Ухвала суду № 72521087, 02.03.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2468/18

Провадження № 1-кс/344/1050/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., з участю секретаря Гули Р.М., прокурора Косовця Р.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 42017090000000120 від 08.08.2017, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого управління ГУ НПв Івано-Франківській області звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1 у 2016 році перебуваючи у м. Івано-Франківську діючи з корисливих спонукань, спільно із ОСОБА_3, ОСОБА_4. розробили злочинний план про незаконне позбавлення волі алко- та наркозалежних осіб із маскуванням злочинної діяльності під виглядом надання допомоги цим особам у реабілітаційних центрах. Продовжуючи спільні злочинні дії ОСОБА_1 став найманим працівником у ФОП ОСОБА_3, який маскуючи злочинну діяльність під зайняття підприємницькою діяльністю зареєструвався у ДФС України, як фізична особа підприємець. Далі ОСОБА_1 у групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 попередньо узгодивши свої дії, та, розподіливши між собою функції, вийняли будинок № 16-Д по вул. Целевича в м.Івано-Франківську та будинок № 46 по вул. Л. Українки в с. Угринів, Тисменицького району, Івано-Франківської області обладнавши їх належним чином для використання в якості приміщення для утримання осіб проти їх волі під виглядом реабілітації від наркологічної та алкогольної залежності. В подальшому ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 узгодили алгоритм незаконного позбавлення волі осіб та отримання грошових коштів, а саме: визначилися з тим, що вони будуть шляхом введення осіб або їх родичів в оману під приводом надання буцімто допомоги у позбавленні залежності від алкоголю чи наркоманії, запрошувати таких осіб до зазначених домоволодінь, які було вирішено назвати «Реабілітаційним центром». Після того, як особи будуть вже знаходитися в приміщеннях будинків, то вони відберуть у них речі, документи, гроші та мобільні телефони, позбавивши будь-якого спілкування, а також можливості викликати допомогу. Також було узгоджено, що під час перебування осіб у приміщеннях зазначених будинків, вони постійно будуть перебувати під наглядом ОСОБА_1 та ОСОБА_4, де проти їх волі вони повинні переглядати фільми на релігійну тематику та читати відповідну літературу. За час перебування таких осіб у приміщенні домоволодінь, їх родичі, введені в оману щодо дійсного наміру ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні були сплачувати їм грошові кошти щомісяця в сумі від трьох до восьми тисяч гривень в якості винагороди за буцімто надання допомоги у подоланні залежності, хоча фактично ніякого надання реальної допомоги для позбавлення залежності від алкоголю чи наркоманії не передбачалося. Далі ОСОБА_1 діючи узгоджено з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 09 грудня 2017 року, переслідуючи мету незаконного збагачення, протягом тривалого часу, незаконно, проти волі потерпілих утримували у приміщенні будинку № 16-Д по вул. Целевича в м.Івано-Франківську четверо осіб, а саме : ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, а в будинку № 46 по вул. Л. Українки в с. Угринів, Тисменицького району, Івано-Франківської області двоє осіб, а саме : ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, які не бажали знаходитися та не мали змоги вільно залишити дані домоволодіння, чим незаконно позбавили їх волі протягом тривалого часу. Вказані дії ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, створили умови для отримання неправомірної вигоди та призвели до отримання неправомірної вигоди – грошових коштів від родичів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 під виглядом плати за здійснення лікування від наркоманії і алкоголізму.

21.02.2018р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні якого на думку слідчого підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання також зазначено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: - переховуватися від органів досудового розслідування є те, що він усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає в приміщенні орендованої ним квартири в м.Івано-Франківську. Вказане підтверджує ризик та можливість ОСОБА_1, виїхати за межі м. Івано-Франківська з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків оскільки вони проживають в Івано-Франківській області, йому відомі їхні анкетні дані та спосіб зв’язку з ними, а тому може змушувати їх змінити свої покази на неправдиві з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється з метою отримання коштів може знову вчиняти злочини, пов’язані зі незаконним позбавленням волі осіб, - тому з метою запобігання вказаним ризикам на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки застосування до останнього більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити, при цьому покласти на підозрюваного додаткові обов’язки.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні клопотання заперечив, оскільки вважає підозру не обґрунтованою, а наведені ризики – не доведеними, при цьому просив враховувати характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я, міцність соціальних зв’язків, наявність місця проживання, наявність на утриманні малолітньої дитини, і в задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього, а згідно з ч. 5 цієї статі щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості розмір застави становить від 1 до 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 21.02.2018р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, яке передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк..

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується протоколами обшуку, протоколами допиту потерпілих, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, наявність постійного місця проживання, на утриманні малолітня дитина, а також відсутність судимості.

В той же час обставини, які зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави – 10 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених в ст. 194 КПК України обов’язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, запобіжний захід у вигляді застави – 10 (десять) розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 26 квітня 2018 року включно обов’язки:

- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за першим викликом;

- не відлучатися з м. Івано-Франківська, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілими: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в даному кримінальному провадженні;

- здати до Управління Державної міграційної служби України в Івано- Франківській області (м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Гнатюка, 29) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Роз’яснити ОСОБА_1, що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України він не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.Є.Островський

Повний текст ухвали складено 02 березня 2018 року.