Постанова № 72518189, 01.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/35974/17 Суддя (судді) першої інстанції: Макаренко І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) щодо відмови у перерахунку та виплати йому пенсії протиправними.

- зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», № 947 від 18.11.2015 та «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2016 № 268» без обмеження граничного розміру та виплатити різницю, що виникла після перерахунку пенсії з 01.01.2016 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року адміністративний позов в частині вимог про з 01.01.2016 по 09.04.2017 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилися.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про пропуск позивачем встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України строку на звернення до суду.

Перевіряючи такий висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 99 КАС України в редакції на час звернення позивача до суду було передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Предметом спору у даній справі є перерахунок пенсії позивача, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Положення цього Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Статтею 63 цього Закону передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову, позивач вказує, що його право на перерахунок пенсії виникло з 01 січня 2016 року та порушене у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини пенсійного органу.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про залишенні позову в частині вимог без розгляду наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ст. 320 КАС України в редакції після внесення змін згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано 1. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

Повний текст постанови виготовлено 01.03.2018

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.