Ухвала суду № 72516899, 01.03.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/896/18

УХВАЛА

01 березня 2018 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву громадської організації "Відродження-2015 РН" до Хмельницького міського центру зайнятості , Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання дій незаконними та стягнення компенсації,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Відродження-2015 РН" звернулась в суд з позовом до Хмельницького міського центру зайнятості, Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому просить:

- визнати незаконними дії відповідачів;

- стягнути з Хмельницького центру зайнятості компенсацію заробітної плати за жовтень-листопад 2017 року у сумі 8672,80 грн., з Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - 11383,05 грн.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2018 року встановлений у розмірі 1762 грн.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом даного позову є дві вимоги майнового характеру.

Оглядом позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено відсутність доказів сплати судового збору в розмірі 3524 грн (1762 грн х 2).

Водночас, до позовної заяви додано заяву про відстрочення сплати судового збору, з підстав відсутності інших доходів, окрім внесків членів організації та матеріальної допомоги.

Оцінюючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки), в свою чергу, має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статтей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень частини 1 статті 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно заяви про відстрочення сплати судового збору, на підтвердження майнового стану додається витяг із статуту громадської організації "Відродження-2015 РН". Суд вважає, що він об'єктивно не відображає майнового стану позивача..

Також не є підставою для звільнення другого позивача від сплати судового збору той факт, що громадська організація "Відродження-2015 РН" є неприбутковою організацією, оскільки в силу приписів частин 1, 2 статті 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. При цьому, сплата судового збору за подання позовної заяви в силу положень статі 161 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовною заявою.

Відповідно до частини 2 статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Суд зазначає, що відстрочення сплати судового збору не звільняє позивача від його сплати в майбутньому. Проте, доказів можливості виконання такого обов'язку в майбутньому громадської організації "Відродження-2015 РН" суду надано не було.

Крім того, згідно статі 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

На підставі аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд вважає, що позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо відстрочення сплати судового збору.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та не доведеним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем до адміністративного позову не додано жодного доказу що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Частинами 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч зазначеного, до позовної заяви додані не засвідчені належним чином копії документів для направлення відповідачам.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем протягом п'яти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання:

- доказів сплати судового збору у розмірі 3524 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду: отримувач коштів - УК у м.Хмельницькому/м.Хмельницький/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38045529; рахунок отримувача - 31217206784002; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області; код банку отримувача - 815013; *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Хмельницький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- належним чином засвідчених копій документів (в порядку, встановленому чинним законодавством) у 2-х примірниках для направлення відповідачам.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву громадської організації "Відродження-2015 РН" до Хмельницького міського центру зайнятості, Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання дій незаконними та стягнення компенсації, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.Д. Гнап