Постанова № 72521697, 02.03.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/2893/16-ц Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.

Категорія 27 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

Головуючого судді Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

ОСОБА_1

секретаря судового засідання Кучерявого О.В.

з участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 14 грудня 2017 року про залишення позову без розгляду під головуванням судді Драча Ю.І.

у цивільній справі №296/2893/16ц за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Ньюф», Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-сервіс+" про визнання недійсними кредитних договорів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-сервіс+" до ОСОБА_2, ТОВ «Ньюф» про визнання недійсними договорів іпотеки,

в с т а н о в и в :

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом. Просив визнати недійсними договори кредиту №839/3/27/38/6-134 від 2812.2006 року та №839/3/27/38/7-240 від 11.06.2007 року, укладені між ним та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» .

У травні 2016 року ТОВ "Євро-сервіс+" подало до суду зустрічний позов. Просило визнати недійсним договір іпотеки №839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008 року, укладений між ним та АКІБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі №1837. Визнати недійсним договір іпотеки №839/4/27/38/8-640 від 24.10.2008 року, укладений між ним та АКІБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі №1839.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 14 грудня 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», ТОВ "Євро-сервіс+" про визнання недійсним кредитних договорів, зустрічний позов ТОВ "Євро-сервіс+" до ОСОБА_2, ПАТ «Укрсоцбанк про визнання недійсним договорів іпотеки залишено без розгляду.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування зазначеної ухвали в частині залишення його позову без розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Просить справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті. При цьому, зазначає, що суд першої інстанції, при постановленні ухвали в порушення вимог п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України безпідставно залишив його позов без розгляду, оскільки він до суду не подавав відповідної заяви. Довіреність, яка видана представнику, не надає останньому право на подання до суду заяви від його імені про залишення позову без розгляду. Проте, суд на це уваги не звернув та безпідставно, на його думку, залишив позов без розгляду.

Враховуючи, що ОСОБА_2 оскаржується ухвала суду першої інстанції в частині залишення без розгляду первісного позову, в силу ст.367 ЦПК України ухвала суду в частині залишення зустрічного позову без розгляду апеляційним судом не переглядається.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції виходив із положень п.5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України (в редакції, яка були чинна на момент розгляду справи) та поданої представником позивача заяви про залишення позову без розгляду.

Проте, в повній мірі погодитись з такими висновками суду неможливо, оскільки вони зроблені передчасно, без належного з’ясування всіх обставин справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на час постановлення ухвали) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач надав заяву про залишення його позову без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2017 року представник позивача ОСОБА_4 подав до суду заяву про залишення без розгляду позову ОСОБА_2, зазначивши при цьому, що має таке право (а.с.151 т.11).

Водночас, із змісту довіреності від 30.11.2015 року, виданої ОСОБА_2 про уповноваження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 представляти його інтереси в судах всіх інстанцій вбачається, що останнім не надано право від імені довірителя подавати саме заяву про залишення позову без розгляду (а.с.57 т.1).

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що в даному випадку для здійснення деяких диспозитивних повноважень (в тому числі залишення позову без розгляду) на відміну від загальних прав, наданих довірителем, в довіреності повинно бути окреме зазначення.

Однак, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та безпідставно залишив позов ОСОБА_2 без розгляду.

За таких обставин, відповідно до п.1 ч.1 ст.379 ЦПК оскаржувана ухвала в частині залишення без розгляду первісного позову підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду її по суті.

Керуючись ст.ст.258, 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 14 грудня 2017 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_2 скасувати, а справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 02.03.2018 року