
Справа № 466/1214/18
У Х В А Л А
«24» лютого 2018 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова Едер П.Т., за участі: секретаря Бандуровського Т.Я.; прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1.В.; підозрюваного ОСОБА_2, захисників: ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5, розглянувши клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_6, погодженого прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, командира військової частини А 2738, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-
установив:
24.02.2018 слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_8, за погодженням з прокурором військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1.В.; звернулася з клопотанням до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням його у Львівській установі виконання покарань №19.
В обґрунтування клопотання слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_8, посилається на наступне.
ОСОБА_2, являючись командиром військової частини А2738, перебуваючи у військовому званні «полковник», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на шлях злочинної діяльності за таких обставин.
Так, у серпні 2017 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_9 розпочав займатися підприємницькою діяльністю, зокрема: роздрібною торгівлею (з автотранспортного засобу), без відповідних на те дозволів, поблизу контрольно-технічного пункту військової частини А2738.
У середині серпня 2017 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), командир військової частини А2738 полковник ОСОБА_2 за попередньою змовою з заступником командира військової частини А2738 підполковником ОСОБА_10, під час особистої зустрічі з ОСОБА_9 попередили останнього про його незаконну діяльність на території військової частини без відповідних на те дозволів з сторони командування вказаної військової частини, а також переслідуючи злочинний умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди, надали йому, ОСОБА_9, час для роздумів щодо вирішення питання задля отримання вказаних дозволів.
У подальшому, 13.10.2017 під час особистої зустрічі ОСОБА_9 з командиром військової частини А2738 полковником ОСОБА_2 у службовому кабінеті вказаної військової установи, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам’янець-Подільський, вул. Гагаріна, 56, останній, переслідуючи єдиний злочинний умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, висунув ОСОБА_9 заздалегідь обумовлену з заступником командира військової частини А2738 підполковником ОСОБА_10, незаконну вимогу про надання їм, ОСОБА_2 та ОСОБА_10, щомісячної неправомірної вигоди в розмірі 3000 грн., за не перешкоджання йому, ОСОБА_9, у здійсненні підприємницької діяльності та надання дозволу на зайняття роздрібною торгівлею на території військової частини А2738 та прилеглій території.
При цьому, ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_9, що у разі його відмови від надання їм вказаної неправомірної вигоди, вони перешкоджатимуть йому, ОСОБА_9, у здійсненні ним підприємницької діяльності.
За таких обставин, як зазначених в клопотаніОчкур В.Г., будучи поставленим у становище, згідно якого відмова від надання неправомірної вигоди командуванню військової частини А2738, зокрема полковнику ОСОБА_2 та підполковнику ОСОБА_10, зашкодить його інтересам, оскільки унеможливить здійснення ним підприємницької діяльності, останній упродовж листопада 2017 року– січня 2018 року надавав ОСОБА_2 та ОСОБА_10 неправомірну вигоду на загальну суму у розмірі 6000 грн.
22.02.2018 ОСОБА_9, за попередньою вимогою ОСОБА_10 та ОСОБА_2, перебуваючи поблизу контрольно-пропускного пункту військової частини А2738, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Кам’янець-Подільський, вул. Гагаріна 56 близько 12 год. передав останнім через діловода тилу військової частини А2738 ОСОБА_11 чергову частину неправомірної вигоди в розмірі 3000 грн.
Цього ж дня, близько 12 год. 06 хв. указана неправомірна вигода у сумі 3000 грн. виявлена та вилучена у ОСОБА_11 працівниками військової прокуратури Західного регіону України під час проведення огляду місця події на території військової частини А2738.
Крім цього, 22.02.2018 у ході проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_2 виявлено та вилучено 2 купюри номіналом 200 грн. кожна, які попередньо надавались ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди ОСОБА_2 та ОСОБА_10
Загалом, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 упродовж листопада 2017 року – лютого 2018 року отримали від ОСОБА_9Г неправомірну вигоду на загальну суму у розмірі 9000 грн. за не перешкоджання у здійсненні підприємницької діяльності останнього на території військової частини А2738, за адресою: Хмельницька область, м. Кам’янець-Подільський, вул. Гагаріна 56 та прилеглій території.
Таким чином, ОСОБА_2 органом досудового розслідування підозрюється у тому, що він, будучи службовою особою, діючи умисно у порушення наведених вище нормативно-правових актів, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, складено 23.02.2018 та цього ж дня вручено ОСОБА_2
Слідчий зазначив, що під час досудового розслідування були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_2 указаного кримінального правопорушення, за яким останньому повідомлено про підозру.
Зокрема, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення від 19.10.2017, протоколами допитів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, протоколом обшуку від 22.02.2018, протоколом огляду місця події від 22.02.2018, протокол огляду та вручення грошей від 30.11.2017, протоколом огляду, обробки та вручення грошей від 22.02.2018, протоколами затримання ОСОБА_2 та ОСОБА_10, а також іншими матеріалами кримінального провадження №42017140400000106 від 20.10.2017.
Санкції ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.
На думку слідчого підставою для обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали обґрунтована підозра останнього у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відповідно, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (у тому числі у зв’язку з тим, що документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон), вчинити інше кримінальне правопорушення (у тому числі з використанням влади якою він наділений як за посадою (командир військової частини) так і за званням (полковник), або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється), знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (у тому числі речі та документи, пов’язані із не перешкоджанням приватному підприємцю ОСОБА_9 у здійсненні підприємницької діяльності та наданням дозволу на зайняття роздрібною торгівлею на території військової частини А2738 та прилеглій території), незаконно впливати, у тому числі шляхом віддання незаконних вказівок, на свідків вчиненого ним злочину, зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, у тому числі з використанням влади якою він наділений як за посадою (командир військової частини) так і за званням (полковник), які надали викривальні показання щодо протиправної діяльності підозрюваного ОСОБА_2 та його спільника ОСОБА_10, та інших свідків кримінального провадження, які допитані та яких належить допитати як під час досудового розслідування так і в судовому засіданні, що може негативно позначитись на повноті, всебічності та об’єктивності досудового розслідування та порушити принцип невідворотності покарання за вчинене кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також наявність вагомих доказів вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також, як вказує у клопотанні слідчий, необхідно врахувати наявність стійких соціальних зв’язків, зокрема в середовищі військовослужбовців, та у правоохоронних та контролюючих органах, набутих ОСОБА_2 за час проживання у м. Кам’янець-Подільський, а також відпрацюванням слідством інших епізодів протиправної діяльності ОСОБА_2
Із урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_2, жоден інший більш м’який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, на думку слідчого не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_2, щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
При визначенні суми застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий просив врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, пов’язане з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди, а також перебування у власності ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 28 тис. доларів США, автомобіля ОСОБА_14 2008 р.в., вартістю понад 300 тис. грн.
Орган досудового розслідування посилається, на те що у кримінальному провадженні наявність виключності випадку, обумовлена тим, що, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, що унаслідок вчинення указаних протиправних дій останній неодноразово спільно із ОСОБА_10 одержав неправомірну вигоду від суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_9, матеріальним станом ОСОБА_2 (перебування у власності грошових коштів в сумі 28 тис. доларів США, автомобіля ОСОБА_14 2008 р.в., вартістю понад 300 тис. грн.), унаслідок чого дії ОСОБА_2, як і він сам, становлять підвищену суспільну небезпеку та спричинили суспільний резонанс. Окрім того, зазначені протиправні дії ОСОБА_2 підривають як авторитет Збройних Сил України та довіру до них, так і віру народу у чесних та відданих захисників ОСОБА_15, дискредитують діяльність всіх Збройних Сил України та керівного складу Міністерства Оборони України в очах громадськості, сприяють формуванню негативної суспільної думки щодо необхідності їх утримання та функціонування, а також необхідності призову та проходження військової служби, та в кінцевому результаті дестабілізують ситуацію в зоні проведення АТО.
Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисники заперечили проти доводів зазначених у клопотанні. Стороною захисту вказано, що підозра ОСОБА_2 за такою кваліфікацією кримінального правопорушення є необґрунтованою, доводи прокурора безпідставними, які не підтверджуються належними доказами. Просили у задоволенні клопотання відмовити у зв’язку з безпідставністю обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення ОСОБА_2
Заслухавши доводи прокурора військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1.В в підтримання клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_2 який своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, в якому йому оголошено підозру, не визнав та просить у задоволенні клопотання відмовити у зв’язку з безпідставністю, доводи захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з’ясувавши обставини справи вважаю, що клопотання про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставним, оскільки запобігання ризикам зазначеними органом досудового розслідування підозрюваному доцільно обрати менш суворий захід виходячи з наступного.
В ході розгляду клопотання встановлено, що у провадженні слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України перебувають матеріали досудового розслідування №42017140400000106 від 20.10.2017 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, складено 23.02.2018 та цього ж дня вручено ОСОБА_2
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2М у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні такими доказами:
1.Повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення від 19.10.2017,
2.Протоколами допитів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
3.Протоколом обшуку від 22.02.2018,
4.Протоколом огляду місця події від 22.02.2018,
5.Протокол огляду та вручення грошей від 30.11.2017,
6.Протоколом огляду, обробки та вручення грошей від 22.02.2018,
7.Протоколами затримання ОСОБА_2 та ОСОБА_10
Санкція ч. 3 ст. 368 України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.
При цьому, у відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Окрім цього, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
За умовами ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. При цьому домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Як вбачається з наданого суду клопотання про застосування запобіжного заходу та матеріалів до нього, у слідчого наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 України.
Окрім цього, слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_2 враховує наступне:
1) ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває;
2) ОСОБА_2 з 17.12.2015 року призначений на посаду командира військової частини А2738 (48 інженерна бригада), що дислокується у м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області
3) ОСОБА_2 перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі та має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4.
5) ОСОБА_2 є учасником АТО, кавалер ордену ОСОБА_16 ІІІ ступеня та має інші нагороди.
Відтак, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу не відповідає вимогам ч.6 ст. 21, ст. 184 КПК України і у такому слід відмовити, та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки з урахуванням обставин, викладених у ст. 178 КПК України, доведено, що у даному випадку достатнім буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, вважаю за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 цілодобовий домашній арешт та покласти на підозрюваного обов’язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
В задоволенні клопотання про обрання підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_2 залишати житло за адресою АДРЕСА_1 цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов’язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду залежно від стадії кримінального процесу у цьому кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора та суду залежно від стадії кримінального процесу у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
- не спілкуватися з особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні зі сторони обвинувачення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи (при наявності), що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю (у разі встановлення такого органом, що виконуватиме дану ухвалу).
Ці зобов’язання застосовуються до підозрюваного ОСОБА_2 на строк у два місяці з дати винесення цієї ухвали і до 24 квітня 2018.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_8
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1.В
На ухвалу протягом п’яти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області.
Слідчий суддя ОСОБА_17
Судове рішення № 72514960, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 01.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 466/1214/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: