Ухвала суду № 72499486, 27.02.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 648/3125/17 Головуючий у 1-й інстанції: Сокирко Л.М.

Номер провадження: 11-кп/791/235/18 Доповідач: Коломієць Н.О.

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Коломієць Н.О.

суддів: Калініної О.В., Калініченка І.С.

з участю секретаря судового засідання: Благовещенської О.О.

прокурора: Чередниченко Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальне провадження №12017230080001435 за апеляційною скаргою заступника прокурора Херсонської області Шабуняєва К.С. на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 01.12.2017 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсон, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки. На підставі ст. ст. 76 ч. 1 п. 1, 76 ч. 1 п. 2, 76 ч. 2 п. 2 КК України покладено на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 19 вересня 2017 року о 06 год., переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, через хвіртку проник на територію ПП ВКФ «Херсонтеплоізоляція» за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Станіслав, вул. Спортивна, 54, яка огороджена парканом, охороняється і пристосована, зокрема, для зберігання матеріальних цінностей, викрав належний потерпілому ОСОБА_2 розширювальний бак для системи парового опалювання відкритого типу на 80 літрів води, вартістю 336 грн. 65 коп., чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 20 вересня 2017 року о 07 год., переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, через хвіртку проник на територію ПП ВКФ «Херсонтеплоізоляція» за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Станіслав, вул. Спортивна, 54, яка огороджена парканом, охороняється і пристосована, зокрема, і для зберігання матеріальних цінностей, викрав належну потерпілому ОСОБА_2 сталеву бочку об'ємом 200 літрів, вартістю 200 грн., чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що органами досудового розслідування ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні таємного викрадення майна (крадіжці), вчиненого повторно та поєднаного з проникненням у сховище. Суд, розглянувши провадження за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України, в порушення вимог ст. 337 КПК, вийшов за межі висунутого обвинувачення, кваліфікувавши дії ОСОБА_1 за кваліфікуючою ознакою - проникнення у приміщення, чим порушив вимоги кримінального процесуального закону, які відповідно до ст. 412 ч. 1 КПК України є істотним порушенням кримінального процесуального закону та підставою для скасування вироку.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Колегією суддів встановлено, що кримінальне провадження розглянуто судом із застосуванням положень ч. 3 ст.349 КПК України.

Норма ст. 349 ч. 3 КПК України передбачає можливість визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину та правильність призначення йому судом кримінального покарання в апеляційній скарзі не оспорюються.

Органом досудового розслідування до суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, дії обвинуваченого кваліфіковані за першим епізодом за ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, за другим епізодом - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Разом з цим, суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку, правильно встановивши фактичні обставини кримінального провадження по кожному епізоду обвинувачення, які ніким з учасників процесу не опорювались, при наданні кваліфікації діям ОСОБА_1 за кожним епізодом обвинувачення, помилково зазначив кваліфікуючу ознаку вчинення вказаних злочинів - « таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення» замість «таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище», чим допустив неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.

На думку колегії суддів вказане порушення є підставою для зміни судового рішення, оскільки, помилившись у зазначенні вказаної кваліфікуючої ознаки, фактично суд не вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, не погіршив становище ОСОБА_1, при цьому правильно у вироку встановив фактичні обставини провадження, тому вказане порушення колегія суддів не визнає істотним, таким, що б тягнуло за собою безумовне скасування вироку.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 404, 407, п. 4 ч. 1 ст. 408, ст. 419 КПК України

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області Шабуняєва К.С. задовольнити частково.

Вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 01.12.2017 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати правильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 3 ст. 185 КК України за першим епізодом обвинувачення як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, за другим епізодом обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня оголошення.

Судді: три підписи

З оригіналом згідно:

Суддя Н.О.Коломієць