Постанова № 72524658, 01.03.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2018 р. Справа № 922/3707/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі судового засідання Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився;

позивача - Гуревич В.В., за довіреністю від 15.01.2018 року №28; Клопков С.М., за довіреністю від 05.02.2018 року №46;

третьої особи - Мазур Л.Б., за довіреністю від 22.11.2017 року №220/386/д;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

третьої особи - вик. директор Кравченко Я.М., за довіреністю від 11.09.2017 року №17; протокол №33 від 06.09.2017 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" в особі Харківської філії Концерну "Військторгсервіс", м. Харків (вх. № 233Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.01.2018р. у справі №922/3707/17, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Калантай М.В.), повний текст ухвали складено 09.01.2018р.

за позовом Концерну "Військторгсервіс" в особі Харківської філії Концерну "Військторгсервіс", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство оборони України, м. Київ

до 1-го відповідача Чугуївської міської ради, м. Чугуїв

до 2-го відповідача Фізичної особи - підприємця Семенюти Людмили Федорівни, м. Чугуїв

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні 1-го відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАРС-Д", м. Чугуїв

за участю Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків

про витребування майна

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.01.2018р. у справі №922/3707/17 позов Концерну "Військторгсервіс" в особі Харківської філії Концерну "Військторгсервіс" залишено без розгляду.

Концерн "Військторгсервіс" в особі Харківської філії Концерну "Військторгсервіс", м. Харків з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.01.2018р. у справі №922/3707/17 та направити справу на розгляд господарського суду Харківської області.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що актом приймання - передачі нерухомого майна , затвердженого генеральним директором Концерну «Військторгсервіс» від 28.12.2015 року, залишкова вартість магазину №26 за адресою: м. Чугуїв, вул. Горішного, 122 станом на 30.11.2015 року встановлена у розмірі 20 910,20 грн., магазину 38 за адресою: м. Чугуїв, мкрн. Авіатор, 139- 32 492,35 грн.

А отже, апелянт вважає, що виходячи з характеру заявлених позовних вимог, судовий збір ним сплачено у відповідності до приписів Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, апелянт, з посиланням на приписи статті 174 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017 року) зазначає про те, що місцевий господарський суд не надав йому можливості для усунення недоліків позовної заяви, оскільки не встановив строк для сплати відповідної суми судового збору за подання апеляційної скарги та не вказав точної суми судового збору, яку необхідно сплатити.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2018 року суддею - доповідачем у справі №922/3707/17 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І.,суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 року апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" в особі Харківської філії Концерну "Військторгсервіс", м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.01.2018р. у справі №922/3707/17 залишено без руху у зв'язку з ненаданням апелянтом доказів надсилання копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні 1-го відповідача; Концерн "Військторгсервіс" в особі Харківської філії Концерну "Військторгсервіс" було зобов'язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

09.02.2018 року на адресу суду від апелянта надійшла заява (вх.№1419) про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній надає опис вкладення до цінного листа та фіскальний чек Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 07.02.2018 року, які підтверджують факт надіслання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "ДАРС-Д", м. Чугуїв.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну "Військторгсервіс" в особі Харківської філії Концерну "Військторгсервіс", м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.01.2018р. у справі №922/3707/17; учасникам справи встановлено строк до 26.02.2018 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України; призначено справу №922/3707/17 до розгляду на 01.03.2018 року.

22.02.2018 року на адресу суду від третьої особи - ТОВ "ДАРС-Д" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№1780), який долучений до матеріалів справи.

22.02.2018 року на адресу суду від 2-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№1781), який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї правової позиції 2-й відповідач та третя особа вказують на наступне.

