Рішення № 72528123, 20.02.2018, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/532/16-ц

Провадження № 2/630/3/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, в особі свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 суму по відновленню автомобіля в розмірі 46756,28 грн., моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., витрати по виконанню незалежної оцінки по визначенню матеріального збитку в розмірі 1000,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову представник ОСОБА_3 вказувала, що позивачу ОСОБА_1 належить на праві власності автомобіль ВАЗ 111830, державний номерний знак НОМЕР_1, який він перебував в оренду відповідачу ОСОБА_2 на підставі письмового договору від 12 січня 2016 року. Вказаний автомобіль позивач передав відповідачу в оренду в технічно справному стані, про було складено відповідні акт огляду та акт передачі майна. За умовами договору оренди ОСОБА_2 зобов'язався забезпечувати збереження орендованого автомобіля, запобігати його пошкодженню, а у разі погіршення його стану відшкодувати збитки. 24 червня 2016 року на автодорозі Київ-Харків-Довжанський сталося ДТП за участі автомобіля ВАЗ 111830, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, та його провина у зазначеній пригоді була підтверджена постановою Харківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2016 року. Але відповідач відмовився добровільно відшкодувати завдані збитки, тому позивач змушений був залучити експерта для проведення незалежної оцінки по визначенню матеріальної шкоди. Відповідно до ремонтної калькуляції № 142В від 30 липня 2016 року вартість ремонту автомобіля складає 46756,28 грн., витрати на послуги з оцінки склали 1000,00 грн. Крім того, як зазначає представник ОСОБА_3, внаслідок пошкодження майна позивачу ОСОБА_1 було завдано моральних збитків, оскільки був порушений звичайний устрій його життя та життя його сім'ї, у нього з'явились безсоння, головний та спинний біль, підвищився тиск, почалися конфлікти в сім'ї. Переймаючись питанням ремонту автомобіля, позивач не зміг в липні 2016 року виїхати до ДП «Кліничний санаторій «Хмільник» для проходження лікування, що призвело до погіршення стану здоров'я та загострення болю у спині. Тому позивач оцінює перенесені моральні страждання в розмірі 10000,00 грн. Необхідність захисту своїх прав, порушених відповідачем, який до того ж не бажає добровільно відшкодовувати завдані збитки, позивач змушений був звернутися за правовою допомогою до адвоката, якому сплатив 4500,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та наголошуючи на тому, що позов заснований на обов'язку відповідача відшкодувати не лише фактичні збитки, спричинені автомобілю, а ще вартість робіт по відновленню автомобіля.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, виходячи з наступного. Позивач ОСОБА_1 обманом змусив його підписати договір оренди, хоча в дійсності він працював у позивача в службі такси і саме за цим призначенням використовував автомобіль. Він, ОСОБА_2, дійсно потрапив 24 червня 2016 року у ДТП автодорозі Київ-Харків-Довжанський, в якому був визнаний судом винним, але на той момент автомобіль мав загальний пробіг в 484000 км. Це свідчить про значне зношення вузлів та агрегатів автомобіля. На його переконання, розмір матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля, повинен визначатися вартістю вузлів і деталей з урахуванням їх фізичного зносу від роботи в таксі на момент ДТП та лише ті, які підлягають безумовній заміні, в той час як деякі деталі можуть бути відремонтовані. З іншого боку, автомобіль можна відновити, використавши для цього деталі, які були у вжитку, що зменшить витрати на ремонт. Відповідач, не погоджуючись з вимогами позивача, також наголошував на тому, що між подією ДТП і погіршенням стану здоров'я позивача і неможливістю вихати до санаторію немає взаємозв'язку, що виключає обґрунтованість вимоги про стягнення моральної шкоди. Він також не вбачає підстав для звернення позивача до адвоката, оскільки він міг самостійно звернутися до суду з даним позовом або скористатись для цього послугами безкоштовного адвоката. У висновку експертного дослідження № 142В від 30 червня 2016 року вартість робіт з відновлення автомобіля включена у загальний розмір матеріального збитку, тому вимогу позивача про стягнення вартості таких робіт він, ОСОБА_2 не визнає. До того ж витрати позивача з виконання незалежної оцінки він не повинен сплачувати, бо позивач повинен був визначити розмір матеріального збитку шляхом проведення судової експертизи під час розгляду справи в суді.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи по суті підтвердив суду, що в момент складання експертом ОСОБА_4 протоколу № 142В огляду колісного транспортного засобу, який проводився 13 липня 2016 року, він особисто був присутній, але відмовився від підписання цього протоколу, не довіряючи майбутнім висновкам.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані ними докази, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 05 лютого 2013 року являється власником автомобіля ВАЗ 111830, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_5, сірого кольору.

Сторонами в справі визнається та підтверджується та обставина, що 24 червня 2016 року на 466 км автодороги Київ-Харків-Довжанський автомобіль ВАЗ 111830, державний номерний знак НОМЕР_1, потрапив у ДТП з вини водія ОСОБА_2, що спричинило пошкодження вказаного транспортного засобу. Фотознімки пошкодженого автомобіля з різних ракурсів були зроблені відповідачем ОСОБА_2 на місці пригоди та представлені суду під час розгляду справи. Виходячи з цього, слід вважати доведеним те, що ОСОБА_2 в момент ДТП керував автомобіль ВАЗ 111830, користуючись ним правомірно, тобто з відома позивача.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивачем ОСОБА_1 було залучено суб'єкта судово-експертної діяльності ОСОБА_4, який має право на проведення робіт з визначення оцінки вартості колісний транспортних засобів та розміру збитків, завданих власнику транспортного засобу.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 142В від 30 липня 2016 року, вартість складових частин автомобіля ВАЗ 111830, державний номерний знак НОМЕР_1, який було пошкоджено внаслідок ДТП, та які підлягають заміні, складає 27970,57 грн., вартість ремонтно-відновлюваних робіт складає 14086,30 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів складає 4699,41 грн.

Такий висновок заснований на детальному огляді пошкодженого автомобіля, проведеного 13 липня 2016 року за місцем його знаходження - АДРЕСА_1, в присутності власника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2, що підтверджується відповідним записом у вступній частині висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 142В від 30 липня 2016 року, а також протоколом огляду № 142В від 13 липня 2016 року. Хоча у вказаному протоколі ОСОБА_2 відмовився поставити свій підпис, але його присутність поряд з автомобілем зафіксована на фотознімках №№ 3, 4 фототаблиці, доданої до висновку.

У вказаному протоколі докладно описані технічні характеристики автомобіля, показники одометра 089984 км та перелічені усі виявлені пошкодження вузлів та агрегатів. Проти змісту цього протоколу відповідач ОСОБА_2 під час огляду заперечень не висловлював. Так само, в ході судового розгляду ним не були представлені докази того, що автомобіль має фактичний пробіг в 484000 км та використовувався в службі таксі. Тому такий протокол суд вважає достовірним.

Вартість проведеного експертного дослідження в сумі 1000,00 грн. була оплачена позивачем ОСОБА_1 в повному обсязі згідно з квитанцією № 778978 від 04 липня 2016 року.

Заперечуючи проти розміру завданих збитків, відповідач ОСОБА_2 мав намір довести, що розмір завданих збитків внаслідок пошкодження автомобіля є значно меншим. За клопотанням відповідача ухвалою суду від 24 жовтня 2016 року були призначені судова автотоварознавча експертиза для визначення вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля ВАЗ 111830, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 24 червня 2016 року, станом на 30 липня 2016 року, з врахуванням зношення автомобіля від роботи в таксі та пробігу в 484000 км; а також судова комп'ютерно-технічна експертиза з метою перевірки можливого втручання з боку позивача у блок пам'яті одометру автомобіля ВАЗ 111830, державний номерний знак НОМЕР_1, з метою зміни показань лічильника.

З приводу судової комп'ютерно-технічної експертизи від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса надійшло повідомлення про неможливість проведення такого виду експертизи через відсутність спеціалізованого обладнання, програмного забезпечення і методики дослідження.

Не маючи змоги отримати у такий спосіб доказ на підтвердження зміни позивачем показників одометра автомобіля, про що відповідача було повідомлено судом письмово у належний спосіб ще 17 січня 2017 року, ОСОБА_2 будь-яких інших доказів або клопотань з метою отримання необхідних доказів суду не надав.

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 2452 від 22 вересня 2017 року, наданим експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса в двох варіантах - перший заснований на вихідних даних висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 142В від 30 липня 2016 року, другий на вихідних даних, повідомлених відповідачем. Вартість такої експертизи була оплачена відповідачем ОСОБА_2 в розмірі 3303,00 грн.

Так, за першим варіантом експертного висновку № 2452 вартість деталей автомобіля, які підлягають заміні, складає 27970,00 грн., вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 13756,65 грн. (що складається з ремонтних робіт вартістю 9516,65 грн. та робіть по фарбуванню вартістю 4240,00 грн.), вартість використаних для ремонту матеріалів - 4799,41 грн.

З другим варіантом експертного висновку № 2452 вартість деталей автомобіля, які підлягають заміні, складає 24836,38 грн., вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 13549,30 грн. (що складається з ремонтних робіт вартістю 9309,30 грн. та робіть по фарбуванню вартістю 4240,00 грн.), вартість використаних для ремонту матеріалів - 4736,73 грн.

Але такий висновок за другим варіантом суд відхиляє, оскільки він заснованих на вихідних даних про меншу кількість пошкоджених деталей та пробігу автомобіля, які були повідомлені експерту відповідачем. Однак, такі вихідні дані не були підтверджені з боку відповідача належними і допустимими доказами.

Проаналізувавши відомості, відображені у висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 142В від 30 липня 2016 року висновком судової автотоварознавчої експертизи № 2452 від 22 вересня 2017 року, суд дійшов переконання, що вони не суперечать один одному в частині вартості деталей автомобіля, які підлягають заміні, інші показники мають несуттєву різницю.

Положеннями ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з роз'ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.

Отже, внаслідок пошкодження автомобіля у відповідача ОСОБА_2 виникає обов'язок відшкодувати не лише вартість матеріальних збитків у вигляді пошкоджених деталей, а й оплати вартість робіт по відновленню та ремонту автомобіля.

Виходячи з викладеного вище, суд при визначені вартості складових частин автомобіля, які підлягають заміні, виходить з їх переліку та вартості, що визначені у висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 142В від 30 липня 2016 року, за виключенням вартості таких деталей, як дзеркало заднього виду зовнішнє праве та кермо, оскільки у висновку відсутнє чітке визначення пошкоджень цих деталей, які б вказували на безумовну їх заміну. Таким чином, в грошовому виражені вартість складових частин, які підлягають заміні, складає 26275,57 грн. (27970,00 грн. - 750,00 грн. - 945,00 грн. = 26275,57 грн.). Суд також бере з основу показники вартості малоцінних деталей, який дорівнює 2% від загальної вартості замінюваних запчастин та складає 525,51 грн., та матеріалів для фарбування, який визначний в розмірі 4140,00 грн. (висновок № 142В).

При визначені загальної вартості робіт по відновленню та ремонту автомобіля суд бере за основу показник у 9516,65 грн., визначений у висновку № 2452 від 22 вересня 2017 року, оскільки він розрахований для конкретного типу транспортного засобу - ВАЗ 111830, та показник вартості робіт з фарбування автомобіля 4140,00 грн. (висновок № 142В). При цьому суд відраховує вартість робіт по заміні керма (39,00 грн. - вартість роботи за висновок № 142В) в сумі 38,06 грн., яка визначена з застосування коефіцієнту 0,976 співвідношення робіт визначених за обома висновками (13756,65 / 14086,30 = 0,976) (39,00 грн. * 0,976 = 38,06 грн.).

Таким чином, вартість відновлення автомобіля складає 44559,67 грн. (26275,57+525,51+4140,00+9516,65+4140,00-38,06 = 44559,67).

Шкода, яка була завдана автомобілю, що належить позивачу ОСОБА_1, до теперішнього часу відповідачем не відшкодована. Тому суд задовольняє вимоги позивача ОСОБА_1 і стягує з ОСОБА_2 вартість відновлюваного ремонту автомобіля в сумі 44559,67 грн. та витрати на оплату експертного дослідження в сумі 1000,00 грн.

Щодо вимог позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., суд зазначає про наступне.

Згідно зі ст. 1167 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї стати.

Моральна шкода у відповідності до ст. 23 ЦК України, полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні стверджувала, що позивач через пошкодження автомобіля зазнав моральної шкоди, яка полягає у неможливості вести нормальний спосіб життя, труднощах, викликаних необхідністю ремонту автомобіля, погіршенням стану здоров'я, в тому числі з причини не проходження запланованого на липень 2016 року лікування у санаторному закладі. Але належних доказів того, що позивач ОСОБА_1 зазнав душевних страждань через дії відповідача та пошкодження автомобіля, представник позивача суду не надала, тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд одночасно вирішує питання про розподіл судових витрат. Так, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення витрати по оплаті судового збору в сумі 455,60 грн. Але у стягненні витрат правову допомогу адвоката суд відмовляє, оскільки такі витрати не підтверджені у повному обсязі відповідними платіжними документами, а також відсутні документи, які засвідчували обсяг та опис робіт та послуг, наданих адвокатом позивачу.

Разом з тим, суд пропорційно до відхиленої частини вимог позивача покладає на позивача ОСОБА_1 обов'язок компенсувати на користь відповідача ОСОБА_2 частину витрат, пов'язаних з залученням експертів, оскільки надані ними висновки частково покладені судом в основу рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-82, 139, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний № НОМЕР_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, суму по відновленню автомобіля у розмірі 44559 (Сорок чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 67 коп., витрати за виконання незалежної оцінки № 142В від 30 липня 2016 року в сумі 1000,00 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 455,60 грн.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судової авто товарознавчої експертизи в сумі 885,86 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 02 березня 2018 року.

Суддя О. О. Малихін