Рішення № 72509315, 23.02.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/524/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2018 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді Шиповича В.В.

секретаря судового засідання Євтушенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.01.2018 року звернулася до суду з позовом до ПАТ «Азот» (далі Відповідач) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вказавши, що з 22.11.2002 по 28.04.2017 працювала у ПАТ «Азот» та була звільнена за власним бажанням. На день звільнення відповідачем не було проведено з нею повний розрахунок. За захистом своїх прав вона звернулася до суду. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2017 її позовні вимоги було повністю задоволено та стягнуто із ПАТ «Азот» заборгованість по заробітній платі в сумі 22223,97 гривень, яку фактично виплачено відповідачем тільки 12.01.2018 року.

Вважала, що оскільки при звільненні з нею не було проведено повного розрахунку, то відповідач має сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 28.04.2017 року по 12.01.2018 року в сумі 86029,21 гривень, про що просила суд ухвалити відповідне рішення.

В подальшому позивач неодноразово уточнювала розмір позовних вимог, та остаточно, у заяві від 29.01.2018 ОСОБА_1 просила суд стягнути із відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.04.2017 року по 12.01.2018 року в сумі 87585,34 гривень.

В судове засідання позивач надала заяву, в якій підтримала уточнені позовні вимоги в редакції від 29.01.2018 року, підтвердила обставини викладені в позові, просила позовні вимоги задовольнити та справу розглянути без її участі. Додатково позивач надала суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 875,85 гривень, які вона в порядку розподілу судових витрат просила стягнути з ПАТ «Азот» на свою користь.

Справу розглянуто за відсутності представника ПАТ «Азот», який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

У своєму відзиві на позовну заяву від 14.02.2018 року ПАТ «Азот» позов ОСОБА_1, не визнало повністю. При цьому відповідач не заперечував, що при звільненні ОСОБА_1 не було виплачено заробітну плату в сумі 22223,97 гривень. Повний розрахунок із позивачем проведено 12.01.2018. Відповідач просив врахувати, що позивачка просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 87585,34 гривні, що значно перевищує розмір заборгованості по заробітній платі 22223,97 гривень. А тому у випадку задоволення позовних вимог заявлена ОСОБА_1 сума підлягає істотному зменшенню, як про це вказав Верховний Суд України у Постанові від 23.12.2015 по справі №6-837цс15. Крім того наданий ОСОБА_1 розрахунок середнього заробітку не відповідає Постанові КМУ №100 від 08.02.1995. Також в разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які ПАТ «Азот» повинен буде сплатити до Державного бюджету.

Суд оголосивши заяви по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2017 року у цивільній справі № 711/6021/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Азот» про стягнення заробітної плати, - встановлено, що з 22.11.2012 по 28.04.2017 ОСОБА_1 працювала на ПАТ «Азот». 28.04.2017 року позивачка була звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. При звільненні із ОСОБА_1 не було проведено повного розрахунку по заробітній платі внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 22223,97 гривень. Розмір заборгованості із заробітної плати відповідачем не оспорювався. Даним рішенням суду повністю задоволено позовні вимоги та стягнуто з ПАТ «Азот» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 22223,97 гривень. Рішення суду від 23.10.2017 набрало законної сили (а.с. 2).

Відповідно до виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 (а.с. 4) заборгованість по заробітній платі в сумі 22223,97 гривень їй була сплачена ПАТ «Азот» 12.01.2018 року.

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

В ст. 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За таких обставин стягненню з ПАТ «Азот» на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.04.2017 року по 12.01.2018 року (день проведення повного розрахунку).

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.04.2017 року по 12.01.2018 року суд виходить з наступного.

Згідно довідки ПАТ «Азот» (а.с. 10) розмір заробітної плати ОСОБА_1 за два місяці, які передували звільненню становить: лютий 2017 року 7908,66 грн. за 15 робочих днів; березень 2017 року 9564,41 грн. за 20 робочих днів.

Таким чином середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 499,23 гривень, із розрахунку (7908,66 + 9564,11,88) / (15 + 20) = 499,23 грн.

За період з 29.04.2017 по 12.01.2018 пройшло 175 робочих днів, а саме квітень 2017 року – 0 робочих днів; травень 2017 – 20 робочих днів; червень 2017 –20 робочих днів; липень 2017 – 21 робочий день; серпень 2017 – 22 робочих дні; вересень 2017 року – 21 робочий день, жовтень 2017 – 21 робочий день; листопад 2017 року – 22 робочих дні; грудень 2017 року – 20 робочих днів; січень 2018 року – 8 робочих днів.

При визначенні кількості робочих днів суд виходить із п’ятиденного робочого тижня ОСОБА_1 та даних викладених у ОСОБА_2 України від 05.08.2016 року №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» та Роз’ясненні ОСОБА_2 України щодо розрахунку норм тривалості робочого часу на 2018 рік.

Отже розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.04.2017 року по 12.01.2018 року становить 87365,25 гривень (із розрахунку 499,23 грн. х 175 днів).

Частиною 2 ст. 117 КЗпП України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

ПАТ «Азот» не оспорював та не оспорює розмір заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 в сумі 22223,97 гривень у період з 29.04.2017 року по 12.01.2018 року.

Таким чином спір про розмір належних ОСОБА_1 при звільненні сум відсутній, а отже відсутні і правові підстави передбачені ч.2 ст. 117 КЗпП України для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Оскільки розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 499,23 грн. визначено із нарахованої заробітної плати до утримання податків та обов’язкових платежів, то середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.04.2017 року по 12.01.2018 року в сумі 87365,25 гривень на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути із відрахуванням (утриманням) при виплаті податків та обов’язкових платежів передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 875,85 гривень, що підтверджується квитанцією від 23.02.2018 року (а.с. 39).

До стягнення з ПАТ «Азот» на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 873,65 гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 47, 115-117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12-13, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азот» (ідентифікаційний код юридичної особи 00203826, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.04.2017 року по 12.01.2018 року в сумі 87365 (вісімдесят сім тисяч триста шістдесят п’ять) гривень 25 копійок з відрахуванням при виплаті податків та обов’язкових платежів передбачених законодавством України, а також судові витрати у виді судового збору в сумі 873 (вісімсот сімдесят три) гривні 65 копійок, а усього 88238 (вісімдесят вісім тисяч двісті тридцять вісім) гривень 90 копійок.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкас. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: ОСОБА_3