Ухвала суду № 72498766, 28.02.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №294/1772/17

Категорія 105

2-а/295/211/18

УХВАЛА

Іменем України

28.02.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.

при секретарі c/з ОСОБА_1,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа – Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій (бездіяльності) та рішення протиправними та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

07.11.2017 року позивач звернулися з даним позовом до Чуднівського районного суду Житомирської області з даним адміністративним позовом, в якому просив: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення мені одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності а саме з 26.10.2015 року, за моєю заявою до Чуднівського районного військового комісаріату від 21.12.2015 року; визнати протиправним і скасувати пункт 52 рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів у зв'язку із встановленням мені інвалідності 2 групи з 26.10.2015 року внаслідок поранення, контузії і захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 року №36; зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати мені одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням мені інвалідності 2 групи внаслідок поранення, контузії і захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, з урахуванням мого права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 26.10.2015 року, а також того, що отримані мною поранення, контузія і захворювання, не пов'язані із вчиненням мною кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення мною дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та того, що протокол засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 15.01.2013 року № 52 та висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 09.01.2013 року №27/Ж Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи є тими документами, які свідчать про причину та обставини, отриманих мною поранення, контузії і захворювань та прийняти відповідне рішення згідно Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975; зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання прийнятої на мою користь постанови суду протягом п'ятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили.

Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 21.11.2017 року справу 294/1772/17 за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа – Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій (бездіяльності) та рішення протиправними, скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, передано за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим призначено суддю Перекупку І.Г.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18.01.2018 року прийнято до свого провадження адміністративну справу та призначено по справу в судове засідання для розгляду справи по суті.

08.12.2017 року представником відповідача – ОСОБА_5 направлено заяву суду про застовування строків позовної давності та залишити адміністративний позов без розгляду. Зазначена заява мотивована тим, що позивач дізнався про існування оскаржуваного протоколу у липні місяці 2016, про що свідчить його підпис з відміткою про отримання. Крім цього, за вих. №733 09.06.16, з метою ознайомлення ОСОБА_4 з зазначеним протоколом, на адресу позивача надсилалось повідомлення. Враховуючи зазначені обставини вбачається, що позивачем пропущено строк звернення до суду, з метою поновлення процесуального строку позивач вводить суд в оману та зазначає, що про оскаржуване рішення дізнався 17.08.2017 року, проте це не відповідає дійсності. Позивачем не було надано належних та допустимих доказів із викладенням підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлення строку для звернення до суду натомість він намагається ввести суд в оману. Оскільки даний позов подано лише у листопаді 2017 року, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.

В судове засідання позивач та його представник не з’явилися.

28.02.2018 року представник позивача направив письмову заяву про розгляду справи за відсутності представника, просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи підтримали заяву про застосування строків позовної давності та просили її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 07.11.2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом, що підтверджується штампом Чуднівського районного суду Житомирської області.

Так, 01.07.2016 року ОСОБА_4 отримано оригінал Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 36 від 20.05.2016 року, відповідно до якого повернуто документи на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема пор те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (а.с. 65).

Положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що позивач дізнався про порушення його прав 01.07.2016 року, однак до суду з даним позовом звернувся лише 07.11.2017 року.

Позивачем не надавалася заява про поновлення строку звернення до суду.

Суд наголошує, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що при визначенні початку перебігу строку до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення, а також, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення її прав, свобод та інтересів.

Початок перебігу строку звернення до суду, в адміністративному судочинстві розпочинається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення. Отже, законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Відтак, починаючи з 01.07.2016 року позивач мав всі підстави звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Також, суд зазначає, що пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, адміністративний позов ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа – Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій (бездіяльності) та рішення протиправними та зобов’язання вчинити дії , поданий до суду із порушенням строку звернення.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду.

Положеннями статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа – Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій (бездіяльності) та рішення протиправними та зобов’язання вчинити дії, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 183, 240, 248, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа – Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій (бездіяльності) та рішення протиправними та зобов’язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження, - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.Г. Перекупка