Рішення № 72516877, 27.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м.ПолтаваСправа № 816/375/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

позивача -ОСОБА_2,

представника відповідача - Носенка В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної казначейської служби України у м.Полтава Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2018 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач / ОСОБА_2) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі по тексту - відповідача / Полтавське об'єднане УПФУ Полтавської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної казначейської служби України у м.Полтава Полтавської області про:

- визнання протиправним рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відмову у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 5414,83 грн.,

- зобов'язання Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м.Полтаві подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5414,83 грн., сплаченого згідно квитанції №ПН2407 від 08 серпня 2017 року.

12 лютого 2018 року позивачем подано уточнення до позовних вимог, в яких останній просив внести зміни до пункту 1 позовних вимог, а саме зазначити: "визнати протиправним рішення про відмову Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (лист від 04 січня 2018 року №812/Т-14 за підписом начальника управління Кадушкіної Т.В.) у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 5414,83 грн." (а.с. 37).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання вимог статті 49 Закону України "Про нотаріат" позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5414,83 грн., що підтверджується квитанцією №ПН2407 від 08 серпня 2017 року, хоча житло придбавалось вперше. Цей факт (придбання житла вперше) відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" звільняє позивача від обов'язку сплати такого збору. Разом з тим, відповідачем протиправно відмовлено в поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в з в'язку з тим, що у відомостях з Державного реєстру речових прав нерухомого майна немає інформації, що житло придбано вперше.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов (від 15 лютого 2018 року вх. №3906/18) зазначив, що станом на час придбання нерухомості позивачем, як і станом на момент розгляду справи, відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Аналіз наданих відомостей з Державного реєстру речових прав нерухомого майна підтверджує наявність у позивача у власності однієї квартири станом на 09 вересня 2017 року, однак в даних відомостях не зазначається інформація, що житло придбано вперше (а.с. 50-51).

Позивачем надано відповідь на відзив (а.с. 58), в якому позивач підтвердив свою позицію.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної казначейської служби України у м.Полтаві Полтавської області у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Надала письмові пояснення (від 26 лютого 2018 року вх. №4958/18) в яких зазначила, що поверненя помилково або надміру сплачених коштів з рахунку НОМЕР_2 здійснюється Управлінням Державної казначейської служби України у м.Полтаві за поданням територіального управління Пенсійного фонду України (у даному випадку саме - Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полдтавської області) (а.с. 65-66).

Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 08 серпня 2017 року ОСОБА_2 придбано квартиру номер АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Відповідно до квитанції №ПН2407 від 08 серпня 2017 року ОСОБА_2 сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5414,83 грн., що не заперечується відповідачем (а.с. 47).

08 серпня 2017 року приватним нотаріусом Карнарук Наталією Віолетівною Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №21767137 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру номер АДРЕСА_1 (а.с. 32).

27 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернулася із заявами до Полтавського об'єнаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та Управління Державної казначейської служби України у м.Полтаві Полтавської області в яких просила, на підставі пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5414,83 грн. (а.с. 39-40).

Листом від 02 січня 2018 року (вих. №6/10-44) Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повідомило ОСОБА_2, що відповідно Переліку кодів бюджетної кваліфікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, затвердженого постановою КМУ від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" органом, що здійснює контроль справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна за кодом бюджетної кваліфікації 24140500 визначено Пенсійний фонд України. Згідно із пунктом 2 статті 45 глави 8 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснюють повернення коштів помилкого або надміру зарахованих до бюджету. Виходячи з вищевикладеного, якщо сплачено кошти відповідно до наданої копії квитанції від 08 серпня 2017 року №ПН2407 на рахунки Управління Державної казначейської служби України у м.Полтаві, то і повернення буде здійснювати вищевказане управління (а.с. 27).

Управління Державної казначейської служби України у м.Полтаві Полтавської області, листом від 03 січня 2018 року за вих. №01.1-11/10, повідомило ОСОБА_2, що механізм повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів та інших доходів бюджету визначений Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787. Порядком встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється органами Державної казначейської служби України за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за формою згідно з додатком 1 до Порядку), заявою платника та оригіналом (копією) розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" контроль за справлянням надходжень до бюджету за кодом бюджетної класифікації 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" закріплено за Пенсійним фондом України. У даному випадку - Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області. Відповідно до вищевказаного, повернення з бюджету коштів, що надійшли на рахунок збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна можливо на підставі подання територіального управління Пенсійного фонду України, належним чином засвідченого розрахункового документу та заяви платника (з повністю визначеними банківськими реквізитами) (а.с. 21).

04 січня 2018 року Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області направило позивачу лист (вих. №812/Т-14) в якому повідомило, що проведений аналіз відомостей з Державного реєстру речових прав нерухомого майна підтверджує наявність у власності ОСОБА_2 однієї квартири станом на 09 вересня 2017 року, однак в даних відомостях не зазначається інформація, що житло придбано вперше. Виходячи з вищевикладеного, для повернення коштів сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, згідно заяви не має підстав (а.с. 20).

Позивач, не погоджуючись із фактичною Полтавського об'єднаного УПФУ Полтавської області у вчиненні дій щодо повернення надмуру сплаченого збору, звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

За змістом пункту 151 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Отже, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 153 Порядку №1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127.

Пунктом 8 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Згідно з пунктом 4 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №21767137, сформованої 07 лютого 2018 року, убачається, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу від 08 серпня 2017 року №248, посвідченого приватним нотаріусом Карнарук Наталією Віленівною (а.с. 32-33).

Відповідно довідки Управління МВС України в Полтавській області від 15 серпня 2017 року №16 ОСОБА_2 перебувала на квартирному обліку в УМВС України в Полтавській області з 05 січня 1994 року по 06 листопада 2015 року (а.с. 28), а згідно інформації наданої Полтавським бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" від 31 серпня 2017 року №8638 відомості про належність нерухомого майна на праві власності за позивачем у м.Полтаві - відсутні (а.с. 29).

Відповідачем вказані доводи та інформація не спростовані, судом протилежного за результатами розгляду справи не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач придбав житло вперше, а тому звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правові виснови про застосуванні норми права щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР, викладені в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року К/9901/412/17, в якій Суд за результатами касаційного перегляду справи №819/1498/17 дійшов висновків, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного особою нерухомого майна, сплаченого нею помилково (за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж) при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла (нерухомого майна) підлягає поверненню.

Щодо тверджень відповідача, що на момент придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, суд вважає за необхідне звернути увагу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на наступне.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Таким чином, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Так, відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення викладеного в листі від 04 січня 2018 року вих. №812/Т-14, а тому вважає, що позивачу протиправно відмовлено у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 5414,83 грн.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року №787 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Враховуючи, що відповідним органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов'язкового пенсійного страхування є відповідач, суд зазначає, що саме останній наділений обов'язком щодо формування та подання до органу Казначейства подання про повернення коштів.

Таким чином позов підлягає повному задоволенню.

Відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги, що позивача звільнено від обов'язку сплати судового збору та ним не заявлено вимог щодо компенсації судових витрат (в т.ч. на правничу допомогу) підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Полтавького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769, адреса місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, 30, м.Полтава, 36040), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної казначейської служби України у м.Полтава Полтавської області (код ЄДРПОУ 38019510, адреса місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, 1/23, м.Полтава, 36014) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною викладену в листі Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 04 січня 2018 року №812/Т-14 відмову в поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 5414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 83 копійки.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м.Полтаві подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 83 копійки, сплаченого згідно квитанції №ПН2407 від 08 серпня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повний текст рішення виготовлено 02 березня 2018 року.

Суддя С.О. Удовіченко