Рішення № 72497969, 05.02.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4160/17

№ 2/183/508/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05 лютого 2018 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про:

- визначення ОСОБА_1 додаткового строку для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої 10 січня 2014 року,

встановив:

позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 січня 2014 року померла мати позивача ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на частину житлового будинку з надвірними прибудовами, що розташований за адресою: вул. Колгоспна буд. 15 м. Новомосковськ Дніпропетровської області. Позивач є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 Для оформлення спадщини звернулася до Новомосковської державної нотаріальної контори із заявою про намір прийняти спадщину, однак в нотаріальній конторі заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, про що видано відповідну постанову від 16 серпня 2017 року, оскільки було пропущено шестимісячний строк звернення для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися з позовом до суду для поновлення пропущеного строку. Вказує, що пропустила строк звернення з заявою про прийняття спадщини з поважних причин. Оскільки є юридично не обізнаною, на день смерті спадкодавця вважала, що вона та її брат є єдиними спадкоємцями спадкового майна автоматично, та не здогадувалася про прийняття спадщини, тобто, що потрібно звертатися до нотаріальної контори також вважала, що строк звернення до нотаріальної контори не має значення. Також, бракувало коштів, оскільки в період строку для прийняття спадщини хворіла та перебувала на лікуванні і самостійно не могла приїхати до нотаріальної контори.

Судом в судовому засіданні 05 жовтня 2017 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_3

Докази отримано 25 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні 10 листопада 2017 року судом до участі в справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_2

В судовому засіданні 12 січня 2018 року прийнято позовну заяву позивача, замінено заявленого відповідача з Новомосковської міської ради на ОСОБА_2, із виключенням останнього зі складу третіх осіб.

Позивач до суду не з`явився, надавши заяву, в якій підтримав позов та просив його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності, відзив на позов не подавав.

Представником третьої особи надано суду заяву, згідно з якою останній просив розглядати позов у його відсутність. Не заперечив проти задоволення позову.

Позовна заява у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який в наданій заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 січня 2014 року померла ОСОБА_3 /а.с.11/, мати позивача /а.с.8-10, 12/.

07 лютого 2014 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 /а.с.29/, вказуючи про те, що він є син померлої.

16 серпня 2017 року з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса звернулася позивач /а.с.29, зворот/.

Постановою нотаріуса від 16 серпня 2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав пропуску строку для прийняття спадщини /а.с.6/.

Також, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КЗ «Новомосковська ЦРЛ» ДОР в період з 29 червня 2014 року по 27 липня 2014 року /а.с.13/

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Доказів на підтвердження того, що позивач на день відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За диспозицією вказаної норми закону у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, матеріали справи підтверджують поважність причин пропуску позивачем строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини – хворобу позивача та перебування останньої в умовах медичного закладу на лікуванні в період часу з 29 червеня 2014 року по 27 липня 2014 року. Вказана підстава на думку суду перешкоджала позивачу звернутися до нотаріальної контори - органу, якому надано право на вчинення нотаріальних дій із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, припадає на 6-ти місячний строк від дня відкриття спадщини, пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини. При цьому позивач належними, допустимими доказами підтвердила обставини, на які вона послалася в судовому рішенні щодо наявності поважних причин пропуску строку, а тому суд приходить до висновку, що неможливістю вчинення дій щодо прийняття спадщини обмежуються спадкові права позивача. Внаслідок викладеного суд вважає, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин і є підстави для застосування ч.3 ст. 1272 ЦК України до спірних правовідносин із задоволенням позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини терміном місяць з дня набрання чинності рішенням суду.

При цьому, суд не може прийняти в якості поважних причин пропуску строку таку підставу, як юридичну необізнаність з огляду на неналежність такої причини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3; проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4; РНОКПП НОМЕР_2) за, участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Новомосковської державної нотаріальної контори (місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, 5, ЄДРПОУ 02891109 ) – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої 10 січня 2014 року, терміном два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя Д.О. Парфьонов