
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2018 р. Справа№ 925/1066/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Остапенка О.М.
Пантелієнка В.О.
За участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.
та представників сторін:
від ТОВ "Росьагропродукт": Кармоліт Я.В. - довіреність № б/н від 29.01.2018;
Арбітражний керуючий Голінний Андрій Михайлович - паспорт НС 136409 виданий Соснівським РВ УМВС в Черкаській обл. від 25.06.1996;
від СТОВ ім. Шевченка: Хандюк Т.О. - довіреність № б/н від 23.01.2018;
від ПАТ "БАНК ФОРУМ": Лозовський В.М. - довіреність № 10/00-07 від 10.01.2018;
від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області: Нечаєнко Т.А. - довіреність № 965 від 04.10.2017.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.12.2017
за заявою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області про визнання кредитором на суму 1 650 730,79 грн.
у справі № 925/1066/15 (суддя Гура І.І.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУАР-СЕРВІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬАГРОПРОДУКТ"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.12.2017 (повний текст ухвали складено 26.12.2017) у справі № 925/1066/15 задоволено заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області про визнання кредитором на суму 1 650 730,79 грн.; визнано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬАГРОПРОДУКТ" на суму 1 650 730,79 грн. та внесено вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника до другої черги задоволення.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" 29.12.2017 (згідно поштового штемпелю на конверті) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 29.12.2017 в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.12.2017 у справі № 925/1066/15 та прийняти нове судове рішення по суті заявлених грошових вимог, яким в задоволені заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги викладені в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт стверджує, що при зверненні з заявою про визнання грошових вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області повинно було сплатити судовий збір, оскільки відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений Фонд соціального страхування України та його органи, а не заявник.
Крім того, скаржник відмічає, що судом першої інстанції порушено положення нормативно-правових актів в частині обрахування середньої тривалості життя; в частині визнання грошових вимог пов'язаних із витратами на санаторно-курортне лікування гр. Наровіцького В.М.
Разом з тим, ліквідатор стверджує, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області належними доказами не довело, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСЬАГРОПРОДУКТ" є правонаступником Канівського автопідприємства 23116, на якому працював Безверхий О.Л.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2018 справу № 925/1066/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.12.2017 у справі № 925/1066/15; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича призначено на 27.02.2018.
16.02.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останнє просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Росьагропродукт" задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області повністю.
В судовому засіданні 27.02.2018 ліквідатор та представник ліквідатора вимоги апеляційної скарги підтримали з викладених у ній мотивів, просили суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, в задоволенні заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області відмовити повністю.
Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області заперечувала проти вимог апеляційної скарги, зазначила, що вимоги Фонду є законними та підтверджені належними доказами, просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.12.2017 залишити без змін, як таку, що винесена при повному дослідженні обставин справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Представник СТОВ імені Шевченка підтримала вимоги викладені в апеляційній скарзі, просила суд апеляційну скаргу ТОВ "Росьагропродукт" задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області повністю.
Представник ПАТ "БАНК ФОРУМ" у вирішенні питання про задоволення апеляційної скарги поклався на розсуд суду.
В судовому засіданні 27.02.2018, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Черкаської області від 25.07.2017 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного А.М.
27.07.2017 за № 44874 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
13.09.2017 до суду надійшла заява від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області (Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області) про визнання кредитором на суму 1 650 730,79 грн.
Заява мотивована тим, що Фонд проводить виплати потерпілим Наровіцькому В.М., Безверхому О.Л., Панасенко А.К. та Дідаш Г.Ф., що отримали травму під час роботи на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" та мають право на капіталізацію платежів. До заяви Фондом додано розрахунок капіталізації платежів та документи на підставі яких здійснювалась капіталізація.
Так, колегією суддів встановлено, що згідно з постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ( Відділення виконавчої дирекції ФССНВ в м. Каневі) № 2307/291/291.1/251 від 2017 призначено потерпілому Дідаш Г.В. (17.06.1956 р.н.) номер справи 291, номер випадку 291.1, перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 565,80 грн. з 01.03.2017 безстроково.
Згідно з постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ( Відділення виконавчої дирекції ФССНВ в м. Каневі) № 2307/33/33/135 від 2017 призначено потерпілому Панасенко А.К. (09.08.1949 р.н.) номер справи 33, номер випадку 33, перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 671,46 грн. з 01.03.2017 безстроково.
Згідно з постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ( Відділення виконавчої дирекції ФССНВ в м. Каневі) № 2307/235/235/223 від 2017 призначено потерпілому Наровіцькому В.М. (05.01.1958 р.н.) номер справи 235, номер випадку 235, перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 1 244,92 грн. з 01.03.2017 безстроково.
Згідно з постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ( Відділення виконавчої дирекції ФССНВ в м. Каневі) № 2307/174/174/198 від 2017 призначено потерпілому Безверхий О.Л. (06.07.1941 р.н.) номер справи 174, номер випадку 174, перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 594,33 грн. з 01.03.2017 безстроково.
Враховуючи, що ТОВ "Росьагропродукт" визнано банкрутом, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області, з урахуванням розміру щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди та враховуючи середню очікувану тривалість життя (строк очікуваного отримання виплат), провело капіталізацію платежів стосовно особових справ потерпілих на виробництві, переданих до відділення Фонду банкрутом на суму 1 650 730,79 грн.
Ліквідатор банкрута, як в суді першої інстанції, так і при апеляційному розгляді справи стверджує, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області, в порушення норм законодавства, звертаючись до суду з заявою про визнання кредиторських вимог не сплатило судовий збір.
Колегія суддів дослідивши заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області про визнання кредитором встановила наступне.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення з завою), Фонд соціального страхування та його органи звільнені від сплати судового збору.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України і реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" викладено в новій редакції з новою назвою: Закон України «Про загальнообов'язі державне соціальне страхування».
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язі державне соціальне страхування» утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та робочих органів його виконавчої дирекції виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочі органи.
За таких обставин, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та його правонаступник, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення з завою) звільнені від сплати судового збору, що доводить безпідставність тверджень скаржника про обов'язкову сплату судового збору заявником.
Разом з тим, колегія суддів критично сприймає доводи апелянта відносно недоведеності заявником того, що ТОВ «Росьагропродукт» є правнонаступником Канівського АТП 23116.
Так, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що Канівське АТП 23116 29.04.1986 було переіменовано в Канівське АТП 17111 (згідно наказу Мінавтотранспорту № 91). З 01.05.1987 на базі Канівських АТП 17167 та 17111 створене Канівське АТП 17151 (згідно наказу Мінавтотранспорту № 94). З 01.02.1996 ДП «Канівське АТП 17151» перетворено у ВАТ «Канівське АТП 17151», а згодом у ТОВ Канівське «АТП 17151». Згідно протоколу №4 загальних зборів учасників ТОВ Канівське «АТП 17151» від 07.08.2012 р., ТОВ «Канівське АТП 17151» перейменоване у ТОВ «Росьагропродукт». Також варто зазначити, що із відтиску печаток ВАТ «Канівське АТП 17151» , ТОВ «Канівське АТП 17151» та ТОВ «Росьагропродукт» видно, що код ЄДРПОУ у даних підприємств однаковий: 03119517, що підтверджує ідентичність юридичної особи, яка змінювала лише організаційно-правову форму. Таким чином, твердження скаржника про недоведеність заявником порядку правонаступництва є нікчемними.
Київський апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються грошові вимоги заявника, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши доводи сторін вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області зважаючи на наступне.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору та інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Згідно ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", джерелами формування Фонду соціального страхування України є, крім іншого, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 ст. 45 Закону про банкрутство, вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України задовольняються у другу чергу.
Тобто, для продовження страхових виплат особам, які отримали пошкодження на підприємстві, яке визнано банкрутом, Фондом соціального страхування України повинна бути проведена капіталізація платежів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 N 765 затверджений Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із в'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (далі - Порядок капіталізації).
В абзаці 2 пункту 1 Порядку капіталізації зазначено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством. (Виплати та соціальні послуги потерпілим внаслідок трудового каліцтва надаються згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Пунктом 3 Порядку капіталізації встановлено, що капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації (зазначені дані надаються Державною службою статистики України).
