Постанова № 72518193, 28.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/17796/16 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

представника апелянта: Піонтровської А.О.

представника позивача: Миндришори О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТР Продакшн» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ТР Продакшн» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0021101404 та № 0021051404 від 31.10.2016 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 13 жовтня 2017 року адміністративний позов задовольнив. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податкові повідомлення - рішення, які були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки є протиправними.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року та постановити нову постанову, якою позов залишити без задоволення. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що в ході проведення перевірки фінансово-господарських взаємовідносин позивачем та ТОВ «Олімпія Буд», ТОВ «Футіком», ТОВ «Саніт Компані» здійснено аналіз податкової звітності контрагентів позивача, поданої ними до податкового органу за їх місцем обліку. За результатами проведеного аналізу податкової звітності зазначених товариств встановлено відсутність інформації про наявність у них складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, яке необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Проте у позивача в перевіряємому періоді загальна чисельність працюючих склала 25 осіб, наявне необхідне обладнання, укладені необхідні договори оренди складських приміщень, тощо. Таким чином, відповідач вказує на відсутність економічної доцільності залучення позивачем цих контрагентів для здійснення господарських операцій.

З огляду на викладене, відповідач зазначив, що зазначені обставини не дають можливості встановити реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Окремо, відповідач вказував на те, що по ТОВ «Олімпія Буд», ТОВ «Футіком», ТОВ «Саніт Компані» порушені кримінальні справи, які доводять те, що ці товариства здійснюють господарську діяльність шляхом укладення фіктивних угод з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Податковим органом було надано додаткові пояснення, в яких він звертав увагу суду на те, що Договір про надання послуг № 214 від 02.02.2016 року був укладений між позивачем та ТОВ «Олімпія Буд» виключно для здійснення вигляду господарської операції, а тому є підробленим.

Позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що в якості обґрунтувань апеляційної скарги апелянт лише цитує витяги з акту перевірки № 252/26-15-14-04-10/37788434 від 19.10.2016 року, посилається на аналіз податкової звітності контрагентів позивача та не наводить будь-яких інших доводів щодо правомірності визначення позивачу оскаржуваних сум податкових зобов'язань. Таким чином, позивач просив суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Також, позивачем були надані письмові заперечення на додаткові пояснення відповідача в яких він вказав на те, що Договір про надання послуг № 214 від 02.02.2016 року був укладений відповідно та на підставі чинного законодавства, а відтак доводи відповідача про те, що він є підробленим, є необґрунтованими. Позивач звертав увагу суду на те, що Акт перевірки не містить жодних заперечень відповідача щодо оформлення ним первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТР Продакшн» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Олімпія Буд», ТОВ «Футіком», ТОВ «Саніт Компані» за період з 01.02.2016 року по 31.03.2016 року. Дана перевірка була оформлена актом № 252/26-15-14-04-10/37788434 від 19.10.2016 року.

В акті зазначено про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК, що призвело до заниження об'єкта оподаткування на 635 128 грн. і до заниження податку на прибуток за 1 квартал 2016 року на 114 323 грн., та про порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах із ТОВ «Олімпія Буд», ТОВ «Футіком», ТОВ «Саніт Компані» на 525 307 грн. (у т.ч.: за лютий 2016 року - на 179 450 грн., за березень 2016 року - на 345 857 грн.).

Відповідно до акту перевірки, зміст порушень позивача полягає у тому, що правочини між ним та вказаними контрагентами не створюють реальних правових наслідків, тому формування на їх підставі податкового кредиту з ПДВ і об'єкта оподаткування податком на прибуток є безпідставним.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0021051404 від 31.10.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 142 193, 75 грн. (у т.ч.: 114 323 грн. - основне зобов'язання, 28 580, 75 грн. - штраф);

- № 0021101404 від 31.10.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 656 633, 75 грн. (у т.ч.: 525 307 грн. - основне зобов'язання, 131 326, 75 грн. - штраф).