Матеріали справи містять відомості про останню оцінку вартості спірного майна, а саме рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області від 16.08.2011 року №395 "Про затвердження звітів про оцінку комунальною майна та рецензій на них, виконаних для цілей викупу", яким затверджені звіти про оцінку комунального майна, виконані суб'єктом оціночної діяльності ФОП Морозом С.М. для цілей викупу та рецензій на них, виконаних рецензентом ФОП Волком A.M., зокрема, по об'єкту: нежитлові приміщення 1-го поверху (магазин приміщення №№1-9, площею 168,7кв.м., магазин приміщення №№1-9, площею 110,4кв.м.), загальною площею 279,1кв.м., в житловому будинку літ.А, що розташовані за адресою: м.Чугуїв, вул.Горішного, 122. Вартість об'єкта оцінки з урахуванням поліпшень становить 417670,00грн., без урахування ПДВ, вартість поліпшень - 113040,00грн., без урахування ПДВ, вартість для продажу складає 304630,00грн., без урахування ПДВ;

Рішенням виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області від 11.08.2017 року №199 "Про затвердження звітів про оцінку комунального майна від 13.07.2017 року, виконані суб'єктом оціночної діяльності КП "Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації" для цілей викупу та рецензії на них, виконані рецензентом ТОВ "Бюро послуг ПЛЮС", зокрема, по об'єкту: нежитлові приміщення в прибудові з №1 по №19 загальною площею 236,1 кв.м., за адресою: мікрорайон Авіатор, 139А в м.Чугуєві. Вартість об'єкта оцінки з урахуванням поліпшень становить 660537,00грн., без урахування ПДВ, вартість поліпшень - 322207,00грн., без урахування ПДВ, вартість для продажу складає 338330,00грн., без урахування ПДВ.

Виходячи з характеру позовних вимог та наявних у справі відомостей про останню визначену вартість спірного майна, позивач мав сплатити судовий збір у такому розмірі: 3200,00грн. за дві немайнові вимоги про часткове скасування свідоцтв про право власності на житлові будинки; 5483,34грн. за майнову вимогу про зобов'язання передати за актом приймання-передачі нежитлові приміщення за адресою м.Чугуїв, вул.Горішного, 122; 6089,94грн. за майнову вимогу про зобов'язання передати за актом приймання-передачі нежитлові приміщення за адресою мікрорайон Авіатор, 139А в м. Чугуєві - 405996,00грн. визначеної вартості майна для продажу з урахуванням ПДВ.

28.02.2018 року на адресу суду від 1-го відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника (вх.№1965), яке долучено до матеріалів справи.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника 1-го відповідача про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

За приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

З огляду на приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги, що 1-м відповідачем не надано доказів в обґрунтування вказаного клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що учасникам судового процесу створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та надано достатньо часу для надання можливості підготувати письмові пояснення в обґрунтування своїх правових позицій.

У зв'язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегією суддів відмовлено у задоволення клопотання 1-го відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.03.2018 року представники позивача підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.01.2018р. у справі №922/3707/17 та направити справу на розгляд господарського суду Харківської області.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.01.2018р. у справі №922/3707/17 та направити справу на розгляд господарського суду Харківської області.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні 1-го відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники 1-го та 2-го відповідачів в судове засідання 01.03.2018 року не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №6102224232410, №6102224232429, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Представник Військової прокуратури Харківського гарнізону в судове засідання 01.03.2018 року не з'явився, до суду апеляційної інстанції повернулась копія ухвали від 12.02.2018 року про відкриття апеляційного провадження, яка була надіслана останньому за належною адресою, з довідкою працівників УДППЗ Укрпошта - за закінченням терміну зберігання.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Приписами частини 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.

Концерн "Військторгсервіс" в особі Харківської філії Концерну "Військторгсервіс", м.Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Чугуївської міської ради, м. Чугуїв (далі за текстом - перший відповідач), Фізичної особи підприємця Семенюти Людмили Федорівни, м. Чугуїв (далі за текстом - другий відповідач), в якому просить: скасувати свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою: Харківська обл., м.Чугуїв, мікрорайон Авіатор, буд.139 від 14.03.2007, в частині визнання за Чугуївською міською радою права власності на нежитлові приміщення магазину №1-9, загальною площею 236,1кв.м.; зобов'язати Чугуївську міську раду Харківської області передати Харківській філії Концерну "Військторгсервіс" за актом приймання-передачі нежитлові приміщення магазину №1-9, загальною площею 236,1кв.м., розташовані на першому поверсі двоповерхової прибудови, яким відповідно до рішення Виконавчого комітету Чугуївської міської ради від 12.07.2016 №186 присвоєна нова поштова адреса: Харківська обл., м. Чугуїв, мікрорайон Авіатор, буд 139-А; скасувати свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою: Харківська обл., м.Чугуїв, вул.Горішного, буд. 122 від 19.12.2007, в частині визнання за Чугуївською міською радою права власності на нежитлові приміщення на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 168,7 м.кв. і 165,1м.кв., розташованими за адресою: Харківська обл., м.Чугуїв, вул.Горішного, буд.122; зобов'язати Чугуївську міську раду Харківської області та ФОП СЕМЕНЮТУ Людмилу Федорівну передати Харківській філії Концерну "Військторгсервіс" за актом приймання-передачі нежитлові приміщення на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 375,9кв.м., розташовані за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул.Горішного, буд.122.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2017 року прийнято позову заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.11.2017 року, зобов'язано, зокрема, позивача надати суду докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

28.11.2017 року на адресу господарського суду Харківської області від позивача надійшов супровідний лист за вх.№39679 про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення №497 від 27.11.2017 року про сплату 6400,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В судовому засіданні 28.11.2017 року оголошено перерву до 19.12.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2017 року призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.12.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2017 року залучено до участі у справі як третю особу, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України (далі за текстом - перша третя особа), а також залучено до участі у справі як третю особу, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні першого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАРС-Д"; відкладено підготовче засідання на 02.01.2018 року.

02.01.2018 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.

Місцевий господарський суд залишаючи позов без розгляду виходив з того, що позивачем судовий збір сплачено в меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством, оскільки позовна заява містить чотири позовні вимоги, дві з яких є вимогами немайнового характеру (про часткове скасування свідоцтв про право власності на житлові будинки), а інші дві вимоги - вимогами майнового характеру (про зобов'язання передати нежитлові приміщення за актами приймання-передачі).

Колегія суддів зазначає наступне.

Приписами статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі позову), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно з Законом України від 03.10.2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інші законодавчі акти»), 15.12.2017р. вступив в дію Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.11.2017 року, зобов'язано, зокрема, позивача надати суду докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року) встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Втім, провадження у справі було порушено та її було призначено до розгляду.

Між тим, у вказаній ухвалі про порушення провадження у справі місцевим господарським судом не було зазначено точної суми судового збору, яку позивачу необхідно сплатити за подання позовної заяви.

Разом з цим, у відповідності до статті 174 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017 року), суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, аргументи 2-го відповідача та третьої особи щодо того, що позивач мав сплатити судовий збір у такому розмірі: 3200,00грн. за дві немайнові вимоги про часткове скасування свідоцтв про право власності на житлові будинки; 5483,34грн. за майнову вимогу про зобов'язання передати за актом приймання-передачі нежитлові приміщення за адресою м.Чугуїв, вул.Горішного, 122; 6089,94грн. за майнову вимогу про зобов'язання передати за актом приймання-передачі нежитлові приміщення за адресою мікрорайон Авіатор, 139А в м. Чугуєві (405996,00грн. визначеної вартості майна для продажу з урахуванням ПДВ, не приймаються.

Таким чином, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є передчасною та необґрунтованою, оскільки позивачу не було надано можливості для усунення недоліків позовної заяви, а саме судом не було вказано точну суму судового збору, яку необхідно було доплатити позивачу та не встановлено йому строку для сплати відповідної суми судового збору.

Крім того, колегія суддів враховує рекомендації Комітету міністрів Ради Європи від 14.05.1981 року № (81)7 щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя та сталої практики Європейського суду з прав людини про те, що вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, а попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та повинна мати законну мету.

Приписами статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, висновок місцевого господарського суду про залишення позовної заяви без розгляду не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, аргументи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" в особі Харківської філії Концерну "Військторгсервіс", м. Харків слід задовольнити.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, з передачею справи на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, п.6 ч. 1 ст. 275, ст. 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" в особі Харківської філії Концерну "Військторгсервіс", м. Харків задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.01.2018р. у справі №922/3707/17 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02.03.2018 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.