Постанова № 72498302, 27.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/700/18 Справа № 204/4216/17 Головуючий у 1 й інстанції - Токар Н. В. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 81

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Дніпро 27 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати у цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Максюти Ж.І.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

Відділу примусового виконання рішень Управління державної

виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи - ОСОБА_3, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга Михаїл Миколайович на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року звернулося ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зі скаргою на дій державного виконавця щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого документу та просили визнати повідомлення про повернення виконавчого документу державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ріга М.М. від 23 червня 2017 року неправомірним та скасувати його. Зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження за виконавчим листом по справі №204/6678/13-ц від 02 березня 2015 року, виданого Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська стосовно боржника ОСОБА_3 до виконання.

Скарга обґрунтована тим, що 23 червня 2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ріга М.М. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа, яке скаржником було отримано 03 липня 2017 року. Підставою для винесення вказаного повідомлення послугувало те, що наданий заявником виконавчий лист не відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі не зазначено ім'я та по батькові посадової особи, яка видала виконавчий документ. Посилаючись на те, що дане повідомлення є незаконним та необґрунтованим, яке порушує права заявника, просить суд його скасувати, оскільки воно прийнято безпідставно, з порушенням норм матеріального права /а.с.1-2/.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2017 року скаргу задоволено. Визнано повідомлення державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ріга М.М. від 23 червня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання неправомірним та скасовано. Зобов'язано державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист 1 по справі №204/6678/13-ц від 02 березня 2015 року, виданого Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська стосовно боржника ОСОБА_3 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі /а.с.23-26/.

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою Відділ примусового виконання рішення Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, винесено державним виконавцем відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», а тому є законним та не підлягає скасуванню / а.с.31-34/.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції в яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заявником було надано до Відділу примусового виконання рішення Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, виконавчий лист 1 по справі №204/6678/13-ц від 02 березня 2015 року, виданого Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська стосовно боржника ОСОБА_3 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

23 червня 2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ріга М.М. було винесено повідомлення про повернення вказаного виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання у зв'язку з тим, що у виконавчому документі не зазначено ім'я та по батькові посадової особи, яка видала виконавчий документ.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги, суд першої інстанції дійшов висновку, що виконавчий документ відповідає діючим нормам закону та про незаконність таких дій державного виконавця.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги, з наступних підстав.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

02 березня 2015 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська видано виконавчий лист 1 про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ПП «Тоджима», ДП «Швейна фабрика «Отава» ПП «Тоджима» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №012/02-40/600 від 21 вересня 2007 року у розмірі 7 327 325, 93 грн., яка складається з основної заборгованості у розмірі 5 519 245, 07 грн., нарахованих та несплачених відсотків у розмірі 1 377 112, 57 грн., пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом у розмірі 355 789, 06 грн., пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків - 75 179, 23 грн., також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 441 грн., а всього 7 330 766, 93 грн.

Відповідно до ст.447 (ст. 383 у редакції, чинній на момент звернення до суду зі скаргою), ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За приписами ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) ;резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);строк пред'явлення рішення до виконання.

Державний виконавець стверджує, що виконавчий документ, поданий ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на виконання, не відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки біля підпису уповноваженої особи має зазначатися повністю прізвище, ім'я та по батькові, а також посада посадової особи, яка видала виконавчий документ.

Пункт 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» не містить імперативної норми про зазначення прізвище, ім'я, по батькові повністю, на що посилається апелянт, а тому є не зрозумілим, на підставі чого апелянт дійшов такого висновку.

Крім того, за вимогами ст..265 ЦПК України (ст. 215 у редакції, чинній на момент звернення до суду зі скаргою) у рішенні суду зазначається прізвище та ініціали судді, який ухвалив рішення. Вимог щодо зазначення прізвище, ім'я, по батькові повністю дана норма не містить, тоді як виконавчий документ видається на підставі рішення суду та не має бути відмінним від нього.

Отже, повертаючи виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, державним виконавцем зазначені вимоги не враховано. Крім того, державним виконавцем залишено поза увагою своє право отримати інформацію про код в силу п. 3 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Крім того зазначена обставина повернення позбавляє позивача реалізувати своє право на примусове виконання судового рішення, тоді як відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та незаконності ухвали суду не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для її скасування, оскільки скарга не містить обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення є правильним по суті, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Судові витрати понесені у зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

Ж.І. Максюта