
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2018 р. № 814/162/18 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54028 до відповідача:Міністерства охорони здоров'я України, вул. Грушевського, 7, м. Київ 21, 01021 про:зобов’язання вчинити певні дії,,
ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу про зобов’язання Міністерства охорони здоров’я України (надалі – Міністерство або відповідач) надати позивачу відповідь на запит на інформацію від 05.10.2017 щодо переліку дозволених до застосування Міністерством охорони здоров’я України спеціальних технічних засобів, за допомогою яких поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння водіїв транспортних засобів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що, в порушення статті 22 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (надалі – Закон № 2939), відповідач повідомив позивача про можливість отримання зазначеної у запиті інформації у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки.
У відзиві на позовну заяву Міністерство зазначило, що своєчасно (не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту) направило позивачу відповідь по суті запиту. Крім того, відповідач вказав, що Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.12.2017 залишив позов ОСОБА_1 до Міністерства про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання надати відповідь на запит на інформацію від 05.10.2017 стосовно переліку дозволених до застосування Міністерством спеціальних технічних засобів.
Дослідивши письмові докази, суд
В С Т А Н О В И В:
05.10.2017 позивач за допомогою електронної пошти направив відповідачу запит на публічну інформацію такого змісту: «Прошу надіслати на адресу електронної пошти … перелік дозволених до застосування Міністерством … спеціальних технічних засобів, визначених п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС і МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735».
11.10.2017 Міністерство надіслало позивачу лист № 3.09-17/1289/ЗПІ-17/26948, в якому вказало, що «… використання в закладах охорони здоров’я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених Міністерством … підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку, згідно пункту 9 розділу ІІІ наказу … № 1452/735 … з переліком спеціальних технічних засобів дозволених до застосування можна ознайомитись в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки …».
Відповідно до викладеного у позові, «… запитувана інформація, а саме перелік дозволених до застосування Міністерством … спеціальних технічних засобів, відсутня у МОЗ … тому що не була задокументована та створена у процесі діяльності … Позивачу було роз’яснено та рекомендовано ознайомитися з Реєстром затверджених типів засобі вимірювальної техніки».
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування їх під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства здоров’я України від 09.11.2015 № 1452/735, встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно, позивач запитував у Міністерства, які спеціальні технічні засоби дозволило воно до застосування.
Суд погодився з позивачем в тому, що належною реакцією на запит такого змісту є відповідь із зазначенням дозволених до застосування Міністерством спеціальних технічних засобів або відповідь про те, що Міністерство не дозволяло застосування жодних відповідних спеціальних технічних засобів.
Замість цього, відповідач «рекомендував» позивачу ознайомитися з Реєстром затверджених типів засобів вимірювальної техніки, що є порушенням статті 22 Закону № 2939, згідно з частиною третьою якої, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Доводам відповідача про те, що ухвалою від 04.12.2017 у справі № 815/5611/17 Одеський окружний адміністративний суд залишив аналогічний позов ОСОБА_1 без розгляду, суд оцінки не надав. По-перше, в порушення частин першої, третьої статті 77, частини третьої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, Міністерство не надало копію відповідної ухвали. По-друге, відповідно до частини третьої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинною до 15.12.2017), особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Така ж норма міститься у частині третій статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції).
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Космонавтів, 81/17, к. 313, м. Миколаїв, 54028, РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства охорони здоров’я України (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 00012925).
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров’я України (вул. Космонавтів, 81/17, к. 313, м. Миколаїв, 54028, РНОКПП НОМЕР_1) щодо ненадання ОСОБА_1 (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 00012925) відповіді на запит на інформацію від 05.10.2017 (реєстраційний номер 17/1286/ЗПІ-17).
3. Зобов’язати Міністерство охорони здоров’я України надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію від 05.10.2017 (реєстраційний номер 17/1286/ЗПІ-17).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна
Судове рішення № 72516433, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 01.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/162/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: