Рішення № 72507244, 01.03.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/968/17

Номер провадження 2/623/21/2018

РІШЕННЯ

іменем України

01 березня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді: Бєссонової Т.Д.

з участю секретаря: Ноль С. В.

судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу № 623/968/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Ізюмська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в:

04.05.2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Ізюмська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини вказує, що 16.10.2016 року помер ОСОБА_6. На день смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, на яке померлий залишив заповіт на її ім’я. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є його дружина – ОСОБА_4 та донька померлого ОСОБА_3.

У встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини вона не встигла звернутися до державної нотаріальної контори Ізюмського району Харківської області із заявою про прийняття спадщини з наступних причин. Під час складання та посвідчення заповіту приватним нотаріусом ОСОБА_7 їй було роз’яснено, що маючи на руках заповіт вона може в буд-який час звернутися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину. 10.04.2017 року вона на прохання своєї сестри ОСОБА_8 виїхала в м. Ірпінь Київської області вул. Б. Хмельницького,27 де вона проживає, щоб допомогти напередодні свят. Розраховувала повернутися 14.04.2017 року до м. Ізюма, щоб звернутися до державного нотаріуса з усіма документами на спадщину. Однак, в зв’язку з наближенням свята Великодня, виїхати до м. Ізюма було складно. 14.04.2017 року вона виїхала зранку з м. Ірпінь, тільки під вечір цього ж дня змогла добратися до м. Полтава та виїхала в напрямку до м. Ізюм автобусним сполученням і прибула майже опівночі. 15.04.2017 року державна нотаріальна контора Ізюмського району Харківської області не працювала та їй було роз’яснено щоб вона приходила після вихідних та святкових днів, тобто 18.04.2017 року що вона і зробила. Але звернувшись 18.04.2017 року вона отримала відповідь що нею пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Тому просить встановити їй додатковий строк терміном один місяць для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідач по справі ОСОБА_4, згідно свідоцтва про смерть серії І-ВЛ № 588053 від 11.05.2017 року, померла 10 травня 2017 року. (а.с.36)

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.07.2017 року провадження по вищезазначеній справі було зупинено до залучення до участі у справі правонаступників відповідачки ОСОБА_4, яка вибула з процесу у зв’язку зі смертю.(а.с.49)

Згідно інформації зі Спадкового реєстру ОСОБА_4 залишила заповіт, зареєстрований у Спадковому реєстрі за номером: 60539688, від 19 квітня 2017 року посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 518, згідно якого все своє майно заповіла ОСОБА_2, станом на день відкриття спадщини заповіт чинний (а.с.58)

Згідно копії спадкової справи№218/2017 після смерті ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_2 та донька померлої ОСОБА_3.

Позивач ОСОБА_2, адвокат позивача ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не надано до суду доказів поважності пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Представник Ізюмської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Вислухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_6 помер 16 жовтня 2016 року.(а.с.6)

На випадок своєї смерті ОСОБА_6 залишив особисте розпорядження - заповіт від 18 липня 2016 року посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 626, згідно якого все своє майно заповів ОСОБА_2 (а.с.9, 29).

Після смерті ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини, в установлений законом строк на прийняття спадщини, звернулась донька померлого ОСОБА_3.(а.с.28)

Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість у судовому засіданні встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотрималась та після відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України- спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У той же час, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок , що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщин.

Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.

У зв'язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом йому слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Згідно буквального її сприйняття, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом не зверталася до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.(а.с.14)

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинила дії, які б свідчили про прийняття нею спадщини за заповітом, вона не надала, що, виходячи зі змісту ч. 1ст. 1272 ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за заповітом.

ОСОБА_2 просить встановити їй додатковий строк строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер 16 жовтня 2016 року.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини вказує те, що вона була юридично необізнана щодо строку та порядку прийняття спадщини, та в період з 10 квітня 2017 року по 14 квітня 2017 року (включно) пребувала в м. Ірпінь Київської області у своєї сестри та не змогла своєчасно повернутись до міста Ізюм, через наближення свята Великодня.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз"яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, на думку суду в розумінні наведених вище роз'яснень, не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, відсутність за місцем відкриття спадщини, перебування за власною волею в іншому населеному пункті, тощо.

Крім того, як слідує з правових висновків Верховного Суду України, викладених в постановах у справах N 6-85цс12 від 26.09.2012 року та N 6-148цс15 від 04.11.2015 року, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані у випадку одночасної наявності двох обов'язкових умов: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Безспірних доказів поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надала, а наведені нею причини, які пов'язані з тим, що вона перебувала в гостях у своєї сестри в м. Ірпінь Київської області на не змогла вчасно повернутися до м. Ізюм Харківської області, суд не може визнати поважними, оскільки всупереч ст. ст. 12,13 ЦПК України вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, які б могли підтвердити та довести дійсність перешкод, інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для вчинення нею дій щодо прийняття спадщини.

Позивачем надано до суду квиток на автобус сполученням Полтава-Ізюм, рейс 413, відправлення 17год10 хв. датований 14 квітня 2017 року.

Згідно повідомлення керівника автовокзалу міста Ізюм Харківської області ОСОБА_12 від 08 лютого 2018 року, наданого на запит адвоката ОСОБА_11, рейсу №413, який відправляється з АС міста Полтава о 17 год.10 хв. через АС міста Ізюм не існує. До АС міста Ізюм прибуває єдиний рейс № 413 сполученням Полтава-Краматорськ. Час відправлення з АС м. Полтава 11 год.35 хв. Прибуття на АС міста Ізюм о 16 год.50 хв. 14 квітня 2017 року зазначений рейс №413 сполученням Полтава-Краматорськ прибув до автостанції міста Ізюм Харківської області за розкладом, без запізнень о 16 год.50 хв.(а.с.76)

За зазначених обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином суд покладає судовий збір на позивача ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,12,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії МН № 688714, зареєстрованої за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, паспорт серії МК № 774857, зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_4, 54-аХарківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини відмовити.

Судові витрати ОСОБА_2 пов»язані зі сплатою судового збору в розмірі 640,00 грн. віднести за рахунок позивача ОСОБА_2.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя –