Ухвала суду № 72505026, 01.03.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження 2-в/225/15/2018

Єдиний унікальний номер 225/710/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Геря О.Г.,

за участю секретаря Савченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого провадження,

ВСТАНОВИВ

ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, посилаючись на те, що Пролетарським районним судом міста Донецька 22.02.2013 року ухвалено рішення по справі № 2/262/159/2013, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» задоволено частково. Заявник вважає необхідним відновити втрачене судове провадження в частині вказаного рішення, з метою отримання зазначеного рішення та на його підставі тримати виконавчі листи по справі для захисту своїх прав та інтересів.

Представник заявника надав суду заяву з проханням розглянути заяву про відновлення втраченого провадження без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відновлення втраченого судового провадження.

Судом встановлено, що в провадженні Пролетарського районного суду м. Донецька знаходилась цивільна справа № 2/262/159/2013 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «про стягнення суми боргу за кредитним договором.

22.02.2013 року ухвалено рішення по справі № 2/262/159/2013, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» задоволено частково та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою: м.Моспіно, вул.. Хмельницького, 5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на р/р 373960003 в ОПЕРВ філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 09334702 заборгованість за кредитним договором в розмірі 102052 гривень 81 копійок, а також судовий збір в розмірі 1040, 52 гривень, а всього 103093 гривні 33 копійки.

Через те, що м. Донецьк є населеним пунктом, в якому проводиться антитерористична операція, не представляється можливим отримати копію судового рішення, що знаходиться в Пролетарському районному суді м. Донецька. Відомостей про наявність судового провадження по цивільній справі № 2/262/159/2013 в Дзержинському міському суді Донецької області не має.

З огляду на це, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Зі статті 493 ЦПК України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Як встановлено судом, заявнику необхідно відновити втрачене судове провадження в частині вказаного рішення, з метою отримання зазначеного рішення та на його підставі отримати виконавчі листи по справі для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до статті 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

При вирішенні питання про відновлення втраченого судового провадження судом було досліджено повний текст вказаного рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень.

В той же час суд вважає, що для отримання виконавчих листів по вказаній справі буде достатнім відновлення втраченого судового провадження в частині відновлення повного тексту вищезазначеного рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 22.02.2013 року.

При таких обставинах суд вважає установленим зміст зазначеного судового рішення по цивільні справі № 2/262/159/2013, яке підлягає відновленню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 260, 488,493,494 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого провадження – задовольнити повністю.

Вважати установленим зміст відновленого рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 лютого 2013 року № 2/262/159/2013 (повний текст) в наступній редакції:

«Справа № 2/262/159/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:

Головуючої судді Ульяніч І.В.

при секретарі Михайловській Р.О.

за участю представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «про стягнення суми боргу за кредитним договором», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитом, вказавши, що 16.11.2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1573 відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 174352,00 грн., строком на 60 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 15.11.2010 року, зі сплатою 18 % річних за користування кредитом.

Згідно п.1.4. кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язався проводити погашення кредиту шомісячно у сумі 2906,00 грн. шляхом внесення готівки на відповідні рахунки позивача починаючи з 01.12.2005 року.

Відповідно до п. 4.1.1. кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язується сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожний день прострочення.

Згідно п. 3.3.5. кредитного договору відповідач ОСОБА_1 за своїми зобов'язаннями згідно договору, зобов'язується відповідати всіма власними коштами та майном.

В якості забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором 14.03.2006 року між позивачем та співвідповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 2, за умовами якого останній взяв на себе обов'язок солідарно відповідати перед борговими зобов’язаннями ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_1свої зобов'язання за кредитним договором щодо сплати процентів та суми кредиту здійснював з порушенням графіка, тому станом на 15.11.2012 року заборгованість за кредитним договором складає: 105769,81 грн, у тому числі заборгованість по отриманому кредиту - 72105,05 грн., за порушення зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожний день прострочення і становить - 31947,76 гривень, витрати по сплаті державного мита за вчинення виконавчого напису 1717,00 грн. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості в розмірі 105769,81 грн., а також судовий збір в сумі 1057,70 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що відповідач ОСОБА_1 отримав в банку кредит, але не зміг його оплачувати та 27.09.2007 року за згодою банку оформив довіреність на розпорядження автомобілем КРАЗ та передав зазначений автомобіль відповідачу ОСОБА_2, який по домовленості з ним та банком повинен був сплачувати кредит. Від банку він ніяких претензій стосовно наявності заборгованості не отримував, про борг йому ніхто не повідомляв, тому він вважав, що заборгованості не має.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, пояснивши, що автомобіль КРАЗ знаходиться в його розпорядженні на підставі довіреності з 2007 року, кредит він сплачував перший час, але після фінансової кризи не зміг сплачувати. На даний час сплачує кредит нерегулярно, згоден в подальшому виплачувати кредит згідно графіка.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У відповідності зі ст. 536 того ж Закону за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, шо залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 Цивільного кодексу зазначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Крім того, у відповідності з вимогами статей 546-552 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), розмір якої встановлюється згідно договору в грошовій сумі, яку боржник зобов'язаний сплачувати кредитору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань у випадку прострочення виконання.

У судовому засіданні встановлено, що 16.11.2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1573, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 174352,00 грн. строком на 60 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 15.11.2010 року, зі сплатою 18 % річних за користування кредитом (а.с. 5-6).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 1573 від 16.11.2005 року між позивачем та співвідповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 2, за умовами якого останній взяв на себе обов'язок відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за цим кредитним договором (а.с.9-10). Згідно з розрахунком заборгованості, вбачається, що заборгованість за кредитним договором складає 105769,81 грн., у тому числі заборгованість по отриманому кредиту - 72105,05 грн., та за порушення зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожний день прострочення і становить - 31947,76 гривень, витрати по сплаті державного мита за вчинення виконавчого напису 1717,00 грн.. (а.с.11)

Але в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження сплати позивачем суми 1717 грн. за вчинення виконавчого напису, тому у задоволені стягнення вказаної суми необхідно відмовити.

Згідно виписки із особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 17.12.2012 року було сплачено 2000 грн. в якості погашення суми боргу, які не увішли в розрахунок, тому зазначену суму необхідно відрахувати від суми боргу та стягнути з відповідачів 102052 грн.81 коп. (105769,81-1717-2000) (а.с.39-49)

У відповідності до положеннями ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору на користь держави в сумі 1040,52 грн.( у зв"язку із частковим задоволенням позову), належить стягнути солідарно з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 549, 553, 554 ГК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за кредитом» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою: м.Моспіно, вул.. Хмельницького, 5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на р/р 373960003 в ОПЕРВ філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 09334702 заборгованість за кредитним договором в розмірі 102052 гривень 81 копійок, а також судовий збір в розмірі 1040, 52 гривень, а всього 103093 гривні 33 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис ОСОБА_5

Копія вірна: Суддя: Секретар:»

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: