Рішення № 72516901, 21.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4335/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді Гулкевич І.З.

судді Гавдика З.В.,

судді Карп’як О.О.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю : представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКС Захід" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Львівської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання незаконним рішення, скасування наказу, зобов’язання вчинити дії,-

В с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКС Захід" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Львівської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради з урахуванням уточнених та зменшених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_5 та головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_6 від 17.11.2017 р №70-мб/нз про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ "ДКС Захід" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул. Солов’їна, 21, 21а зі знесенням існуючих споруд, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2017 р № 473.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.11.2017 № 70-мб, відповідачем винесено рішення від 17.11.2017, якими скасовано дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.06.2017 №473 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул. Солов’їна, 21, 21а зі знесенням існуючих споруд.

Вважає оскаржувані рішення протиправними оскільки прийняті на підставі законодавства, яке не регулює спірні правовідносини та з порушенням Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Крім цього скасування рішення об’єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності і застосування такого заходу без зазначення причин неможливості зупинення рішення об’єкта нагляду до усунення виявлених порушень є незаконним. Також вважає, що оскаржені рішення породжують несприятливі наслідки для прав та інтересів позивача, оскільки зумовлюють неможливість здійснення будівництва і перешкоджають реалізації права власності позивача на його об’єкти.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача, Державної архітектурно-будівельної інспекції України проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні. Зазначив, що за результатами перевірки встановлено що дані містобудівні умови та обмеження видано на дві земельні ділянки, що є порушенням п. 4.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг).

Стверджує, що в даному випадку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не містять конкретних положень нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників, що є порушенням вимог пп. г, д, е п. 3.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109. Крім цього такі містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані з порушенням строків видачі. Зазначає, що при винесенні оскаржених рішень державні інспектори діяли відповідно до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Львівської міської ради у судове засідання не з’явилась, належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, надав попередньо відзив на адміністративний позов, в якому вказала, що при прийнятті рішення діяла в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством в сфері містобудівної діяльності, відтак вважає вказаний адміністративний позов безпідставним та необгрунтованим, в задоволенні якого просить відмовити повністю.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, письмових пояснень на адміністративний позов не подала.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 14.11.2017 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, за результатами якої складено акт № 70-мб/нз.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_4 архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки: містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ "ДКС Захід" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул. Солов’їна, 21, 21а зі знесенням існуючих споруд, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2017 р №473 з порушенням:

п. 4.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг) пп. г, д, е п. 3.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 - в частині повноти даних щодо конкретних положень нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників; п. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 2.1 Розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 термін видачі містобудівних умов та обмежень перевищує 7 робочих днів з дня реєстрації заяви разом із документами.

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ "ДКС Захід" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул. Солов’їна, 21, 21а зі знесенням існуючих споруд, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2017 р №473 видані на дві окремі земельні ділянки.

На підставі встановлених порушень прийнято рішення від 17.11.2017 р №70-мб/нз про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ "ДКС Захід" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул. Солов’їна, 21, 21а зі знесенням існуючих споруд, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2017 р №473.

Позивач наведені рішення вважає протиправними, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України "Про основи містобудування".

Згідно з ст. 7 Закону України "Про основи містобудування державне регулювання у сфері містобудування" здійснюється Верховною радою України, Кабінетом міністрів України, Верховною радою та Кабінетом міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності") визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок № 698), пунктом 2 якого передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно з ч. 11 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності " з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до ч. 12 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду об'єкти нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч. ч. 1-8 ст. 29 цього Закону основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

На виконання вимог ч. 4 та ч. 9 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (далі - Порядок № 109).

Згідно п. 2.2 Порядку № 109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Приписи п. 2.4 Порядку № 109 визначають, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, законодавець визначив, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень може бути лише невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Відповідно до п. 2.5 вказаного Порядку містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав.

Містобудівні умови та обмеження вносяться до містобудівного кадастру уповноваженим органом містобудування та архітектури або утвореними у його складі службами містобудівного кадастру (у разі наявності).

Положеннями Порядку № 109 закріплено вичерпний перелік документів, які подаються замовником для отримання містобудівних умов та обмежень, а також встановлено чіткі вимоги до форми і змісту містобудівних умов та обмежень.

Судом встановлено, що ТзОВ "ДКС Захід" для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ "ДКС Захід" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул. Солов’їна, 21, 21а зі знесенням існуючих споруд, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2017 р №473 подано всі документи, передбачені Порядком № 109.

Даючи оцінку згадуваним містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, суд враховує, що вони містять всі визначені Порядком № 109 дані, а їх зміст та форма повністю відповідають законодавчо встановленому додатку.

Щодо твердження відповідача про порушення п. 4.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг) стосовно необхідності отримання одних містобудівних умов та обмежень на всю ділянку в цілому незалежно від кількості об'єктів будівництва на ній, суд вважає такі помилковими з огляду на таке.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що при видачі містобудівних умов та обмежень порушено вимоги п.1.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109, зареєстрованого в Мінюсті України за № 912/19650 від 22.07.2011 та п. 4.5. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг) " - згідно з яких, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки надаються для кожної конкретної земельної ділянки.

Проте п.1.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109 та зареєстрованого в Мінюсті України за № 912/19650 від 22.07.2011 містить лише визначення містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Вимоги про необхідність отримання містобудівних умов та обмежень для кожної конкретної земельної ділянки зазначений вище Порядок не містить.

В свою чергу, у наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №345 від 15.12.2011 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ-Н Б Б 1.1-12:2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)" зазначено, що даний стандарт приймається з метою удосконалення нормативної бази у будівельному комплексі України, на виконання вимог статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Стаття 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" стосується плану зонування території.

Крім цього у п.1.2. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 "Настанови про склад та зміст плану зонування території (зонінг)" зазначено, що положення цієї настанови застосовуються органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними особами при розробленні Зонінгів на відповідні території. Таким чином, ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг) " стосується розробки зонування території та не стосуються порядку надання містобудівних умов та обмежень, тому посилання на нього як на підставу встановлення порушення норм законодавства при видачі містобудівних умов та обмежень є неприпустимими.

Натомість в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 та іншому законодавстві, яке регулює спірні правовідносини відсутня заборона видачі одних містобудівних умов та обмежень на забудову двох суміжних земельних ділянок.

Як вбачається із матеріалів справи та визнається відповідачем, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ "ДКС Захід" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул. Солов’їна, 21, 21а зі знесенням існуючих споруд, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2017 р №473 видані на дві суміжні земельні ділянки на будівництво одного житлового будинку.

Як вбачається із акту перевірки та визнається відповідачем, Запланований об’єкт будівництва розташований на території Залізничного району м. Львова. Чинною містобудівною документацією відносно території Залізничного району м. Львова є генеральний план м. Львова, який затверджений ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 № 3924; план зонування території м. Львова (зонінг) Залізничного району, затверджений ухвалою сесії Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657 "Про затвердження містобудівної документації " План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4,5. Залізничний та Шевченківський райони".

Земельна ділянка на вул. Солов’їній 21, 21 –А відповідно до плану зонування території Залізничного району, відноситься до зони Ж-3 – зона багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови (5-9 поверхів). Тобто наміри будівництва такого будинку не суперечать вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Судом встановлено, що ТзОВ "ДКС Захід" законно використовує для будівництва земельні ділянки за адресою м. Львів, вул. Солов’їна, 21, 21а на підставі Договору суперфіцію від 28.12.2016 р., зареєстрованого в реєстрі за № 2217 та Договору суперфіцію від 28.12.2016 р., зареєстрованого в реєстрі за № 2218 відповідно.

Відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 77329977 від 28.12.2016р. та №77364285 від 28.12.2016р. цільовим призначенням вказаних ділянок є будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

У оскаржуваному рішенні вказується, що порушено вимоги п.п. г, д, е п. 3.4. Порядку 109 видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не місять конкретних положень нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників, як це передбачено для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

У п. п. г, д, е п. 3.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 зазначено, що розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" повинен містити:

г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови;

д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд;

е) охоронювані зони інженерних комунікацій;

В свою чергу, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ "ДКС Захід" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул. Солов’їній, 21, 21-а зі знесенням існуючих споруд, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2017 № 473, видані ОСОБА_4 архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради та підписані начальником ОСОБА_4 ОСОБА_7 містять п.п.2.4, 2.6, 2.7, у яких зазначено:

2.4. Відстані від об’єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови – будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул. Солов’їній, 21, 21-А зі знесенням існуючих споруд проводити у межах відведеної земельної ділянки (інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 31.03.2017 № 83991834 та від 31.03.2017 № 83999226) з дотриманням вимог ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень“ (зі змінами), ДБН Б.2.2-9-2009 "Громадські будинки і споруди. Основні положення", ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки" з забезпеченням протипожежних розривів, нормативної тривалості інсоляції та нормативних вимог.

2.6. Мінімально допустимі відстані від об’єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд – проектування здійснювати з дотриманням вимог ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (зі змінами), ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки", нормативних документів та вимог рішення виконавчого комітету від 26.10.2007 № 893 "Про заходи запобігання виникненню аварійних ситуацій при будівництві нових та реконструкції існуючих об’єктів".

2.7. Охоронювані зони інженерних комунікацій – згідно з ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (зі змінами).

При необхідності передбачити винесення існуючих мереж на нормативну відстань з зони будівництва.

Суд вважає, безпідставними доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п. п. "г", "д", "е" п. 3.4. Порядку № 109, в частині повноти даних щодо конкретних положень, нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників, для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону України "Про регулювання міcтoбyдiвнoї діяльності".

Зокрема, як зазначено у статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Отже, містобудівні умови та обмеження є вихідними даними, тому зазначення конкретних відстаней, розривів не є обов’язковим, оскільки визначення таких показників в цифровому вимірі проводиться вже на стадії проектування.

Водночас, суд погоджується з доводами позивача, що не суперечить вимогам діючого законодавства включення до складу містобудівних умов та обмежень відсилочних норм, із посиланням на відповідні державні будівельні норми та правила, які містять обмеження та умови, які проектант зобов'язаний буде врахувати при проектуванні об'єкта будівництва.

Як вбачається із оскаржуваного рішення про скасування містобудівних умов та обмежень, при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки порушено вимоги абз. 2 п.2.1 Розділу ІІ "Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст" затвердженого наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, а саме: термін видачі містобудівних умов та обмежень перевищує 7 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом з документами. Проте недотримання вказаного вище строку порушує лише права та інтереси ТзОВ «ДКС-Захід».

Також судом враховується, що згідно п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Наведене вище дає підстави для висновку, що вказану правову норму необхідно розуміти так, що за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - скасовується.

Крім іншого, судом враховується, що оскаржені рішення були прийняті відповідачем без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, враховуючи те, що ТзОВ "ДКС Захід", як сторона, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються вказаними рішеннями Департаменту ДАБІ у Львівській області, та оскільки такі рішення вочевидь мають несприятливі наслідки для прав позивача, так як зумовлюють неможливість здійснювати останнім будівництво і перешкоджають реалізації права власності позивача на його об'єкти.

ТзОВ "ДКС Захід", на переконання суду, мало право на участь у процесі прийняття відповідачем оскаржених рішень, а також бути проінформованим про здійснення перевірки третьої особи з метою надання можливості надати свої пояснення по суті питань, які безпосередньо зачіпають права позивача, надати відповідачу детальний план території, завдання на розроблення детального плану території, однак Департамент ДАБІ у Львівській області не врахував це при прийнятті оскаржених рішень, не надав позивачу право на участь у процесі прийняття оскаржених рішень, що призвело до порушення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи щодо здійснення будівництва об'єктів і цілями, на досягнення яких спрямовані оскаржені рішення відповідача.

При цьому судом враховується, що у справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Одночасно суд вважає за необхідне вказати й на те, що при скасуванні дії містобудівних умов та обмежень, наданих позивачу за відсутності правових підстав для таких висновків та неврахуванні можливості зупинення дії таких умов, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Чинним законодавством надано право департаменту ДАБІ приймати рішення про скасування актів або зупинення їх дії. Водночас, повноважень на скасування дії акту індивідуальної дії жодним з нормативних актів, які регулюють питання діяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції, не надано.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_6 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений приватним підприємством "ДКС Захід" судовий збір у розмірі 4 800 грн підлягає стягненню на користь позивача з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

Вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_5 та головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_6 від 17.11.2017 р №70-мб/нз про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКС Захід" багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул. Солов’їна, 21, 21а зі знесенням існуючих споруд, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2017 р №473.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКС Захід" судовий збір в сумі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Гулкевич І.З.

Суддя Гавдик З.В.

Суддя Карп’як О.О.