Рішення № 72520335, 26.02.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5087/17

Провадження № 2/185/271/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 лютого 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Головіна В.О., з участю секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ОСОБА_4 комсомолець Донбасу" про стягнення вихідної допомоги, грошової компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу» в якому просив суд: стягнути з відповідача на його користь невиплачену грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 7500 грн.; невиплачену суму одноразової допомоги при звільненні в сумі 38 400 грн. та середній заробіток за час затримки по день постановлення судового рішення, який станом на 23.06.2017 року становить 30 554, 60 грн. В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що з 07.12.1998 року по 15.03.2017 року перебував з відповідачем в трудових відносинах працюючи гірником підземним третього розряду з повним робочим днем під землею. 15.03.2017 року він звільнився за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, у зв’язку з виходом на пенсію за стажем. Однак, ним не була використана відпустка тривалістю 28 днів. Відповідач в порушення діючого законодавства не провів з ним розрахунку і не сплатив компенсації за невикористані дні відпустки та одноразову допомогу при звільненні, що передбачена колективним договором. За його підрахунками сума компенсації за невикористану відпустку становить 7 500 грн., а одноразова допомога при звільненні, виходячи з середньої заробітної плати, складає 38 400 грн. Крім того, вважає, що у зв’язку з невиплатою йому відповідачем належних сум при звільненні йому повинен бути виплачений середній заробіток за час затримки розрахунку. Середній заробіток позивача становить 12 800 грн., отже станом на день подачі позову час затримки складає 74 дня, а саме 74 дн. х 412, 90 – середній заробіток за один день = 30 554,60 грн.

Під час судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги (збільшив) та просив стягнути з відповідача на його користь : невиплачену йому грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 14 094, 96 грн.; невиплачену одноразову допомогу при звільненні в сумі 39 102, 36 грн.; середній заробіток за час затримки по день постановлення судового рішення в сумі 149 892, 38 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, за участю його представника – адвоката ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на доводи викладені в позовній та уточненій позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнала, надала до суду заперечення на позов, відповідно змісту яких зазначила, що позовні вимоги позивача не визнає та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. Виробничі потужності відповідача, а саме шахти з видобування вугілля знаходяться за адресою Донецька область, Хрестівка (до 2016 року м. Кіровське). У зв’язку із взяттям у 2014 році під контроль м. Кіровське незаконним збройним формуванням, відповідачем було змінено реєстрацію на : Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1. Фактично ПАТ «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу» втратило контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна. З метою притягнення третіх осіб до відповідальності за вчинення дій спрямованих на неправомірне втручання в діяльність ПАТ «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу» та привласнення його майна, відповідачем 15.03.2017 року було подано до Національної поліції України заяву про порушення кримінального провадження за ознаками злочину передбаченого ст. 206 КК України. 18.03.2017 року було відкрито кримінальне провадження та розпочато досудове розслідування. Оскільки з 13.03.2017 року відповідач за відсутності своєї вини втратив контроль над своїми виробничими активами та адміністративно-фінансовими ресурсами з незалежних від нього причин, саме і з цього часу відповідач позбавлений можливості здійснювати юридично значимі дії по відношенню до позивача, зокрема щодо його звільнення, нарахування та виплати йому грошові коштів, оформлення трудової книжки та ін. Таким чином відповідач не може нести відповідальність за дії невідомих третіх осіб, які з 13.03.2017 року продовжують порушувати вимоги діючого законодавства України вже відносно до його працівників. Крім того, всі здійснені позивачем розрахунки його позовних вимог ґрунтуються не на доказах, а на припущеннях, що в силу ст. 61 ЦПК України є неприпустимим і на підставі яких, суд не має правових підстав для винесення законного та обгрунтованого рішення.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 16 листопада 2017 року за клопотанням представника позивача були витребувані докази по справі у Добропільського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області, у Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального Головного управління Міндоходів, Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 06.02.2018 року за клопотанням представника позивача у відповідача були витребувані докази по справі.

Суд, з’ясувавши позицію позивача, вислухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Виходячи із даних трудової книжки БТ-ІІ № 3906589, 07.12.1998 року ОСОБА_3 був прийнятий у ВАТ «Шахта «ОСОБА_4 Донбасу» по переводу гірничим робітником підземним третього розряду з повним робочим днем під землею ( а.с. 11 т. 1).

Відповідно до наказу № 625 від 29.04.2011 року Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_4 Донбасу» перейменована в Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ОСОБА_4 Донбаса».

Відповідно до наказу № 474 від 20.05.2016 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу» перейменовано в Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ОСОБА_4 Донбаса».

Згідно із ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки факт наявності невикористаних днів щорічної відпустки, як і сам факт звільнення позивача та не проведення з ним розрахунків заперечувався відповідачем, вказані обставини підлягали доказуванню у розглядуваній справі.

Однак суду не надано належних та допустимих доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК Українидо врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За Витягом із кримінального провадження № 12017100000000152 за ч. 3 ст. 206 КК України «Протидія законній господарській діяльності» 15 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про те, що у період з 13 березня 2017 року невстановлені особи здійснюють протидію законній господарській діяльності ПрАТ «ДТЕК ОСОБА_5 Донбасу», шляхом заборони відчуження майна, відчуження грошових коштів, встановлення обтяжень на майно, що належить товариству, захоплення майнового комплексу за адресою: Донецька область м. Кіровське, чим заподіяно майнової шкоди у великому розмірі. Орган досудового розслідування ГУНП у м. Києві. (а.с. 62 т. 1)

Пунктом 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України передбачені ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна та невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобовязання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що обєктивно унеможливлюють виконання зобовязань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Згідно зі статтею 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від від 5 травня 2015 р. № 428-р7 затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

До цього переліку внесені місто Кіровське Донецької області.

Висновком Торгово-промислової палати України від 24 липня 2017 року № 2372/2/21-10.2 засвідчено настання обставин непереборної сили (акти тероризму на території Донецької області, у тому числі у м. Хрестівка (до 2016 року Кіровське), які на поточну дату продовжують діяти і дату їх закінчення встановити неможливо.) Фактично з 13.03.2017 року ПрАТ «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу» втатило контроль та доступ до своїх виробничих потужностей в тому числі до : трудових книжок працівників; оригіналів наказів; особових справ працівників; посадових інструкцій; табелів обліку робочого часу; примірників звітів що подавалися до контролюючих органів, комп’ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками. Вказане зневіювало можливість виконати ПрАТ «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу» зобов’язання перед працівниками згідно ст. 47, 83, 115, 116 КзпП України. Отже якщо виконання такого зобов’язання унеможливлено впливом форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) зокрема актами тероризму на територіях Донецької та Луганської областей, що перебувають під контролем незаконних збройних формувань, то вина такого підприємства у невиконанні зобов’язань передбачених ст. 47, 83, 115, 166 КЗпП України, відсутня. (а.с. 63-103 т. 1)

Таким чином, у трудових правовідносинах між відповідачем ПАТ «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу» та його працівниками, зокрема ОСОБА_3 з 13 березня 2017 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, які завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, які на ньому працювали, в період існування яких відповідач ТОВ «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу» обєктивно, з причин від нього незалежних був позбавлений можливостей виконання зобовязань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників взагалі, в тому числі відносно позивача.

Щодо наданої позивачем суду фотокопії своєї трудової книжки з записом про його звільнення за підписом начальника відділу адміністрування персоналу ОСОБА_6 необхідно зазначити наступне.

У якості доказу позивач надав суду не завірену належним чином копію своєї трудової книжки з записом про його звільнення від 15 березня 2017 року в той час коли підприємство підпорядковано третім особам, які призначені у порядку не передбаченому законом.

Крім того, заявляючи вимоги про стягнення з відповідача невиплаченої одноразової допомоги позивач надав виписку з особистого розрахунку (а.с. 29-31 т. 1), яка не містять ознак офіційного документу, тобто не засвідчена підписом посадової особи та печаткою підприємства (організації) установи, якою видано документ.

Також на підтвердження вимог позивача, в ході розгляду справи представником позивача суду надана копія особистої картки № 1233 на імя ОСОБА_3, завірена 31.01.2018 року. Однак згідно Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначення строків зберігання документів, що затверджений Наказом Мінюсту України від 12.04.2012 року № 578/5 реєстраціні журнали, картки, в тому числі, але не виключно особисті картки робітників, електронні бази даних розпорядчих документів центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій: з кадрових питань (особового складу) створюються та зберігаються на підприємстві.

Відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_6 СРСР «Про порядок видачі і засвідчення підприємствами, установами та організаціями копій документів, що стосуються прав громадян» достовірність копій документів, що видається підприємствами, засвідчується підписом керівника або уповноваженої на те посадової особи і печаткою. На копії зазначається дата її видачі і робиться відмітка про те, що оригінал документа знаходиться на даному підприємстві.

З копії наданої представником позивача вбачається, що в ній взагалі відсутні підписи посадових осіб, інформація про наявність невикористаної відпустки внесена не рукописним способом, кількість днів містить виправлення. Дана копія завірена самим позивачем.

Надана Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби інформація щодо заробітної плати ОСОБА_3 від 14.02.2017 року містить поквартальні відомості щодо заробітної плати, без розбивки на місяці, а також не містить інформації про кількість відпрацьованих позивачем робочих днів, не містить структурі заробітної плати.

Допомога при звільненні за стаж роботи в галузі права, компенсація невикористаної відпустки нараховуються виходяячі із середнього заробітку у порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 р., а саме середньомісячна заробітна плата для допомоги обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, передують події, а нарахування компенсації за невикористану відпустку обчислюється за 12 календарних місяців, що передують події. провадиться виходячи з виплат за останні 12 місяців, а не з наведених в розрахунку 6-ти місяців.

Відповідно до ст. 78, 79 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Факт наявності у позивача невикористаної відпустки, невиплати одноразової допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, рівно як і сам факт звільнення не був доведений в судовому засіданні позивачем належними, допустими доказами незважаючи на вжиті судом заходи за клопотанням представника позивача.

Отримання та надання суду належних письмових доказів, які б могли мати статус належності та допустимості, можливе лише при відновленні законної юрисдикції належного власника підприємства ПАТ «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу» над майном та іншими ресурсами підприємства.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, тому у задоволенні даного позову слід відмовити в повному обсязі.

Витрати на судовий збір слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 263, 264, 265 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ОСОБА_4 комсомолець Донбасу" про стягнення вихідної допомоги, грошової компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.

Витрати на судовий збір компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області.

Повний текст рішення суду складено 02 березня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_7