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідними позовом.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як встановлено перевіркою, визнається і не заперечується сторонами, у податковому обліку за лютий 2016 року позивачем відображено фінансово-господарські операції з ТОВ «Олімпія Буд» на загальну суму 1 076 700 грн. (у т.ч. ПДВ - 179 450 грн.)

02.02.2016 року між позивачем та ТОВ «Олімпія Буд» було укладено договір про надання послуг № 214.

Відповідно до даного договору позивач (Замовник) доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з виконання ремонтно-модернізаційних робіт по обладнанню та устаткуванню Замовника (роботи), які перебувають на території Замовника в приміщенні, розташованому за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Господарська, буд. 7, а Замовник зобов'язується оплачувати Виконавцю виконані роботи. Загальна вартість виконання робіт та матеріалів складає 1 076 700 грн.

Специфікацією № 1 від 02.02.2016 року, яка є додатком до Договору про надання послуг № 214 від 02.02.2016 року, встановлено найменування робіт та їх вартість.

Відповідно до акту приймання-передачі обладнання та устаткування на проектно-модернізаційні роботи від 26.02.2016 року, оформленого Додатком 2 до договору № 214, позивач передав на користь та під повну відповідальність ТОВ «Олімпія Буд» обладнання та устаткування.

На виконання договору № 214 від 02.02.2106 року позивач надав акт повернення обладнання та устаткування з ремонтно-модернізаційних робіт від 29.02.2016 року; копію замовлення Виконавцю № 229 від 02.02.2016 року з чітким узгодженим по часу переліком робіт, копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) всього на суму 1 076 700 грн. та податкову накладну ТОВ «Олімпія Буд» № 234 від 29.02.2016 року на суму 1 076 700 грн.

Як встановлено перевіркою і зазначено в акті, оплата за вказані послуги здійснювалася шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Олімпія Буд», що підтверджено банківськими виписками та платіжними дорученнями: № 306 від 23.03.2016 року на суму 60 000 грн., № 313 від 24.03.2016 року на суму 50 000 грн., № 363 від 05.04.2016 року на суму 71 702 грн., тобто всього на суму 181 702 грн.

Також перевіркою встановлено, що між ТОВ «Олімпія Буд» і ТОВ «Бізнес Інтенза» та позивачем (Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 18/05-2016 від 18.05.2016 року, згідно з яким ТОВ «Олімпія Буд» безоплатно відступає ТОВ «Бізнес Інтенза» право вимоги по оплаті за надані послуги (виконані роботи та матеріали) загальною вартістю 894 998 грн., яке виникло на підставі договору про надання послуг № 214 від 02.02.2016 року (основний договір).

Згідно з наданими до перевірки документами, копії яких наявні у справі, позивачем у лютому 2016 року придбано у ТОВ «Олімпія Буд» ремонтно-модернізаційні роботи по станках, верстатах та машинах у кількості 8 шт. на загальну суму 1 076 700 грн. (у т.ч ПДВ - 179 450 грн.).

Як встановлено перевіркою, визнається і не заперечується сторонами, що у податковому обліку за березень 2016 року позивачем відображено фінансово-господарські операції з ТОВ «Футіком» на загальну суму 1 312 444, 25 грн. (у т.ч. ПДВ - 218 740, 71 грн.).

До перевірки позивачем було надано копії договору поставки № 34/16 від 01.03.2016 року, укладеного з ТОВ «Футіком» (Постачальник), специфікації № 1 від 01.03.2016 року і рахунку на оплату № 34 від 02.03.2016 року до нього, згідно з якими Постачальник зобов'язується поставити на умовах цього договору, а позивач (Покупець) прийняти і оплатити сировину для виробництва паперових виробів (товар) в кількості, асортименті та в строки, обумовлені сторонами в даному договорі та в специфікаціях, рахунках-фактурах.

Також були надані позивачем до перевірки копії видаткових накладних № 81 від 29.03.2016 року, № 83 від 29.03.2016 року, № 114 від 30.03.2016 року; копії податкових накладних № 81 від 29.03.2016 року на суму 625 763, 52 грн. (у т.ч. ПДВ - 104 293, 92 грн.); № 83 від 29.03.2016 року всього на суму 303 438, 96 грн. (у т.ч. ПДВ - 50 573, 16 грн.); № 114 від 30.03.2016 року на суму 383 241, 78 грн. (у т.ч. ПДВ - 63 873, 63 грн.) і товарно-транспортних накладних, складених на виконання договору.

Згідно з наданими до перевірки документами, позивачем у березні 2016 року придбано у ТОВ «Футіком» товар (паперова основа целюлози, відповідного найменування і характеристик) у кількості 42 464 кг на загальну суму 1 312 444, 25 грн. (у т.ч. ПДВ - 218 740, 71 грн.).

Як встановлено перевіркою, у податковому обліку за березень 2016 року позивачем відображено фінансово-господарські операції з ТОВ «Саніт Компані» на загальну суму 762 700 грн. (у т.ч. ПДВ - 127 116, 67 грн.).

До перевірки позивачем було надано копії договору постачання № 02/03 від 02.03.2016 року, укладеного з ТОВ «Саніт Компані» (Постачальник), специфікацій № 1 і № 2 та рахунку-фактури № 02/03 від 02.03.2016 року до нього, згідно з якими Постачальник зобов'язується поставити в строки, що визначені цим договором транспортний засіб та запасні частини (товар) згідно із специфікаціями (додатками), що є невід'ємною частиною договору, а позивач (Покупець) - прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах цього договору.

Також позивачем були надані копії акту приймання-передачі основних засобів, акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, видаткової накладної № С-00000174 від 29.03.2016 року на загальну суму 762 700 грн. (у т.ч. ПДВ - 127 116, 67 грн.) (сума без ПДВ - 635 583, 33 грн.), товарно-транспортної накладної, а також податкової накладної № 174 від 29.03.2016 року на суму 762 700 грн. (у т.ч. ПДВ - 127 116, 67 грн.).

Згідно з наданими до перевірки документами, позивачем у березні 2016 року придбано у ТОВ «Саніт Компані» товар (автонавантажувач вилковий Caterpilar DP 15NT) у кількості 1 шт. вартістю 711 418 грн. і дизельний двигун Mitsubishi S4Q2 з визначеними характеристиками у кількості 1 шт. вартістю 51 282 грн.) на загальну суму 762 700 грн. (у т.ч. ПДВ - 127116,67 грн.).

Як зазначив позивач, основний вид економічної діяльності: виробництво паперових виробів господарсько-побутового і санітарно-гігієнічного призначення торгівельної марки «TISHA PAPIER», у зв'язку з чим для забезпечення виробництва необхідною сировиною (паперова основа), позивачем придбавався відповідний товар у ТОВ «Футіком».

У подальшому готова продукція була реалізована таким споживачам, як ТОВ «АТМА», ТОВ «Арікол», ПП «Прімекс-Клінінг», ТОВ «Сервім Про», ТОВ «Промислова група «Волинь Трейдинг», ФОП ОСОБА_4 та ін., на підтвердження чого позивачем були надані відповідні докази (т. 2, а.с. 187-246; т. 3, а.с. 1-182, а.с. 204-250; т. 4, а.с. 1-250; т. 5, а.с. 1-134).

Для здійснення виробництва паперових виробів позивач уклав договір оренди обладнання № 19/07-01 від 19.07.2012 року з ТОВ «Креско Груп» (верстат для виготовлення паперових рушників, верстат для заклеювання картонних ящиків скотчем, верстат для порізки лотів паперових рушників, пакувальна машина, станки для перемотування туалетного паперу та виробництва картонних гільз, ніж дисковий для порізу рулонів) (т. 1, а.с. 42-43), яке, станом на 2016 рік потребувало ремонту і модернізації. Роботи придбавалися у ТОВ «Олімпія Буд».

Для забезпечення власної господарської діяльності позивач придбав у ТОВ «Саніт Компані» автонавантажувач вилковий Caterpilar DP 15NT, дизельний двигун Mitsubishi S4Q2.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК базою оподаткування податком на прибуток є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п. 137.1 ст. 137 ПК податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 цього Кодексу.

У п. 185.1 ст. 185 ПК визначено, що об'єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у т.ч. операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно з пп. а) п. 198.1 ст. 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підставою для якого є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши всі матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні у справі господарські договори і складені на їх виконання первинні бухгалтерські та податкові документи відповідають вимогам бухгалтерського і податкового законодавства та є належними і допустимими доказами по справі, дійсність і достовірність яких не була спростована відповідачем.

Дані докази повністю підтверджують фактичність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Футіком», ТОВ «Олімпія Буд», ТОВ «Саніт Компані» та правомірність відображення ним цих операцій у податковому обліку за вказані звітні періоди, а також спростовують висновки перевірки про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток і ПДВ.

Водночас зазначені в акті перевірки висновки і заперечення відповідача про відсутність реального виконання господарських зобов'язань, порушення позивачем вимог податкового законодавства шляхом завищення податкового кредиту з ПДВ і заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток є нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Перевіркою не було встановлено у позивача відсутності первинних документів, обов'язок ведення і зберігання яких для цілей оподаткування ПДВ і податком на прибуток покладено на нього. Не встановлено порушень щодо порядку оформлення наданих до перевірки первинних документів. Перевіркою не встановлено порушень щодо мети придбання і подальшого використання позивачем товарів та робіт (послуг).

Заперечуючи реальність здійснення господарських операцій, відповідач стверджує про відсутність у контрагентів позивача, зокрема у ТОВ «Олімпія Буд», необхідних трудових ресурсів для виконання робіт за договором № 214 від 02.02.2016 року, адже, як зазначено в акті, інформації щодо залучення субпідрядників на виконання передбаченого цим договором обсягу робіт перевіркою не встановлено. Водночас, перевіркою було встановлено, що у цей період у штаті ТОВ «Олімпія Буд» перебувало 5 осіб. Доводи відповідача про їх недостатність або відсутність у них кваліфікації для виконання робіт доказами не підтверджені, а тому колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Посилання в акті перевірки на відсутність у ТОВ «Футіком», ТОВ «Олімпія Буд», ТОВ «Саніт Компані» необхідної техніки, транспортних засобів і складських приміщень, суд також вважає не обґрунтованим з огляду на те, що відповідачем не зазначено, якої саме техніки, транспорту чи складських приміщень потребують операції з поставки товарів (робіт) й відсутність яких унеможливлює фактичне виконання цих операцій.

Щодо посилання в акті перевірки на ухвали слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва про накладення арешту на поточні рахунки підприємств - контрагентів позивача, то суд апеляційної інстанції вважає їх неналежними доказами, оскільки дані ухвали мають забезпечувальний характер в кримінальному провадженні, а зазначені в них обставини не мають наперед встановленого і доведеного характеру.

Також ухвали не містять конкретних фактичних обставин, які б стосувалися фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем і його контрагентами, тому не спростовують дійсність і правове значення наданих позивачем до перевірки і до суду документів.

Твердження про те, що ТОВ «Футіком», ТОВ «Олімпія Буд», ТОВ «Саніт Компані» здійснюють господарську діяльність шляхом укладення фіктивних угод з метою ухилення від сплати податків, не підтвердженні відповідними доказами, а тому суд вважає їх необґрунтованими.

Що стосується доводів апелянта на те, що Договір про надання послуг № 214 від 02.02.2016 року є підробленим, то колегія суддів до уваги їх не бере, оскільки апелянтом не надано суду жодних доказів на підтвердження цього.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки правомірність декларування позивачем спірних сум об'єкта оподаткування податком на прибуток і податкового кредиту з ПДВ підтверджена матеріалами справи, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 01.03.2018 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.