Водночас, згідно листа Державної служби статистики України від 26.10.2012, показник фактичної середньої тривалості життя чоловіків та жінок Державною службою статистики не розраховується, натомість розраховується середня очікувана тривалість життя - гіпотетичний показник, який застосовується в міжнародній практиці для оцінки середньої тривалості життя живих людей (фактичну середню тривалість життя для живих людей розрахувати неможливо, оскільки їх дата смерті невідома).
В матеріалах справи наявний лист Державної служби статистики України (№ 10.2-15/243 17) з якого слідує, що остання надала Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України таблиці смертності та середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок в Україні у 2016 році.
За таких обставин, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області для здійснення капіталізації платежів було правомірно застосовано показники середньої очікуваної тривалості життя по Україні за 2016 рік, так як показник середньої тривалості життя людини не визначається, а соціальні виплати потерпілим виплачуються впродовж їх життя. При цьому, не здійснення капіталізації платежів особам, які пережили середню тривалість життя в Україні за 2016 рік, як того вимагає ліквідатор банкрута, є порушенням законних прав потерпілих стосовно виплати майбутніх платежів. Отже, твердження скаржника стосовно порушення місцевим господарським судом нормативно-правових актів в частині обрахування середньої тривалості життя є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника відносно того, що судом першої інстанції порушено положення нормативно-правових актів в частині визнання грошових вимог пов'язаних із витратами на санаторно-курортне лікування гр. Наровіцького В.М.
Так, відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди) сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого.
Потерпілому, який став особою з інвалідністю, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а особам з інвалідністю І групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду.
Згідно п. 3 постанови правління Фонду соціального страхування України № 33 від 24.05.2017 «Про затвердження порядку відшкодування витрат за надані послуги санаторно-курортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», потерпілі мають право на санаторно-курортне лікування (за санаторно- курортною путівкою) згідно з потребою, визначеною висновками медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення) за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання.
Відповідно до п. 4 зазначеної постанови потерпілі мають право на отримання санаторно-курортного лікування (за санаторно-курортною путівкою) періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме: - інваліди І групи щороку; - інваліди II групи один раз на два роки або щороку на підставі індивідуальної програми реабілітації інваліда; - інваліди III групи один раз на три роки, один раз на два роки або щороку на підставі індивідуальної програми реабілітації інваліда.
Отже, враховуючи зазначені норми законодавства, потерпілі внаслідок нещасного випадку на виробництві, в незалежності від групи інвалідності, мають право за рішенням МСЕК на отримання санаторно-курортного лікування щороку, з чого слідує, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області правомірно проведено розрахунок потреби в капіталізації коштів на санаторно-курортне лікування Норовіцького В.М. на 15 років.
До того ж, слід звернути увагу скаржника, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється на підставі п. 2 Порядку капіталізації та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та передбачає капіталізацію ряду платежів, тоді як заявником здійснено лише часткову капіталізацію передбачених законодавством платежів, а саме: потреба в капіталізації коштів для виплати щомісячних страхових сум; потреба капіталізації коштів на стаціонарне лікування у лікувально-профілактичних закладах; потреба в капіталізації коштів на лікарські засоби та вироби медичного призначення; потреба в капіталізації коштів на оздоровлення (лише стосовно Норовіцького В.М., оскільки ступінь втрати працездатності останнього становить 40%).
За наведеного, перевіривши розрахунок сум капіталізованих платежів наданий заявником, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає правомірним задоволення заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області про визнання кредитором на суму 1 650 730,79 грн. з віднесенням даних вимог до реєстру вимог кредиторів боржника до другої черги задоволення.
Відповідно до положень ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законнним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, вона не містить мотивів прийнятого рішення, в ухвалі відсутні посилання на нормативно-правові акти, на підставі яких було задоволено кредиторські вимоги Фонду, тощо. Однак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.12.2017, оскільки відповідно до абз. 6 п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повністю з'ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Господарського суду Черкаскьої області від 21.12.2017 судовою колегією не встановлено.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича судом не вбачається.
В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.12.2017 у справі № 925/1066/15 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.12.2017 у справі № 925/1066/15 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 925/1066/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02.03.2018.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді О.М. Остапенко
В.О. Пантелієнко
Судове рішення № 72523096, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 27.02.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 925/1066/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: