Постанова № 72518216, 01.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року справа № 805/3936/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Міронової Г.М., при секретарі судового засідання – Святодух О.Б., за участю представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_3» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 805/3936/17-а (головуючий І інстанції Череповський Є.В.), складену в повному обсязі 11 грудня 2017 року в м. Слов’янськ Донецької області за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_3» до начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_4 про призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_3» (далі – позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_4 (далі - відповідач) про зобов’язання начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 19 лютого 2017 о 22 год. 55 хв. з вантажником, зайнятим на розвантаженні гарячого агломерату на бункерах управління залізничного транспорту ПРАТ «ММК імені ОСОБА_3» ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, спеціальною комісією в іншому складі.

В обґрунтування позову зазначено, що 19.02.2017 року під час проведення робіт з вивантаження вагона-хопера на бункерній естакаді на території ст. «Бункерна» по вантажному фронту доменного цеху по залізничному шляху номер 2 ПРАТ «ММК імені ОСОБА_3» з вантажником ОСОБА_5 на розвантаженні гарячого агломерату на бункерах стався нещасний випадок зі смертельним наслідком. За результатами проведеного розслідування комісією, утвореною наказом відповідача, був складений акт проведення розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 25.09.2017, який був підписаний з окремою думкою одного члена комісії. А також було складено акт форми Н-№11/1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом.

Не погодившись з висновком спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку, позивач звернувся до начальника Головного Управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_4 про призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку.

Позивач зазначав, що відповідно до п.п. 3 пункту 42 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві спеціальна комісія зобов’язана визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причин нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам. Однак комісією відповідне рішення не приймалось, тому вважає, що спеціальною комісією порушений Порядок проведення розслідування.

Також в порушення Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві матеріали розслідування не містять висновків експертної комісії, оскільки комісія не створювалася взагалі; спеціальною комісією не встановлено осіб, дії яких призвели до нещасного випадку.

За висновками ОСОБА_1 розслідування встановлено порушення норм охорони праці посадовими особами ПРАТ «ММК імені ОСОБА_3», що стали підставою нещасного випадку, однак позивач вважає, що посадові особи підприємства виконали усі можливі дії для запобігання нещасного випадку. Також спеціальною комісією не враховані висновки експертизи від 24.04.2017 Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту, за змістом яких до нещасного випадку привели дві першопричини, а саме: переведення системи розвантажування вагона-хопера у непрацездатний стан шляхом зварювання між собою елементів розвантажувального пристрою найймовірніше на станції навантаження вагонів та не відповідність нормативних і фактичних дій працівника, що проводив розвантаження.

Тому висновки комісії є помилковими, необґрунтованими та такими, що не відповідають меті здійснення спеціального розслідування, у зв’язку з чим мають бути переглянуті шляхом проведення повторного розслідування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 805/3936/17-а у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_3» є підприємством з повним металургійним циклом, до складу якого входять виробництво агломерату, чавуну, сталі та феросплавів.

19.02.2017 року під час проведення робіт з вивантаження вагона-хопера моделі 20-471 № 58928524 на бункерній естакаді на території ст. «Бункерна» по вантажному фронту доменного цеху по залізничному шляху номер 2 ПРАТ «ММК імені ОСОБА_3» з вантажником на розвантаженні гарячого агломерату на бункерах стався нещасний випадок. У результаті нещасного випадку ОСОБА_5 отримав травми не сумісні з життям.

Наказами Головного управління Держпраці у Донецькій області від 20.02.2017 № 328, від 28.08.2017 № 1504, від 19.09.2017 № 1645 утворена комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним випадком, що стався з вантажником ОСОБА_5 ПРАТ «ММК імені ОСОБА_3».

Роботу комісії продовжено згідно наказу від 03.03.2017 № 413 Головного управління Держпраці у Донецькій області.

За результатами проведення розслідування комісією складено акт проведення розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 25 вересня 2017 року, в якому комісія дійшла висновку: нещасний випадок визнати таким, що пов’язаний з виробництвом; скласти акт форми Н-1, конкретних осіб, які проводили зварювальні роботи з порушенням вимог керівництва з експлуатації 4015.00.000 РЭ (зварювання не передбаченого конструкцією вагона шва між зубом заскочки та зубом важеля повороту) комісії з розслідування не представилось можливим.

Також встановлено інших осіб, дії або бездіяльності яких призвели до нещасного випадку: ОСОБА_3 – директор по транспорту і логістики – начальник управління залізничного транспорту, ОСОБА_6 – начальник цеха експлуатації, ОСОБА_7 – заступник начальника цеха експлуатації, ОСОБА_8 – змінний майстер цеха експлуатації, ОСОБА_9 – вантажник зайнятий на розвантаженні гарячого агломерату на бункерах цеха експлуатації, ОСОБА_5 – вантажник, зайнятий на розвантаженні гарячого агломерату на бункерах цеху експлуатації. Вказані особи не забезпечили дотримання правил і норм охорони праці, передбачених Законом України «Про охорону праці» та посадовими інструкціями.

Акт підписано усіма членами комісії, крім ОСОБА_10 – в.о. начальника управління охорони праці ПРАТ «ММК імені ОСОБА_3», який підписав його з окремою думкою. Доводи окремої думки аналогічні підставам позову.

25 вересня 2017 року комісією складено акт № 4/1 форми Н-1 про нещасний випадок, пов’язаний із виробництвом.

Обидва акти форми Н-5 та форми Н-1 затверджені 26 вересня 2017 року начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_4.

Позивач, не погодившись з висновками комісії, 28.09.2017 направив відповідачеві заяву за вих. № 28/189, в якій просив призначити повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі.

07.11.2017 надійшла відповідь на заяву ПРАТ «ММК імені ОСОБА_3» про призначення повторного розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі від начальника Головного управління Держпраці ОСОБА_4 за номером 09/7220 від 31.10.2017 року. Згідно цієї відповіді Головним управлінням Держпраці у Донецькій області не встановлено порушень вимог чинного законодавства і вважає, що спеціальне розслідування проведене відповідно до вимог Порядку проведення розслідування, та комісією виконані усі обов’язки згідно вимогам п. 42 цього Порядку. Відповідач не вбачає підстав для проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком спеціальною комісією в іншому складі.

Відмовляючи у задоволенні позовних, суд першої інстанції зазначив про неможливість втручання судом у діяльність суб’єкта владних повноважень, у його дискреційні повноваження та підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, таким чином визначивши, що суд не може зобов’язати начальника ГУ Держпраці у Донецькій області вчинити дії, які він не зобов’язаний вчиняти, а тільки має право відповідно до чинного законодавства.

Колегія суддів не може погодитися із зазначеним висновком суду, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету ОСОБА_11 України від 30 листопада 2011 року № 1232 затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництва (далі – Порядок).

Згідно п. 54 Порядку у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім’ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об’єктивності проведення спеціального розслідування нещасного випадку має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягнути до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету ОСОБА_11 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_11 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства.

Таким чином, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади

Більше того, у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі колегія суддів прийшла до висновку, що у розглядуваних правовідносинах є достатні підстави для зобов’язання відповідача призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі.

Пунктом 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неправильно застосував норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_3» за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1600 гривень та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції – 1760 гривень.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3360 гривень.

Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_3» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 805/3936/17-а – задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 805/3936/17-а – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_3» до начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_4 про призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві – задовольнити.

Зобов’язати начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 19 лютого 2017 року о 22 год. 55 хв. з вантажником, зайнятим на розвантаженні гарячого агломерату на бункерах управління залізничного транспорту Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_3» ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, спеціальною комісією в іншому складі.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_3» (код ЄДРПОУ 00191129) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3360 (три тисячі триста шістдесят) гривень.

Повне судове рішення складено 02 березня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А. Василенко

ОСОБА_12