
Кримінальне провадження № 1-кп/428/121/2018
Справа № 428/1954/18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2018 року м.Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді: Комплєктової Т.О.,
за участю секретаря Рочевої М.О.,
прокурора Лисициної О.Б.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370000120 від 12.01.2018 року у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця станції Подунської, Промишленовського району, Кєміровської області, РФ, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, групи інвалідності не має, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, 03.01.2018 року у денний час доби, більш точного часу встановити не виявилось можливим, маючи злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна прибув до будинку № 36 по вул. Центральній, с. Борівське, м. Сєвєродонецька, де достовірно знаючи, що у будинку нікого немає переліз до подвір’я через огорожу.
В подальшому, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна у подвір’ї вищевказаного будинку побачив погреб, після чого шляхом зриву замку проник до нього та заволодів продуктами харчування, а саме картоплею у кількості 15 кг., капустою у кількості 2 кг., буряком у кількості 3 кг, соком томатним у кількості 9 літрів.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 201 від 06.02.2018 року, ринкова вартість викраденого майна на момент скоєння кримінального правопорушення складає 291 грн. 00 коп.
Після чого, ОСОБА_1 зник з місця скоєння злочину, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 291 грн. 00 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 03 січня 2018 року він перебував в нетверезому стані, за допомогою стільця переліз через огорожу до сусідки ОСОБА_2 Там підійшов до її погребу, збив замок, відкинув ляду та виніс з погребу картоплю в мішку, капусту, буряк та сік томатний. Потім знову переліз через огорожу, перекинувши вкрадене через паркан до себе у двір. Продукти передав своїй співмешканці, не пояснюючи де саме їх взяв. Спричинені потерпілій матеріальні збитки відшкодовані ним в повному обсязі. В скоєному злочині він щиросердно кається.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву провести судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 без її участі, претензій до обвинуваченого не має.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорювала фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз’яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, не є інвалідом, не одружений, не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставинами, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов’язки у відповідності з ч. 1 ст. 76 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлений. Речові докази відсутні. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 201 від 06.02.2018 року, що згідно акту № 201 від 06.02.2018 року складає 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя: Т. О. Комплєктова
Судове рішення № 72525560, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 28.02.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/1954/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: