Ухвала суду № 72510280, 27.02.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 236/2139/17

Номер провадження 11-кп/775/360/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Бахмут

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Стародуба О.Г.

суддів: Акуленка В.В., Шигірта Ф.С.

при секретарі Самойленко Г.В.

за участю прокурора Павлової А.Ю.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження №12016050420000909 за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 11.10.2017 року, укладену між прокурором та обвинуваченим та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

визнано винним та засуджено ч.1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 70 КК України до штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 5100 гривень, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, обіймати керівні посади в сфері господарської діяльності строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, ОСОБА_2 будучи засновником фермерського господарства «СТИМУЛ 777», ЄДРПОУ 32974022, зареєстрованого за адресою 92900, Луганська область, Кремінський район, м. Кремінна, вулиця Обушенко, 3 та обіймаючи посаду його голови, маючи відповідно до статуту ФГ «СТИМУЛ 777», ЄДРПОУ 32974022 повноваження по управлінню вказаним господарством, по представництву інтересів очолюваного господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами як на території України, так і за її межами, по організації роботи господарства, розпорядженню майном та коштами, прийманню та звільненню з роботи працівників, встановленню правил внутрішньої трудової та виробничої дисципліни, накладенню стягнень, розподіленню отриманого річного прибутку, у зв'язку із чим виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі обов'язки по управлінню вказаним господарством, тобто маючи повноваження службової особи юридичної особи приватного права, 05.02.2016 року звернувся з письмовим клопотанням до Головного Управління Держгеокадастру в Донецькій області, за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Калініна, 13 про передачу в оренду ФГ «Стимул 777» двох земельних ділянок з кадастровими номерами №1423055700:03:000:1016 та №1423055700:03:000:1018, розташованих за межами населеного пункту с. Торське, Лиманського району Донецької області на території колишньої Кіровської селищної Ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років.

За результатами розгляду вказаного клопотання посадовими особами Головного Управління Держгеокадастру в Донецькій області 18.03.2016 року ФГ «Стимул 777», ЄДРПОУ 32974022, в особі директора ОСОБА_2 було надано відповідь про неможливість передачі в оренду земельних ділянок без проведення обов'язкової процедури земельних торгів, передбачених ст. 134 Земельного Кодексу України.

В свою чергу, ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим з боку посадових осіб Головного Управління Держгеокадастру в Донецькій області про неможливість передачі вказаних земельних ділянок в оренду очолюваному ним фермерському господарству без проведення у встановленому порядку земельних торгів, передбачених ст. 134 Земельного Кодексу України, за відсутності вчиненого та зареєстрованого в установленому порядку правочину щодо вказаних земельних ділянок, діючи умисно, зловживаючи наданими повноваженнями голови фермерського господарства, всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення статей 93, 116-126 Земельного Кодексу України, статей 6, 13-20 Закону України «Про оренду землі» в травні 2016 року, точну дату та час встановити не представилось можливим, здійснив самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 1423055700:03:000:1016, площею 49,0619 га, державної форми власності, віднесеної до земель категорії сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту с.Торське, Лиманського району Донецької області на території колишньої Кіровської селищної Ради на межі з територією Кремінського району Луганської області та її використання у господарських цілях ФГ «СТИМУЛ 777», а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування соняшника.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Так, ОСОБА_2 діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою реалізації злочинного наміру щодо отримання матеріального прибутку, в період з травня 2016 року по жовтень 2016 року, більш точної дати не встановлено, зловживаючи повноваженнями голови фермерського господарства, надавав усні протиправні доручення бригадиру тракторної бригади ФГ «СТИМУЛ 777» ОСОБА_3, а також трактористам тракторної бригади ФГ «СТИМУЛ 777» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 проводити передпосівну обробку ґрунту зазначеної земельної ділянки - культивацію, посів соняшника на ній, внесення добрив та гербіцидів, а також оброблення міжрядь посівів культиваторами для знищення бур'янів і розпушування ґрунту, поліпшення водно-повітряного та харчового режимів, а ті в свою чергу будучи переконаними у законності розпоряджень директора ФГ «СТИМУЛ 777» та достовірно не знаючи про відсутність належних правових підстав ФГ «СТИМУЛ 777» використовувати зазначену земельну ділянку та здійснювати на ній сільськогосподарські роботи, виконували їх та використовуючи сільськогосподарську техніку ФГ «Стимул 777», проводили зазначені сільськогосподарські роботи.

Тим самим, ОСОБА_2 зловживаючи повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права, здійснив незаконне використання самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером 1423055700:03:000:1016, площею 49,0619 га.

Відповідно до розрахунку шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером №1423055700:03:000:1016, площею 49,0619 га, складеного за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства на вказаних земельних ділянках відділом з контролю за використанням та охороною земель у Бахмутському, Лиманському, Слов’янському районах та містах Бахмуті, Лимані, Слов'янську Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області розмір спричиненої матеріальної шкоди державі склав 78400,92 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд. Вважає, що судом при постановленні вироку було порушено вимоги процесуального закону, а саме ч.7 ст. 474 КПК України, яка містить вичерпний перелік підстав відмови суду у затвердженні угоди. Вказує, що угода укладена під тиском з боку працівників прокуратури. Також його було введено в оману щодо виконання додаткового покарання.

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляції, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до наступного.

На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Як вбачається з матеріалів провадження, у даному кримінальному провадженні 20 жовтня 2017 року було ухвалено вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 11 жовтня 2017 року, укладену між прокурором Лиманського відділу Слов’янської місцевої прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_2 Цим вироком ОСОБА_2 було призначене узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 5100 грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, обіймати керівні посади в сфері господарської діяльності строком на 1 рік.

Зважаючи на те, що обвинуваченим у апеляційній скарзі наведене обґрунтування необхідності прийняття цієї скарги до провадження апеляційним судом, колегія суддів із метою забезпечення учасникам судового провадження доступу до правосуддя та зважаючи на необхідність дотримання принципів обґрунтованості, вмотивованості та зрозумілості судового рішення, вважала за необхідне призначити зазначену апеляційну скаргу до розгляду, в ході якого вислухати доводи обвинуваченого щодо необхідності прийняття цієї апеляційної скарги до провадження суду та ухвалити по цій апеляційній скарзі рішення по суті.

Колегія суддів, вивчивши доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення учасників провадження, які надані в ході розгляду провадження в суді апеляційної інстанції, не знаходить підстав для задоволення цієї апеляційної скарги та скасування вироку, ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості із підстав, не передбачених вимогами закону, а саме із підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

Частиною четвертою ст. 394 КПК України визначені особливості оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості між прокурорм та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п’ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз’яснення йому наслідків укладення угоди.

Доводи обвинуваченого про укладення угоди під тиском працівників прокуратури безпідставні та не ґрунтуються на матеріалах провадження. Добровільность укладення угоди з’ясовувалась судом першої інстанції при вирішенні питання про затвердження угоди.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого про те, що йому в порушення закону при укладанні угоди не роз’яснено про те, що йому буде заборонено виїзд з країни та в нього конфіскують мисливську зброю, оскільки це є наслідком судимості за вчинений злочин і застосовуються на підставі Закону України «Про зброю» та Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановлені вироку були дотримані всі вищевказані норми, тому підстави для скасування вироку відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.

Вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_2, засудженого за ч.1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 70 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: