Вирок № 72510365, 01.03.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/45/2018(м)

221/2374/16-к

Єдиний унікальний номер 221/2374/16-к Головуюча суддя у суді 1-ої інст.: Овчиннікова О.С.

Номер провадження 11-кп/775/45/2018(м) Суддя-доповідач: Демяносов О.В.

Категорія: ч.2 ст.125 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Маріуполь

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області (м. Маріуполь) у складі:

судді-доповідача Демяносова О.В.,

суддів: Преснякової А.А.,

Куракової В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Болдовської К.В.,

прокурора Заіки О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника Коломійця Г.Е.,

потерпілої ОСОБА_6,

представника потерпілої ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016050630000425 за апеляційними скаргами заступника прокурора Донецької області, захисника Коломійця Г.Е. та потерпілої ОСОБА_6 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 16 червня 2017 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Свободне Волноваського району Донецької області, громадянина України, непрацюючого, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_8, 2010 року народження, з середньо-спеціальною освітою, судимого:

1) 15 квітня 2015 року Волноваським районним судом Донецької області за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 1000 грн., який сплачений 31 серпня 2015 року;

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

засуджено за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді 240 год. громадських робіт.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 в рахунок відшкодування майнової шкоди - 2174,35 грн., моральної шкоди - 1000 грн., -

в с т а н о в и л а:

вироком суду першої інстанції ОСОБА_4 визнаний винуватим у тому, що він 26 березня 2016 року приблизно о 16.00 год. прийшов до своєї колишньої дружини ОСОБА_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, де також знаходився її неповнолітній син - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Знаходячись у вказаному місці, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на ґрунті довготривалих неприязних стосунків виник словесний конфлікт, який супроводжувався висловлюваннями на адресу один одного нецензурної лайки. Під час даного конфлікту у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6

Так, в процесі вказаного конфлікту, ОСОБА_4, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, наблизившись до потерпілої ОСОБА_6, схопив її за волосся лівою рукою, а правою рукою завдав 2 удари в область голови з лівої сторони (потиличну область). В цей час, неповнолітній син потерпілої - ОСОБА_9, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_4 встав між матір'ю та ОСОБА_4, намагаючись утримати ОСОБА_4 В свою чергу, потерпіла ОСОБА_6 побігла в кімнату залу для того, щоб викликати поліцію, однак не встигла цього зробити, оскільки ОСОБА_4, підбігши до неї, схопив її за волосся, після чого завдав їй три удари в потиличну частину голови. З метою припинення подальших протиправних дій ОСОБА_4 син потерпілої ОСОБА_9 відштовхнув його від неї, що дозволило останній вибігти в кімнату кухні за телефоном. Незважаючи на це, ОСОБА_4, наздогнавши потерпілу ОСОБА_6, наніс останній правою рукою по одному удару в область скроні та лівої нижньої губи, а також правою ногою завдав 1 удар по лівій нозі вище коліна. В цей час, почувши крик дитини, до квартири зайшов ОСОБА_10, який, побачивши конфлікт між ОСОБА_6, відтягнув ОСОБА_4 від ОСОБА_6, чим припинив протиправні дії ОСОБА_4

Внаслідок чого, за вищевикладених обставин умисними діями ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синців обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, які вимагають для свого лікування термін понад шість, але не більше двадцяти одного дня, також синці лівої молочної залози, правого плеча, лівого передпліччя, правого та лівого стегна, правого та лівого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином своїми діями, що виразилися нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України.

Не погодившись із судовим рішенням заступником прокурора Донецької області, захисником Коломійцем Г.Е. та потерпілою ОСОБА_6 подані апеляційні скарги.

Прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, вирок суду в частині призначеного ОСОБА_4 покарання просить скасувати; ухвалити в цій частині новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. Крім того, при апеляційному розгляді, відповідно до вимог п.3 ст.404 КПК України, просить дослідити дані, що характеризують особу обвинуваченого. Вважає, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, у тому числі, які посягають на здоров'я людини, можливо лише за умови призначення реального покарання у виді обмеження волі.

Потерпіла ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду в частині призначеного ОСОБА_4 покарання скасувати; ухвалити в цій частині новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, та стягнути з обвинуваченого на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн. Вважає, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, у тому числі, які посягають на здоров'я людини, можливо лише за умови призначення реального покарання у виді обмеження волі.

Зі змісту апеляційної скарги захисника Коломійця Г.Е. убачається, що він просить вирок суду щодо обвинуваченого ОСОБА_4 скасувати та виправдати у зв'язку з недоведеністю вини. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказав, що суд поклав в основу вироку суперечливі, на його думку, показання потерпілої, які нічим не підтверджені. Крім того, ні на стадії досудового розслідування, ні під час судового розгляду не встановлена обов'язкова ознака об'єктивної сторони - час скоєння кримінального правопорушення. Мають місце і ряд процесуальних порушень, зокрема, провадження відкрито за ч.1 ст.125 КК України, відповідно і група слідчих та прокурорів створена для розслідування саме за ч.1 ст.125 КК України тощо.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційні скарги заступника прокурора Донецької області та потерпілої ОСОБА_6, просив вирок щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання за ч.2 ст.125 КК України скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, ухвалити в цій частині новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, в іншій частині вирок залишити без змін; потерпілу ОСОБА_11, яка також підтримала свою та прокурора апеляційні скарги та просила вирок щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, ухвалити в цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, стягнути на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.; захисника Коломійця Г.Е., який просив вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 скасувати, та виправдати у зв'язку з недоведеністю вини; просив суд задовольнити заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування щодо останнього амністії, оскільки в нього є неповнолітній син і він не позбавлений батьківських прав; обвинуваченого ОСОБА_4, який просив вирок суду залишити без змін, а апеляцію прокурора, та потерпілої без задоволення, та застосувати до нього амністію, оскільки в нього є неповнолітній син і він не позбавлений батьківських прав; перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора, потерпілої та захисника підлягають частковому задоволенню за наступних обставин.

Згідно ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частиною 1 статті 404 КПК України передбачено, що суд першої інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляції захисника Коломійця Г.Є. про те, що судове слідство проведено односторонньо та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, вирок обґрунтовано непослідовними показаннями потерпілої та свідків, висновком судово-медичної експертизи, суд не взяв до уваги показання ОСОБА_4 про те, що відбувся тільки словесний конфлікт і що він до потерпілої насильство не застосовував, не ґрунтуються на матеріалах справи і не найшли свого підтвердження під час судового слідства.

Так, в суду першої інстанції ОСОБА_4 вину визнав частково, та зазначив що 26 березня 2016 року він прийшов до свого сина ОСОБА_8, який проживає разом з колишню дружиною за адресою: АДРЕСА_3. У нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_6,під час якого він схопив її за волосся, жодних тілесних ушкоджень він їй не наносив, а тільки вибив з її рук телефон, щоб вона нікуди не дзвонила, а коли прийшли сусіди - свідки ОСОБА_10, то він пішов з квартири.

Потерпіла ОСОБА_6 показала ,що ОСОБА_4 - її колишній чоловік, проживають вони окремо, 26 березня 2016 року приблизно о 16.00 год. останній, прийшов по місту її мешкання за адресою: АДРЕСА_3. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 був у стані алкогольного сп'яніння, то йому було відмовлено в спілкуванні з сином. Після чого ОСОБА_4 побив її, хватав за волосся та наносив удари по різним частинам тіла. На крик прибігли сусіди, після чого вони виштовхали його з квартири,та викликали поліцію.

Ці обставини підтвердили свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_10, неповнолітній свідок ОСОБА_9

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 20 квітня 2016 року встановлено, що потерпіла ОСОБА_6 добровільно розповіла про обставини скоєння відносно неї злочину ОСОБА_4, показала як він наносив їй удари в область голови, потилиці, обличчя та стегна( а.с. 73 ).

З висновку судово-медичної експертизи № 761 від 21 квітня 2016 року у ОСОБА_6 виявлені струс головного мозку, синці обличчя,утворилися від двох травматичних впливів тупих предметів в строк, вказаний при освідуванні та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'як і потребують для свого лікування строк понад 6-ти , але не більше 21-го дня; синці на лівій молочній залозі, правому плечі, лівому передпліччі, правому та лівому стегні, правому та лівому колінному суглобі, утворились від семи травматичних впливів тупих предметів, в той же строк, та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

За таких обставин колегія суддів доводи захисника про те, що у справі відсутні докази причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_6 до уваги не приймаються у зв'язку з тим, що вони не ґрунтуються на матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджується наявними у матеріалах провадження доказами.

Суд обґрунтовано визнав винуватим ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та відповідно кваліфікував його дії.

Доводи апеляційної скарги прокурора та потерпілої про те, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин,має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_4 судом не дотримано вказані вимоги кримінального закону, внаслідок чого останньому призначено покарання, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та його особи внаслідок м'якості.

У зв'язку з викладеним, на підставі п.4 ч.1 ст.420 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 в частині призначеного йому покарання скасувати та ухвалити новий вирок.

Обираючи вид і міру покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, при цьому суд звертає увагу на те, що обвинувачений раніше судимий, на обліках в лікувальних та профілактичних закладах не перебуває.

З урахуванням тяжкості скоєного, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 потрібно призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Крім того, суд першої інстанції мотивовано задовольнив цивільний позов потерпілої саме частково, адже за глибину душевних страждань потерпілої, пов'язаних з протиправними діями обвинуваченого, обґрунтованою та достатньою компенсацією є сума в розмірі 1000 грн.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, у зв'язку із чим доводи потерпілої в цій частині є необґрунтованими.

Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 ріці».

Колегія суддів вважає, що є підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», у зв'язку з тим, що він має неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

з а с у д и л а:

апеляційні скарги заступника прокурора Донецької області Коршуна Г.В., потерпілої ОСОБА_4 та захисника Коломійця Г.Е. задовольнити частково.

Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 16 червня 2017 року щодо ОСОБА_4 скасувати.

Призначити ОСОБА_4 за ч.2 ст.125 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

В решті вирок залишити без змін.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за вироком Апеляційного суду Донецької області від 01 березня 2018 року на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» у зв'язку з тим, що він має неповнолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9.

Вирок суду апеляційної інстанції може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

_____ ______ ____

А.А.Преснякова О.В.Демяносов В.В.Куракова