Постанова № 72531244, 02.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року

м. Харків

справа № 635/4374/17

провадження № 22-ц/790/909/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Сащенка І.С., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року в складі судді Караченцева І.В.,

у с т а н о в и в:

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 та просила:

- розірвати укладений між ними шлюб, зареєстрований 20 вересня 2013 року у Виконавчому комітеті Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 79;

- стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи з дня пред'явлення позову.

В обґрунтування вказала, що 20 вересня 2013 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано у Виконавчому комітеті Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 79.

Сторони мають спільну доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя з відповідачем не склалося внаслідок різних поглядів на сімейне життя та обов'язки, у зв'язку з чим постійно відбувались сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми, можливості зберегти сім'ю немає, подружні відносини між ними припинились, спільного господарства сторони не ведуть, шлюб носить формальний характер, примирення з відповідачем неможливе, сім'я фактично розпалась. Донька проживає разом з матір'ю, відповідач не надає матеріальної допомоги на її утримання, не цікавиться її станом здоров'я, вихованням та життям.

ОСОБА_2 позов визнав частково, проти розірвання шлюбу заперечував, однак в частині стягнення з нього аліментів на користь позивача на утримання їх дитини в розмірі 2000 грн. 00 коп. щомісячно не заперечував.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року позов задоволено.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 вересня 2013 року у Виконавчому комітеті Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 79, - розірвано.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2000 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 07 серпня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1280 грн. 00 коп.

Рішення мотивоване тим, що оскільки шлюбні відносини між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактично припинені, шлюб носить лише формальний характер, примирення сторін, поновлення подружніх стосунків та відновлення їх сім'ї є неможливим; оскільки донька проживає разом із матір'ю - позивачем у справі, ОСОБА_2, як батько, зобов'язаний утримувати неповнолітню дитину; розмір аліментів визначений з урахуванням вимог статті 182 СК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на підстави, викладені в статті 376 ЦПК України, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частин всіх видів заробітку щомісячно; зменшити стягнену з нього суму судового збору з 1280 грн. до 640 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не враховано його матеріальне становище, а саме те, що він працевлаштований в КП «Харківводовідведення» та отримує сталу заробітну платню, а також має на утриманні непрацездатних батьків.

ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надала.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що з 20 вересня 2013 року сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому у Виконавчому комітеті Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 79. Мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8, 9).

Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набув чинності 08 липня 2017 року, внесено зміни до Сімейного кодексу України.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 СК України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки донька проживає разом із матір'ю - позивачем у справі, ОСОБА_2, як батько, зобов'язаний утримувати неповнолітню дитину.

Суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_2 не має інших аліментних зобов'язань визначив суму аліментів в розмірі 2000 грн., яка не перевищує половини заробітної плати відповідача та є достатньою для гармонійного розвитку дитини.

Крім того, ОСОБА_2 визнав позовні вимоги в частині стягнення аліментів в розмірі 2000 грн., що підтверджується звукозаписом судового засідання від 21 листопада 2017 року.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільного їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Доводи апеляційної скарги, про визначення розміру аліментів в частці від його доходу не ґрунтуються за законі.

Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання в апеляційній скарзі на утримання непрацездатних батьків на висновки суду першої інстанції щодо визначення аліментів в розмірі 2000 грн. не впливають.

Докази на підтвердження вказаних доводів також відсутні.

Твердження ОСОБА_2 про невірний розмір стягненої з нього суми судового збору є безпідставним.

У випадках об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною 3 статті 6 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 382, 383, 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02 березня 2018 року.

Головуючий А.В. Котелевець

Судді І.С. Сащенко

Р.М. Піддубний