Постанова № 72531240, 01.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року

м. Харків

Справа № 643/14839/16

Провадження № 22ц/790/569/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів:

головуючого - Котелевець А.В,

суддів - Сащенка І.С., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

імена сторін:

позивач - Публічне акціонерне товариств Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2017 року в складі судді Сиротникова Р.Є.,

у с т а н о в и в:

В листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») в особі свого представника ОСОБА_3 звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування вимог позивач вказав, що 07 березня 2014 року укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт, відповідно до умов якого ПАТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку в розмірі 13 060 грн. 70 коп. зі сплатою 0,01% річних на суму залишку заборгованості за користування кредитом строком до 30 вересня 2014 року.

Відповідач погодився на те, що вказана Генеральна угода на отримання кредиту разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку становить між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 01 листопада 2016 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 30 201 грн. 29 коп. (заборгованість за кредитом - 13 060 грн. 72 коп.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 03 грн. 52 коп.; 13 060 грн. 50 коп. пені та комісії; а також штраф 4 076 грн. 55 коп. відповідно до пункту 2.2. Генеральної угоди.

Указану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2017 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в матеріалах справи, окрім копій анкети позичальника, заяви, Генеральної угоди, витягу з Умов та правил надання банківських послуг, розрахунку заборгованості за договором б/н від 07 березня 2014 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, станом на 01 листопада 2016 року, та копії паспорта на ім'я відповідача, не міститься будь-якого належного та допустимого доказу на підтвердження факту отримання та використання відповідачем вказаних кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві.

Такими доказами, зокрема, може бути складена у відповідності до вимог діючого законодавства довідка про рух коштів по рахунку відповідача, підписана відповідальною особою банку, тощо, але за час розгляду справи судом, - з листопада 2016 року по жовтень 2017 року, представник позивача таких доказів на підтвердження заявлених позовних вимог суду не надав.

07 листопада 2017 року ОСОБА_2 - представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалено на припущеннях, оскільки в матеріалах справи містяться докази щодо неналежного виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Генеральною угодою від 07 березня 2014 року.

Відповідач з заявою про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції не звертався, заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що 27 вересня 2007 року на підставі Заяви позичальника № HAXRF116100313 ПАТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_1 строковий кредит в розмірі 699 грн. 00 коп. зі сплатою 0,42% за користування кредитом на місяць на суму залишку заборгованості на строк 6 місяців по 26 березня 2008 року включно.

07 березня 2014 року укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт, відповідно до умов якого ПАТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку в розмірі 13 060 грн. 70 коп. зі сплатою 0,01% річних на суму залишку заборгованості за користування кредитом строком до 30 вересня 2014 року.

Відповідач погодився на те, що вказана Генеральна угода на отримання кредиту разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку становить між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 01 листопада 2016 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 30 201 грн. 29 коп.

Сума заборгованості складається з наступного: заборгованість за кредитом - 13 060 грн. 72 коп.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 03 грн. 52 коп.; заборгованість за пенею та комісією - 13 060 грн. 50 коп.; штраф - 4 076 грн. 55 коп. відповідно до пункту 2.2. Генеральної угоди.

Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт особисто підписана ОСОБА_1

Жодного платежу на погашення заборгованості за Генеральною угодою на отримання кредиту разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку відповідачем здійснено не було, що підтверджується випискою за період з 01 січня 1999 року по 27 жовтня 2017 року (а. с. 79-80).

Позов пред'явлено 29 листопада 2016 року, тобто в межах позовної давності.

З огляду на це, підстав для відмови в позові у зв'язку з ненаданням доказів на підтвердження факту отримання та використання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві, у суду першої інстанції не було.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України).

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт від 07 березня 2014 року в розмірі 30 201 грн. 29 коп.

За правилами частини 1 статті 88 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, документально підтверджуються: за подачу позовної заяви - в розмірі 1 378 грн. 00 коп.; за подачу апеляційної скарги - в розмірі 1 515 грн. 00 коп. (а. с. 1, 82).

Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір в загальному розмірі 2 893 грн. 00 коп. (1 378 грн. 00 коп. + 1 515 грн. 00 коп.) підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк».

Керуючись статтями 374, 376 ч. 1 п. 1, п. 4, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» задовольнити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт від 07 березня 2014 року в загальному розмірі 30 201 грн. 29 коп. (тридцять тисяч двісті одна грн. 29 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2 893 грн. 00 коп. (дві тисячі вісімсот дев'яносто три грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 01 березня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.С.Сащенко

Р.М.Піддубний