Рішення № 72521963, 01.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2018Справа № 910/954/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ВУСО»

до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

про стягнення 35 413, 46 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 35 413, 46 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 2950524-02-14-01 від 22.06.2016 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Chevrolet Malibu" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Toyota Land Cruiser" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму у повному розмірі, Позивач просить стягнути решту суми в судовому порядку.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/954/18. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано Відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а Позивачу - для подання відповіді на відзив.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 09.02.2018 Відповідач подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував зазначаючи про те, що згідно наданої Позивачем копії висновку № 17/4/343/749494 від 18.04.2017 коефіцієнт фізичного зносу склав нуль та не розраховувався, так як строк експлуатації транспортного засобу не перевищує сім років. У зв'язку з тим, що у Відповідача виникли сумніви щодо об'єктивності в розмірі збитку, який повинен він відшкодувати, останнім залучено оцінювача для визначення розміру збитку з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу. Згідно даних розрахунку № 324415 від 19.06.2017 автомобіль марки "Chevrolet Malibu" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) мав пошкодження, для усунення яких потрібний відновлювальний ремонт обсягом, наведеним в калькуляції. Строк експлуатації автомобіля марки "Chevrolet Malibu" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) становить 6,25 років. Оскільки даний коефіцієнт транспортного засобу відновлювався ремонтом, за наявності відновлення не більше двох деталей кузова, відповідно до розрахунку визначено коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля марки "Chevrolet Malibu" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) в розмірі 0, 48. Фарбування/ремонт бамперу, боковини відноситься до ремонтної операції. Значення даного коефіцієнту застосовано до деталей автомобіля, відповідно до документів, які були надані Позивачем та визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Chevrolet Malibu" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, яка склала 60 586, 54 грн. У зв'язку з чим Відповідач прийняв рішення відносно виплати відшкодування шкоди у розмірі 60 076, 54 грн. (за вирахуванням франшизи 510, 00 грн. та коефіцієнта фізичного зносу). Крім того, зазначив про те, що обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не порушує право на відшкодування фактичних витрат особи, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, адже це право може бути реалізоване шляхом подання позову до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до спеціального законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний.

Позивач, через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 27.02.2018 подав письмову відповідь на відзив.

У частині восьмій статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (Позивач) та ОСОБА_1 22.06.2016 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2950524-02-14-01, відповідно до якого в період з 23.06.2016 по 22.06.2017 Позивач застрахував цивільно - правову відповідальність транспортного засобу "Chevrolet Malibu" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

04.04.2017 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася по вулиці І.Франка у місті Львів-Винники, автомобіль марки "Chevrolet Malibu" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою Управлінням патрульної поліції у м. Львові № 3017095603925734.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля "Toyota Land Cruiser" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_2 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Личаківського районного суду м. Львова від 21.04.2017.

В матеріалах справи наявні звіт № 17/4/343/749494 від 18.04.2017, складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, згідно якого ринкова вартість автомобіля марки "Chevrolet Malibu" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) складає 442 853, 43 грн. (коефіцієнт фізичного зносу не розраховувався та дорівнює нулю, так як строк експлуатації КТЗ не перевищує сім років, виключення відсутні). Також наявна калькуляція №КА-7779905 від 10.04.2017 приватного акціонерного товариства «Галичина-Авто», відповідно до якої вартість ремонту автомобіля марки "Chevrolet Malibu" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) склала 96 000, 00 грн.

У письмовому відзиві Відповідач зазначив про те, що фарбування автомобіля (бамперу, боковини) відноситься до ремонтної операції та виступає підставою для нарахування зносу. Проте, належних доказів підтвердження зазначених обставин суду не надав.

Позивач страховим актом № 3607-02 від 05.05.2017 визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 96 000, 00 грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 9316 від 05.05.2017.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Toyota Land Cruiser" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0634307.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0634307 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 100 000,00 грн., франшиза - 510, 00 грн.

Позивач, 24.05.2017 направив на адресу Відповідача вимогу з додатками про сплату страхового відшкодування.

З долучених до відзиву документів вбачається, що Відповідач 03.07.2017 на підставі страхового акту № 1504208 прийняв рішення щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 60 076, 54 грн., в іншій частині зазначив про те, що враховуючи коефіцієнт фізичного зносу 0, 48 %, сума у розмірі 35 413, 46 грн. не відноситься до страхового випадку.

З означеним твердженням Відповідача суд не погоджується виходячи з наступного:

За приписами статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Розрахунок зносу транспортного засобу здійснюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до пункту 2.4 якої вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення (пункт 3.9). Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів значення ЕЗ приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В матеріалах справи знаходиться звіт № 17/4/343/749494 від 18.04.2017, відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу не розраховувався та дорівнює нулю, так як строк експлуатації КТЗ не перевищує сім років, тому твердження Відповідача, викладені у письмовому відзиві щодо врахування коефіцієнта фізичного зносу 0, 48 до уваги судом не приймається. Наданий Відповідачем витяг з системного продукту Audatex як доказ обґрунтованості визначення реального збитку пошкодженого автомобіля не заслуговує на увагу в розумінні статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є формальним припущенням Відповідача та не спростовує обставини, зазначені в звіті № 17/4/343/749494 від 18.04.2017.

Крім того, докази виконання Відповідачем покладеного на нього Законом "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язку в добровільному порядку сплатити страхове відшкодування в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи також відсутні і докази того, що невиконання цього обов'язку з боку Відповідача відбулось внаслідок об'єктивних обставин.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування завданих йому збитків за рахунок Відповідача у розмірі 35 413, 46 грн., (96 000, 00 грн. - 60 076, 54 грн. - 510, 00 грн.). Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, ідентифікаційний код 16285602) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ВУСО» (03150 м. Київ, вул. Казимира Малевича, будинок 31, ідентифікаційний код 31650052) страхове відшкодування у розмірі 35 413 (тридцять п'ять тисяч чотириста тринадцять) грн. 46 коп. та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено:01.03.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк