом підстав.

Додатково пояснив, що мирової угоди на стадії виконання рішення суду між сторонами виконавчого провадження укладено не було.

Представник боржника 2 ТОВ «Акріс ЛТД» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 432 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що 03 липня 2015 року Шевченківським районним судом м. Києва винесено рішення, яким задоволено позовні вимоги ПАТ «Укргазбанк», стягнуто солідарно на користь останнього з ТОВ «АКРІС ЛТД, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 164 від 03.12.2007р. у розмірі складає 5 218 623, 42 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на дату винесення рішення 03.07.2015 року становить 109 643 278, 05 грн. та 218 755, 93 грн., а всього 109 862 033, 98 грн. та судовий збір.

Рішення набрало законної сили 16 вересня 2015 року.

Виконавчий лист за вказаним рішенням суду виданий 22 жовтня 2015 року.

23 жовтня 2017 року за вказаним виконавчим листом постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. відкрито виконавче провадження ВП № 54962039, зокрема про стягнення заборгованості з ОСОБА_3

В судовому засіданні представником стягувача надано виписку по рахунку ТОВ «Акріс ЛТД» по особовому рахунку з 03/12/2007 по 02/02/2018, з якої вбачається, що кошти на погашення заборгованості за вказаним рішенням суду не надходили на рахунок стягувача.

Крім того, відповідно до п. 9, 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з позичальника не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту в разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена. За таких обставин наявність двох судових рішень - про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок її погашення - не свідчить про подвійність стягнення з боржника (що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові ВССУ по справі № 6-11043св14 від 17.06.2015).

З врахуванням наведеного, наявність двох судових рішень, зокрема, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2015 року про солідарне стягнення з ТОВ «АКРІС ЛТД, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 164 від 03.12.2007р. у розмірі 5 218 623, 42 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на дату винесення рішення 03.07.2015 року становить 109 862 033, 98 грн. на користь ПАТ «Укргазбанк» та судовий збір та наявність рішення Господарського районного суду м. Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить ТОВ «Сілайн» та в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Акріс ЛТД» перед стягувачем не свідчить про загрозу подвійного стягнення заборгованості з боржника, оскільки зобов'язання боржником в добровільному порядку не виконано.

У зв'язку з цим, суд також не приймає до уваги твердження представника заявника про те, що рішення про звернення стягнення на майно носить більш ранній характер, порівняно з виконавчим листом від 22.10.2015, а тому вказаний виконавчий лист можливо визнати таким, що не підлягає задоволенню.

Крім того, до матеріалів справи представником заявника не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що виконавчий лист видано помилково чи обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Представником стягувача зазначено, що мирова угода між сторонами не укладалась.

Інших доказів щодо укладення мирової угоди представником заявника не надано, а тому суд не бере до уваги посилання представника заявника на вказану обставину.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 37, 352-355, 431, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3, заінтересована особа ПАТ «Укргазбанк», про визнання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва виданого 22.10.2015р., про примусове виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/30419/14-ц про стягнення з ТОВ «Акріс ЛТД» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором та суми судових витрат, таким що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо у судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Дата складення повного тексту ухвали 20.02.2018.

Суддя: