Постанова № 72500275, 28.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року справа №233/2864/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2017 року у справі № 233/2864/17 (головуючий І-інстанції - Малінов О.С. м. Костянтинівка, повне судове рішення складене 01 серпня 2017 року) за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Кристал», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - УПФУ), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Кристал», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №2). У зв'язку з досягненням пенсійного віку (58 років), 03.05.2017 року ним була подана заява до УПФУ про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №2) з 03.06.2017 року. 12 травня 2017 року відповідачем було винесено рішення про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах. Рішення мотивоване тим, що позивач не має достатнього пільгового стажу за Списком №2. До пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи, з 11.04.2003 року по 31.03.2007 року (згідно вибірки 03 роки 05 місяців 19 днів) на посаді слюсаря-ремонтника постійно зайнятого на дільницях підготування шихти та з 23.01.2001 року по 10.04.2003 року (згідно вибірки 02 роки 02 місяці 00 днів) на посаді «слюсаря по ремонту та обслуговуванню систем вентиляції та кондиціювання» в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Кристал», а також до Списку №1 не зарахований період служби в Радянській армії з 14.11.1977 року по 12.12.1979 року. Вважає рішення відповідача незаконним, оскільки на підтвердження пільгового стажу ним були надані усі необхідні документи, трудова книжка, уточнюючі довідки, рішення суду. Позивач просив суд рішення відповідача від 12 травня 2017 року скасувати та зобов'язати УПФУ призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 03.06.2017 року з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком №2 з 11.04.2003 року по 31.03.2007 року (03 роки 05 місяців 19 днів) на посаді слюсаря-ремонтника постійно зайнятого на дільницях підготування шихти та з 23.01.2001 року по 10.04.2003 року (02 роки 02 місяці 00 днів) на посаді «слюсаря по ремонту та обслуговуванню систем вентиляції та кондиціювання» в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Кристал», а також до Списку №1 період служби в Радянській армії з 14.11.1977 року по 12.12.1979 року.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2017 року у справі № 233/2864/17 позов задоволено. Скасовано рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12 травня 2017 року щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 03 червня 2017 року з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком №2 з 11 квітня 2003 року по 31 березня 2007 року (03 роки 05 місяців 19 днів) на посаді «слюсаря-ремонтника постійно зайнятого на дільницях підготування шихти» та з 23 січня 2001 року по 10 квітня 2003 року (02 роки 02 місяці 00 днів) на посаді «слюсаря по ремонту та обслуговуванню систем вентиляції та кондиціювання» в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Кристал», а також за Списком №1 періоду служби в Радянській армії з 14 листопада 1977 року по 12 грудня 1979 року.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що документально підтверджений страховий стаж роботи позивача складає 27 роки 09 місяців 03 дні, в тому числі пільговий стаж роботи за Списком №2 складає 01 рік 0 місяців 13 днів, за Списком №1 складае 00 років 05 місяців 21 день. Враховуючи зазначене в управління не має правових підстав призначити позивачу пенсію згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-7).

03.05.2017 року позивачем була подана заява до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням відповідача від 12 травня 2017 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 у зв'язку із відсутністю пільгового стажу по Списку № 2, а саме у зв'язку з тим, що позивачем не надана уточнююча довідка підприємства, яка підтверджує його пільговий стаж роботи, а також у зв'язку із неможливістю провести зустрічну перевірку наявної довідки ТОВ ТК «Кристал», оскільки підприємство перебуває у стані банкрутства та відсутні первинні документи. До пільгового стажу позивача зараховано 01 рік 0 місяців 13 днів за Списком №2 та 00 років 05 місяців 21 день - за Списком №1. При цьому щодо неврахування періоду проходження строкової військової служби у пільговий стаж вказане рішення мотивів не містить (а.с.90-93).

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 позивача він, крім іншого, працював:

-з 14.11.1977 року по 12.12.1979 року служба в лавах Радянської армії;

-з 23.01.2001 року по 11.04.2003 року на посаді «слюсаря по ремонту та обслуговуванню систем вентиляції та кондиціювання» в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Кристал»;

-з 11.04.2003 року по 01.04.2007 року на посаді слюсаря-ремонтника постійно зайнятого на дільницях підготування шихти в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Кристал» (а.с.99,102).

Рішенням від 12 травня 2017 року відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу, мотивуючи відмову тим, що довідки № 1 від 01.07.2016 року та № 2 від 01.07.2016 року за період роботи позивача в ТОВ «Торгівельна компанія «Кристал» з 23.01.2001р. по 10.04.2013р. та з 11.04.2003р. по 31.03.2007р. на посаді слюсаря з ремонту та обслуговування систем вентиляції ьа кондицінування, які надані з порушенням п.20 Порядку підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії від 12.08.1993р. за № 637, а також у зв'язку із неможливістю провести зустрічну перевірку наявної довідки ТОВ ТК «Кристал», оскільки підприємство перебуває у стані банкрутства та відсутні первинні документи. До пільгового стажу позивача зараховано 01 рік 0 місяців 13 днів за Списком №2 та 00 років 05 місяців 21 день - за Списком №1. При цьому щодо неврахування періоду проходження строкової військової служби у пільговий стаж вказане рішення мотивів не містить.

Відповідно до ст. 13 ч. 1 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 вищевказаного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві,в установі,організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств,селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

З наведеного вбачається, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

З трудової книжки позивача вбачається, що усі відомості про місце роботи, що зазначені позивачем у позовній заяві, підтверджені відповідними записами.

Крім того, у відповідності до п.20 Порядку № 637, позивачем були надані оригінали уточнюючих довідок № 55 та № 56 від 19.08.2008 року, виданих ТОВ ТК «Кристал» про підтвердження наявного пільгового стажу за Списком №2, відповідно до яких позивач працював повний робочий день у виробництві виготовлення шихти на посаді «слюсаря по ремонту та обслуговуванню систем вентиляції та кондиціювання» з 23.01.2001 року по 11.04.2003 року що передбачено Списком №2, та у виробництві шихти з 11.04.2003 року по 01.04.2007 року та виконував роботи за професією «слюсаря-ремонтника постійно зайнятого на дільницях підготування шихти», що передбачено Списком №2 Розділ ХVIIІ підрозділом «1» позиція 18.1а (а.с.121-122).

Також відповідно до Наказів №582-к від 25.11.1999 року та №648-к від 28.12.2004 року «Про атестацію робочих місць» вказані професії атестовані за Списком №2, а саме: «слюсарь-ремонтник постійно зайнятий на дільницях підготування шихти та на гарячих дільницях - позиція 2190100а-18550, та позиція 18.1а (а.с.17-19).

Крім того, суд зазначає, що законодавство України передбачає персоніфікований облік відомостей, що використовуються для визначення права на пенсію кожної людини з урахуванням результатів її трудової діяльності. Ведеться облік того, як кожен громадянин та підприємство сплачують страхові внески в Пенсійний фонд України, а також які права на пільгове пенсійне забезпечення має кожен працівник.

У централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривають електронну персональну облікову картку. У ній, починаючи з 2000 року, накопичуються всі дані про заробіток, страхові внески в Пенсійний фонд, а також відомості про стаж роботи з усіх місць роботи та інші дані, потрібні для правильного призначення пенсій. Звіти в систему персоніфікованого обліку подають страхувальники, тобто роботодавці, особи, які працюють на спрощеній системі оподаткування, та самозайняті особи. Держреєстр зберігає повну інформацію.

В матеріалах відмовної справи позивача, наявні данні з системи «Персоніфікований облік» відносно ОСОБА_1 (форма ОК5), які містять відомості про страховий стаж, заробіток та страхові внески і також підтверджують право позивача на пільгове пенсійне забезпечення (а.с. 123-125).

З урахуванням наведеного суд зазначає, що пенсійних орган, за наявності належним чином оформленої трудової книжки позивача, довідок уточнюючими пільговий характер роботи №№55 та 56 від 19.08.2008 року, №№ 1 та 2 відо1.07.2016 року, Наказів про атестацію робочого місця №582-к від 25.11.1999 року та ;648-к від 28.12.2004 року, а також відомостей з системи «Персоніфікований облік» (форма ОК5), не мав правових підстав відмовляти позивачу у зарахуванні до пільгового стажу факт роботи за списком №2 з 11.04.2003 року по 31.03.2007 року на посаді «слюсаря-ремонтника постійно зайнятого на дільницях підготування шихти» та з 23.01.2001 року по 10.04.2003 року на посаді «слюсаря по ремонту та обслуговуванню систем вентиляції та кондиціювання» в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Кристал».

Щодо не зарахування позивачу до Списку №1 періоду служби в лавах Радянської армії з 14.11.1977 року по 12.12.1979 року суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше.

На період проходження ОСОБА_1 військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590.

Пунктом «к» частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Обставина проходження військової служби позивачем підтверджується записами у трудовій книжці та військовим квитком серії НУ № 9123390 (а.с.99,107) і ця обставина не є спірною.

Безпосередньо після проходження військової служби позивач працював «скловаром в цеху №3 на дільниці виготовлення скломаси» в Орендному підприємстві Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці. Стаж роботи після служби в армії зараховано відповідачем до Списку №1 та не є спірним.

З огляду на вищезазначене, при призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці слід зарахувати період проходження ОСОБА_1 військової служби з 14.11.1977 р . по 12.12.1979 р.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо скасування рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12 травня 2017 року про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Водночас суд першої інстанції помилково вирішив зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», внаслідок чого постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. У рішенні по справі «Класс та інші проти Німеччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію є формою втручання у повноваження.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд зазначає, що позивач, заявляючи дану позовну вимогу, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо призначення пенсії.

Отже, суд вважає, що задоволення вказаної позовної вимоги фактично порушить закріплені законом виключні повноваження Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо призначення пенсії та зобов'яже відповідача вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

На підставі встановлених обставин справи та наведених норм закону, які регулюють спірні відносини, суд першої інстанції правильно вирішив справу за суттю вимог, проте допустив помилку при вирішенні питання щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію, які привели до втручання у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Пунктом 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неправильно застосував норми матеріального права в частині зобов'язання відповідача саме призначити пенсію позивачу, тому рішення суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії.

З огляду на зазначене, абзац третій резолютивної частині постанови слід викласти наступного змісту; «зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 травня 2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням пільгового стажу роботи з 11 квітня 2003 року по 31 березня 2007 року на посаді «слюсаря-ремонтника постійно зайнятого на дільницях підготування шихти» та з 23 січня 2001 року по 10 квітня 2003 року на посаді «слюсаря по ремонту та обслуговуванню систем вентиляції та кондиціювання» в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Кристал», а також за Списком №1 періоду служби в Радянській армії з 14 листопада 1977 року по 12 грудня 1979 року».

Позивачем постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2017 року у справі № 233/2864/17- задовольнити частково.

Абзац третій постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2017 року у справі № 233/2864/17 - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Абзац третій викласти наступного змісту: «Зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 травня 2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням пільгового стажу роботи з 11 квітня 2003 року по 31 березня 2007 року на посаді «слюсаря-ремонтника постійно зайнятого на дільницях підготування шихти» та з 23 січня 2001 року по 10 квітня 2003 року на посаді «слюсаря по ремонту та обслуговуванню систем вентиляції та кондиціювання» в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Кристал», а також за Списком №1 періоду служби в Радянській армії з 14 листопада 1977 року по 12 грудня 1979 року.

В решті постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2017 року у справі № 233/2864/17 залишити без змін.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова