Постанова № 72529153, 01.03.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 236/2511/17 Номер провадження 22-ц/775/219/2018

Єдиний унікальний номер 236/2511/17

Номер провадження 22-ц/775/219/2018

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Саржевська І.В.

Доповідач Корчиста О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Дундар І.О., Тимченко О.О.

за участі секретаря Ситнік Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті цивільну справу №236/2511/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа: Лиманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 квітня 2016 року, ухвалене в приміщенні суду в м. Лиман Донецької області о 09 годині 15 хвилин,

встановив:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі за текстом ПАТ «Альфа-Банк»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа: Лиманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 22 серпня 2011 року між ним та ПАТ «Банк Професійного Фінансування» укладений договір кредиту №21050567473. Того ж дня для забезпечення належного виконання умов договору кредиту укладено договір застави транспортного засобу - автомобілю марки «Chevrolet», 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1. 31 серпня 2012 року він отримав повідомлення від ПАТ «Банк Професійного Фінансування» про укладення між банком та ПАТ «Альфа-Банк» договору купівлі-продажу кредитних портфелів від 06 серпня 2012 року, за яким ПАТ «Банк Професійного Фінансування» відступило своє право вимоги за кредитним договором на користь ПАТ «Альфа-Банк».

Зазначав, що 18 серпня 2017 року він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №3151 від 26 лютого 2016 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., яким стягнуто з нього заборгованість за вказаним кредитним договором.

Крім того зазначав, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не відповідає вимогам закону, а саме: у наданих банком документах відсутні докази безспірності заборгованості боржника перед кредитором, про наявну заборгованість йому не було відомо, лише працівники банку нагадували йому про необхідність сплатити наступний платіж за кредитним договором, а тому вчинення виконавчого напису нотаріусом є неправомірним та передчасним.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 26 лютого 2016 року №3151 та стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить скасувати рішення та ухвалите нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи: суд дійшов невірного висновку про те, що розмір заборгованості не є безспірним, крім того, суд застосував до правовідносин закон, який не підлягав застосуванню, а саме Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки відповідач у виконавчому написі не ставив питання про стягнення з позивача сум штрафів або пені.

В судове засіданні апеляційного суду представник відповідача ПАТ «Альфа-Банк» не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. Подав заяву з проханням розглянути справу без його участі.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. В судовому засіданні апеляційного суду, яке відбулось 22 лютого 2018 року, його представник ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

В судове засідання приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. та представник третьої особи Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не з'явились, повідомлялись належним чином про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ «Альфа-Банк» виходячи з наступного.

Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає за наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у зоні, де проводилася антитерористична операція, що є достатнім аргументом стосовно прийняття доводів про некоректність заявленої суми заборгованості, яку не можна вважати безспірною.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов із порушенням норм матеріального та процесуального права, а також судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Встановлено, що 22 серпня 2011 року між ПАТ «Банк Професійного Фінансування» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №210050567473 на суму 83 968 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі, який встановлюється для відповідного процентного періоду (п.2.1. Договору), з кінцевим строком повернення кредиту 23 серпня 2016 року.

Також встановлено, що з липня 2014 року ОСОБА_1 припинив виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором.

26 лютого 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором за період з 23 липня 2014 року по 23 грудня 2015 року, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 42 627,03 гривень та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 50 689,68 гривень. (а.с.70)

Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок) перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, які були надані нотаріусу, крім цього, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів для вчинення нотаріальних дій.

Як убачається зі змісту виконавчого напису від 26 лютого 2016 року, нотаріусу було надано документи, які відповідали п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. (а.с.70)

Крім того, згідно виконавчого напису, заборгованість було стягнуто за період з 23 липня 2014 року по 23 грудня 2015, тобто, в межах одного року та вказана заборгованість складається із заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що не суперечить вимогам до видачі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про некоректність заявленої суми заборгованості та про те, що вона не є безспірною не відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що нотаріусу на обґрунтування стягнення заборгованості за кредитним договором були надані всі необхідні документи, передбачені Переліком документів, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. При цьому судом першої інстанції не було враховано, що позивачем не надано жодного доказу, або власного розрахунку, який би спростував безспірність заборгованості, що є його процесуальним обов'язком.

Враховуючи, що за своєю суттю виконавчий напис є розпорядженням нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника, тобто в основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника, тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому ухвалене у справі судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим та, відповідно до ст. 376 ЦПК України, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Крім цього, в порядку ст.141 ЦПК України, з позивача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» підлягають відшкодуванню понесені відповідачем витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 704 гривні. (а.с.188)

Керуючись ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 листопада 2017 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа: Лиманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір в розмірі 704 гривні.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий

Судді: