Рішення № 72516510, 27.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року м.Київ № 810/3811/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Димерського комбінату комунальних підприємств до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: позивач – Димерський комбінат комунальних підприємств звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 №0027711406.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким було застосовано фінансові санкції до позивача, є протиправним, оскільки відповідач дійшов помилкових висновків про порушення позивачем законодавства у сфері обігу готівки.

Позивач стверджує, що готівкові розрахунки проводилися із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), оформлювалися відповідні касові ордери, а кошти оприбутковувалися повною мірою у сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на підставі щоденних Z-звітів.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що у ході проведення фактичної перевірки каси підприємства позивача, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області виявлено, що позивач не здійснював записів до розділу 2 Книги обліку розрахункових операцій про оприбуткування готівки 30.09.2015 та 18.11.2015, що є порушенням пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України. Таким чином, відповідач зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно і підстав для його скасування немає.

В судових засіданнях по справі 05.12.2017, 09.01.2018 представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

В судовому засіданні по справі 05.12.2017 представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні по справі 05.12.2017 було допитано як свідка ОСОБА_1, головного бухгалтера Димерського комбінату комунальних підприємств, яка була присутньою під час перевірки.

В судове засідання по справі 09.01.2018 представник відповідача не з’явився, був сповіщений про розгляд справи належним чином, в матеріалах справи наявна розписка (а.с.154).

Представник позивача у судовому засіданні 09.01.2018 підтримав раніше подане клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою суду від 09.01.2018 вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

Димерський комбінат комунальних підприємств зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 21.01.1992 як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 069386 (а.с. 65).

Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням сесії Димерської селищної Ради №254-06-VII від 27.04.2016 позивач створений згідно рішення виконкому Вишгородської районної ради народних депутатів №13 від 16.01.1990 року і наказу обласного управління житлово-комунального господарства Київського облвиконкому №37 від 23.03.1990, є комунальною власністю територіальної громади селища Димер, сіл Рикунь та Кам’янка, підпорядкований Димерській селищній раді. Місцезнаходженням позивача є: 07330, Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Ярослава Мудрого, 18 (а.с. 66-72).

29.06.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області, на підставі пп. 80.2.4, п.80.2, статті 80 Податкового кодексу України проведено фактичну перевірку господарської одиниці – каси підприємства, що розташоване за адресою: вул. Я. Мудрого, 18, смт. Димер, Вишгородський район, Київська область.

Перевірку було проведено на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 31.05.2017 №957, яким затверджений перелік суб'єктів господарювання, які підлягають фактичній перевірці (а.с. 127), та направлень на перевірку від 21.06.2017 №3531 та №3522 (а.с. 126).

Суд зазначає, що вказані направлення на перевірку було вручено головному бухгалтеру позивача ОСОБА_1, що підтверджено підписом останньої на направленнях із зазначенням дати ознайомлення 29 червня 2017 року.

Результати перевірки оформлені актом фактичної перевірки від 29.06.2017 №1654/1000/14/03803567 (далі - акт перевірки) (а.с. 122-123).

У ході перевірки встановлено, що Димерський комбінат комунальних підприємств надає комунальні та інші види послуг за готівковий та безготівковий розрахунок. Перевіркою встановлений факт неоприбуткування готівкових коштів на загальну суму 18701,42 грн., а саме в Книзі обліку розрахункових операцій №1008002944р/3 від 23.07.2015 в розділі ІІ «Облік руху готівки та сум розрахунків» не вчинено запис про суми розрахунків за готівку на підставі фіскального звітного чека №0582 від 30.09.2015 на суму 6719,08 грн. та фіскального звітного чека №0618 від 18.11.2015 на суму 11982,34 грн.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 2.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами та доповненнями), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320.

Не погоджуючись з актом фактичної перевірки позивач подав заперечення на акт фактичної перевірки від 12.07.2017 №262 до ГУ ДФС у Київській області. (а.с. 12-17).

За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки відповідачем направлено позивачу лист «Про розгляд заперечення» від 20.07.2017 №4506/10/10-36-14-06-24, в якому повідомлено, що докази, надані в запереченні від 12.07.2017 на акт фактичної перевірки господарської одиниці – каси підприємства позивача прийняті до уваги, але не спростовують порушення, виявлені під час проведення перевірки (а.с. 137-138).

На підставі акту перевірки та відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2017 №0027711406 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 93507,10 грн. (а.с. 139).

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, рішенням ДФС України від 05.10.2017 №22264/6/99-99-11-050-25 податкове повідомлення-рішення від 24.07.2017 №0027711406 залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 45-46).

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулює Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07. 1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №265/95).

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95 реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» від 18.02.2002 року №199 (далі - Постанова №199) затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, відповідно до яких реєстратор розрахункових операцій повинен забезпечувати формування та друкування таких денних звітів як Х-звіт та Z-звіт.

Згідно з пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою №199, Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Згідно з пунктом 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою №199, чек Z-звіту - фіскальний звітний чек повинен додатково містити такі дані, як підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо, загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати, номер, дату і час друкування фіскального звітного чека.

Статтею 1 Закону №265/95 встановлено, що книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пунктів 1, 7 та 9 статті 3 Закону №265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку;

щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048 (далі – Порядок №547).

Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі.

Також наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій.

Пунктом 6 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає:

наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637).

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення №637 визначено, що готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Відповідно до пункту 1.2 Положення №637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Положення №637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (абз. 5 п. 2.6 Положення №637).

Відповідно до п.7.19 Положення №637 за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (зі змінами та доповненнями) від 12 червня 1995 року № 436/95 (далі - Указ Президента №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Відповідно до абзацу 3 цієї ж статті за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єктів господарювання, перелічених у пункті 1 Указу Президента №436/95, застосовується штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як вже встановлено судом місцезнаходженням позивача є: Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Я. Мудрого, буд. 18. (а.с. 9).

Відповідно до п. 2.3 Статуту Димерського комбінату комунальних підприємств, затвердженого рішенням сесії Димерської селищної ради №254-06-VII від 27.04.2016, позивач здійснює відпуск води населенню і підприємствам, вивіз побутових відходів та прийняття його на своє сміттєзвалище, виконує роботи по санітарній очистці вулиць, обслуговує житловий фонд, надає ритуальні послуги та інші види послуг (а.с. 66-72).

Судом встановлено, що в комплексі будівель та споруд, розташованих за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Я. Мудрого (колишня вулиця Комсомольська), буд. 18, встановлений реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером НОМЕР_1, модель МІNІ-Т 400 МЕ, заводський номер: ПБ НОМЕР_2, зареєстрований 12.06.2013, що підтверджується реєстраційним посвідченням № НОМЕР_1 від 12.06.2013, виданим ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС (а.с. 73).

Даний реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером НОМЕР_1 опломбований, що підтверджується відповідною довідкою центру сервісного обслуговування ФОП ОСОБА_2 від 11.06.2013, в якій вказано, що зазначений РРО виготовлений 06.06.2013, введений в експлуатацію 11.06.2013, належить Димерському комбінату комунальних підприємств за адресою господарської одиниці - комплекс будівель та споруд: Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Я. Мудрого, буд. 18. (а.с. 74).

Судом встановлено, що на вказаний реєстратор розрахункових операцій ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС було зареєстровано Книгу обліку розрахункових операцій №1008002944р/3, про що свідчить довідка №1008002944р про реєстрацію Книги обліку розрахункових операцій від 12.06.2013 (а.с.76).

Книга обліку розрахункових операцій №1008002944р/3 розпочата - 23.07.2015, закінчена - 15.03.2016, є пронумерованою, прошнурованою та скріпленою відбитком печатки підприємства (а.с. 77-78).

Судом встановлено, що 30 вересня 2015 року через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером НОМЕР_1 каси Димерського комбінату комунальних підприємств надішли готівкові кошти на суму 6719,08 грн., що підтверджується фіскальним звітним чеком №0582 від 30.09.2015 (а.с. 147).

Судом встановлено, що 18 листопада 2015 року через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером НОМЕР_1 каси Димерського комбінату комунальних підприємств надішли готівкові кошти на суму 11982,34 грн., що підтверджується фіскальним звітним чеком №0618 від 18.11.2015 (а.с. 147).

Відповідно до витягу з Книги обліку розрахункових операцій №1008002944р/3 вказані звіти були підклеєні на відповідних сторінках розділу І «Фіскальні звітні чеки» КОРО.

Судом встановлено, що позивачем до розділу ІІ Книги обліку розрахункових операцій «Облік руху готівки» записів про суму готівки, що надійшла до каси, на підставі денних Z-звітів РРО від 30.09.2015 №0582 та від 18.11.2015 №0618, не здійснено (а.с. 25-26).

Наведене розцінено відповідачем як неоприбуткування готівки на загальну суму 18701,42 грн.

Однак з вказаними висновками відповідача суд не погоджується з таких міркувань.

Відповідно до п. 4.2 Положення №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі (п.1.2 Положення №637).

Відповідно до абз.1 п. 3.7 Положення №637 приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси (п.1.2 Положення №637).

Відповідно до абз.2 п.4.4. Положення №637 записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів.

Відповідно до п. 2.8. Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах виручку (готівку) у межах, що не перевищують ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов’язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час (п.1.2 Положення №637).

Відповідно до абз.2 п.3.7 Положення №637 документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку.

Відповідно до абз.3 п.3.10. Положення №637 приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

Судом встановлено, що готівкові кошти, які надійшли до каси Димерського комбінату комунальних підприємств 30.09.2015 року на суму 6719,08 грн. та 18.11. 2015 року на суму 11982,34 грн., були оприбутковані в касовій книзі підприємства 30.09.2015 і 18.11.2015 відповідно, що підтверджується прибутковим касовим ордером №385 від 30.09.2015 на суму готівкових коштів 6719,08 грн. (а.с. 20) та прибутковим касовим ордером №454 від 18.11.2015 на суму готівкових коштів 11982,34 грн. (а.с. 31).

Судом встановлено, що позивачем 30.07.2014 року було укладено договір комплексного банківського обслуговування № 2516996 із ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» (а.с. 79-88).

Також з матеріалів справи слідує, що 20.06.2017 року між позивачем та ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» укладено договір банківського рахунку № 2516996 (а.с.89-100).

Судом встановлено, що готівкові кошти, які надійшли в касу позивача 30.09.2015 та 18.11.2015 на підставі денних Z-звітів РРО від 30.09.2015 №0582 та від 18.11.2015 №0618 відповідно, після оформлення позивачем видаткових касових ордерів №516 від 30.09.2015 на суму 6600, 00 грн. (а.с.22) та №612 від 18.11.2015 на суму 11000,00 грн. (а.с. 33), внесені на поточний розрахунковий рахунок Димерського комбінату комунальних підприємств у ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», що підтверджується квитанцією банку № 1АJN57746 від 30.09.2015 про внесення коштів на рахунок із призначенням платежу: за комунальні послуги на суму готівкових коштів 6 600,00 грн. (а.с.23) та квитанцією банку № 1АJТ56657 від 18.11.2015 про внесення коштів на рахунок із призначенням платежу: за комунальні послуги на суму готівкових коштів 11000,00 грн. (а.с 34).

Внесення зазначених готівкових коштів також відображено у виписці банку ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» по рахунку № 26005426911 за 30.09.2015 на суму 6600,00 грн. (а.с. 24) та у виписці банку ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» по рахунку № 26005426911 за 18.11.2015 на суму 11000,00 грн. (а.с.35).

Отже, як свідчать матеріали справи, оприбуткування готівкових коштів, які надійшли в касу позивача 30.09.2015 на суму 6719,08 грн. та 18.11.2015 на суму 11982,34 грн. здійснено шляхом обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у Книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, з подальшим проведенням прибутковими касовими ордерами в касовій книзі підприємства та видачею готівки з каси для здавання її до банку за допомогою видаткових касових ордерів.

Допитана під час розгляду справи як свідок ОСОБА_1, головний бухгалтер Димерського комбінату комунальних підприємств, пояснила, що готівкові кошти, які надійшли в касу підприємства за комунальні послуги від населення 30.09.2015 на суму 6719,08 грн. та 18.11.2015 на суму 11982,34 грн. були належним чино оприбутковані в Книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. В ці ж саме дні підприємством оформлено прибуткові касові ордери в касовій книзі підприємства №385 від 30.09.2015 на суму готівкових коштів 6719,08 грн. та №454 від 18.11.2015 на суму готівкових коштів 11982,34 грн., отже кошти оприбутковані і в касовій книзі, що свідчить про оприбуткування цих коштів в повній сумі їх фактичних надходжень.

Системний аналіз викладених вище положень чинного законодавства дає підстави стверджувати, що нездійснення запису у розділі ІІ КОРО про суми фактичних надходжень готівкових коштів за наявності роздрукованого і вклеєного Z-звіту, а також подальшого підтвердження прибутковими касовими ордерами в касовій книзі підприємства та видачею готівки з каси для здавання її до банку за допомогою видаткових касових ордерів не можна розцінювати як неоприбуткування готівки.

Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням Z-звіту та оформлення прибуткових касових ордерів є свідченням занесення їх до фіскальної пам'яті РРО та проведення в касовій книзі, що виключає приховування відповідної суми виручки.

Натомість щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси.

Відсутність у КОРО відомостей про рух готівки на підставі підклеєних фіскальних звітних чеків за спірний період при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми в Книзі обліку розрахункових операцій та касовій книзі дає лише підстави для висновку про порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний період та ухилення позивача від оподаткування зазначеної суми.

За таких умов стає зрозумілим, що припис пункту 2.6. Положення №637 щодо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій набуває суто формальне значення, що пов'язане з дотриманням порядку її ведення.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивачем не допущено порушень п.7.19 Положення №637, відповідно до якого за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства, а відтак за наявності належним чином оформлених прибуткових касових ордерів твердження відповідача про неоприбуткування готівки є безпідставними.

Враховуючи, що під час розгляду справи не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача уникнути оприбуткування готівки та оподаткування, застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абзацом 3 статті 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є необґрунтованим.

Необхідно зауважити, що під час розгляду цієї справи судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про намір позивача приховувати доходи. Навпаки, матеріали справи містять вичерпні докази щодо суми фактичних надходжень готівки та її оприбуткування.

Отже враховуючи, що твердження податкового органу про неоприбуткування позивачем готівки на суму 18701,42 грн. спростовуються наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 24.07.2017 №0027711406, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 93507,01 грн., підлягає скасуванню.

Позивач у позові зазначає про процедурні порушення посадовими особами ГУ ДФС у Київській області під час здійснення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.4 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, що на думку позивача свідчить про порушення вимог наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2015 року за № 1300/27745.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено такі види перевірок, які мають проводити відповідні контролюючі органи – камеральна, документальна та фактична.

Відповідно до п.1 Розділу I наказу Мінфіну №727, останній застосовується посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків, а не до фактичних перевірок, тому посилання позивача на порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, суд не бере до уваги.

Позивач зазначає, що працівниками ГУ ДФС у Київській області були допущені й інші процедурні порушення шляхом порушення вимог, передбачених п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України, що призвело до порушення прав позивача, визначених п. 17.1.6 ст. 17 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акту (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акту або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Судом встановлено, що акт фактичної перевірки №1654/1000/14/03803567 від 29.06.2017 був складений у двох примірниках, та зареєстрований у контролюючому органі 30.06.2017, що відповідає положенням п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України.

Актом №34 відмови від підписання матеріалів справи, який є додатком до акту перевірки від 29.06.2017 та складений 29.06.2017 підтверджується, що після ознайомлення з актом перевірки головний бухгалтер підприємства ОСОБА_1 та касир позивача ОСОБА_4 відмовилися від підписання матеріалів перевірки (а.с. 125).

Відповідно до п. 17.1.6 ст. 17 платник податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд встановив, що касир ОСОБА_4 та головний бухгалтер ОСОБА_1, які були присутні під час проведення фактичної перевірки відповідно до Акту фактичної перевірки №1654/1000/14/03803567 від 29.06.2017, надавали представникам контролюючого органу письмові пояснення, що підтверджується відповідними додатками до акту перевірки від 29.06.2017 (а.с. 129, 131).

Позивачем було отримано акт фактичної перевірки №1654/1000/14/03803567 від 29.06.2017, що підтверджується наявністю в нього примірнику акту перевірки (а.с. 11)

Позивач подавав заперечення на акт фактичної перевірки №1654/1000/14/03803567 від 29.06.2017, датовані 12 липня 2017 року №262 (а.с. 12-17).

Отже, з урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав вважати про допущення працівниками контролюючого органу порядку проведення фактичної перевірки та оформлення її результатів.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що процедура оприбуткування готівки в касі полягає не лише в роздрукуванні фіскального чеку, а і своєчасному здійсненні запису в КОРО на підставі відповідного Z-звіту, а відтак невиконання будь-якої з цих дій на думку відповідача є порушенням порядку оприбуткування готівки.

При цьому суд виходить з того, що відповідач безпідставно не враховує і не приймає до уваги те, що готівкові кошти, які надійшли до каси підприємства через РРО 30.09.2015 на суму 6719,08 грн. (на підставі фіскального звітного чеку №0582 від 30.09.2015) та 18.11.2015 на суму 11982,34 грн. (на підставі фіскального звітного чеку №0618 від 18.11.2015), в подальшому в ці саме дні були оприбутковані в касові книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів №385 від 30.09.2015 на суму 6719,08 грн. та №454 від 18.11.2015 на суму 11982,34 грн.

При цьому суд критично ставиться до вказаних заперечень відповідача, оскільки актом фактичної перевірки не встановлювались обставини оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі за допомогою прибуткових касових ордерів та подальшої видачі готівкових коштів з каси на підставі видаткових касових ордерів та здавання виручки до банку, що своєю чергою суттєво впливає на обставини справи та нівелює висновки контролюючого органу про неоприбуткування готівки, викладені в акті фактичної перевірки.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1600,00 грн. відповідно до квитанції №50 від 01.11.2017, оригінал якої міститься в матеріалах справи (а.с.2), підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступає відповідачем у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 24.07.2017 №0027711406.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5-А) на користь Димерського комбінату комунальних підприємств (ідентифікаційний код 03803567, місцезнаходження: 07330, Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вулиця Я. Мудрого, 18) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення - 27.02.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.