Ухвала суду № 72508206, 01.03.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15415/17

н/п 1-кс/640/64/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Гайфутдінової Б.О.,

прокурора - Бойчука О.В.,

слідчого - Браціла С.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню № 12017220490003005 від 26.08.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, зі слів Народний артист України по танцям, зі слів перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_4, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 Рафаеля, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -

встановив:

30.11.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 юристом 2 класу ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1, 01.08.2017 приблизно о 01 годині 24 хвилин, досягши спільної домовленості, з невстановленою в ході досудового розслідування особою, заздалегідь розподіливши ролі, знаходячись поблизу супермаркету «Рост», за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 142-а, маючи спільний злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у формі спричинення тілесних ушкоджень, бажаючи їх настання, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, нанесли потерпілому ОСОБА_7, один удар в область обличчя, та один удар в область грудної клітини, від якого потерпілий упав на асфальт не вдаряючись при цьому головою. Після чого продовжуючи свої противоправні дії ОСОБА_1, спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, нанесли три удари ногами в область голови ОСОБА_7, який в цей час лежав на асфальті.

В результаті противоправних дій ОСОБА_1, та невстановленої в ході досудового розслідування особи потерпілому ОСОБА_7, були заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забію головного мозку з формуванням осередків контузії обох лобних долей, пластинчатих субдуральних крововиливів та лінійного перелому потиличної кістки з наявністю зовнішніх ушкоджень у вигляді забію-гематоми та саден в потиличній ділянці, що згідно висновку експерта № 6214-Аа/17 від 08.11.2017, за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у пред’явленій підозрі, при цьому не оспорює виниклий 01.08.2017 конфлікт з потерпілим, але наполягає, що його спровокував потерпілий. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Також пояснив, що він від органу досудового розслідування не переховувався, підозру отримав лише 28.02.2018 р. при його затриманні, а викликів до органу досудового розслідування не отримував.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м’який запобіжний захід, оскільки його підзахисний немає наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні СВ Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській областіперебуває кримінальне провадження №12017220490003005 від 26.08.2017 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

22.11.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, яке було вручене його матері – ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, за участю захисника ОСОБА_9

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 р., дозволено старшому слідчому СВ Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_10 затримати з метою приводу до Київського районного суду м. Харкова підозрюваного ОСОБА_1, для участі в розгляді клопотання про застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

28.02.2018 р. о 13-35 год. підозрюваного ОСОБА_1 затримано на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 р.

28.02.2018 р. о 22-05 год. ОСОБА_1 особисто було вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення; свідченнями потерпілого ОСОБА_7, (протокол допиту потерпілого від 29.08.2017 року); впізнанням за участю потерпілого ОСОБА_7 (протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2017); слідчим експериментом за участю потерпілого ОСОБА_7, (протокол слідчого експерименту від 29.09.2017); оглядом відеозапису (протоколом огляду від 17.09.2017); висновком експерта № 6214-Аа/17 від 08.11.2017; свідченнями свідка ОСОБА_11 (протокол допиту свідка від 21.11.2017); впізнанням за участю свідка ОСОБА_11 (протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.11.2017); оглядом відеозапису за участю свідка ОСОБА_11 (протокол огляду від 21.11.2017); повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 22.11.2017; висновком експерта № 6213-Аа/17 від 08.11.2017р.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти життя та здоров’я особи, а також той факт, що ОСОБА_1, офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, та з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілого, свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м’яких запобіжних заходів.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного тяжкого кримінального правопорушення вчиненого проти життя та здоров’я особи свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 10 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обов’язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 35 240 грн. (1762 грн. х 20 = 35 240 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню № 12017220490003005 від 26.08.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 48 днів – до 16 квітня 2018 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 35 240 грн. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу – застава, справа № 640/15415/17, н/п 1-кс/640/64/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від будь якого спілкування з потерпілим ОСОБА_7; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз’яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз’яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, та попередити його про обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов’язків.

Покласти на заставодавця наступні обов’язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов’язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов’язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов’язати старшого слідчого СВ Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 16 квітня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.