
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2414/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Кінаш Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
27.12.2017 фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач) про :
- визнання протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.12.2017 №440017/НОМЕР_1;
- зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_3 №7 від 10.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним засобами електронного зв'язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №7 від 10.11.2017, яка була отримана податковим органом, але реєстрацію зупинено із посиланням на п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. Позивачем подано податковому органу всі документи, що стали підставою для складання означеної накладної. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції. Проте, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 19.12.2017 прийнято рішення №440017/НОМЕР_1, за яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 10.11.2017, з тієї підстави, що платником податку надані копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач зазначив, що ним направлені контролюючому органу всі документи по взаємовідносинам із Приватним акціонерним товариством "Пересувна Механізована колона 171", що є достатніми для встановлення правомірності складання в адресу підприємства - контрагента податкової накладної №7 від 10.11.2017. З огляду на те, що оскаржене рішення Комісії Державної фіскальної служби України не містить конкретної підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №7 від 10.11.2017, позивач вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач надав до суду відзив (а.с.80-82) в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення з мотивів зазначених в рішенні від 19.12.2017 №440017/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 10.11.2017.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець 18.04.2006 №25880000000010529 (а.с.19).
Видами діяльності за КВЕД є 22.23 виробництво будівельних виробів із пластмас (основний); 25.12 виробництво металевих дверей і вікон; 43.11 знесення; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 штукатурні роботи; 43.32 установлення столярних виробів; 43.33 покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 малярні роботи та скління; 43.39 інші роботи із завершення будівництва; 43.91 покрівельні роботи; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 95.11 ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання; 95.12 ремонт обладнання зв'язку; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 62.03 діяльність із керування комп'ютерним устаткованням; 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 будівництво доріг і автострад (а.с.128-131).
04.08.2017 між Приватним акціонерним товариством "Пересувна Механізована колона 171" (Генпідрядник) та ФОП ОСОБА_3 (Субпідрядник) укладено договір субпідряду №17-Б/17, за умовами якого Субпідрядник зобов'язується виконати роботи, які передбачені проектно-кошторисною документацією "Капітальний ремонт приміщення спортивної зали Полтавської загальноосвітньої школи I-III ступенів №7 ім.Т.Г.Шевченка Полтавської міської ради Полтавської області по вул.Балакіна, 2", у встановлений строк, а Генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити їх.
10.11.2017 Приватним акціонерним товариством "Пересувна Механізована колона 171" здійснено оплату за договором субпідряду №17-Б/17 від 04.08.2017 у розмірі 202122,58 грн (а.с.71), згідно наданого рахунок-фактури №СФ-000163 від 10.11.2017 (а.с.72).
В день отриманням коштів в сумі 202122,58 грн позивачем складено податкову накладну №7 від 10.11.2017, яку подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН) (а.с. 37).
Однак, згідно Квитанції від 30.11.2017, сформованої автоматизованою системою ДФС України, реєстрація даної податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:43.99. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с.39).
На виконання зазначених вимог позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення від 12.12.2017 №2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК (реєстрація якої/го зупинено), які включали окремими файлами (у кількості 18 штук) пояснення та первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Пересувна Механізована колона 171" за договором субпідряду №17-Б/17 від 04.08.2017 (а.с.41-77).
Зазначені документи доставлено в ДФС України та збережено на центральному рівні, що підтверджується отриманою позивачем Квитанцією № 1 від 12.12.2017 (а.с.40).
19.12.2017 комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №440017/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 10.11.2017 з підстави надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.18).
Не погоджуючись із рішенням від 19.12.2017 №440017/НОМЕР_1, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно Квитанції від 30.11.2017 реєстрацію податкової накладної №7 від 10.11.2017, подану ФОП ОСОБА_3, зупинено через невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 4399 (а.с.39).
За змістом пояснень, наданих представником позивача, ФОП ОСОБА_3 виконував роботи по капітальному ремонту приміщення спортивної зали Полтавської загальноосвітньої школи I-III ступенів №7 ім.Т.Г.Шевченка Полтавської міської ради Полтавської області по вул.Балакіна, 2, на підставі договору субпідряду №17-Б/17 від 04.08.2017, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Пересувна Механізована колона 171" та ФОП ОСОБА_3
Відповідно до умов зазначеного договору Субпідрядник (ФОП ОСОБА_3) зобов'язується виконати роботи, які передбачені проектно-кошторисною документацією "Капітальний ремонт приміщення спортивної зали Полтавської загальноосвітньої школи I-III ступенів №7 ім.Т.Г.Шевченка Полтавської міської ради Полтавської області по вул.Балакіна, 2", у встановлений строк, а Генпідрядник (Приватне акціонерне товариство "Пересувна Механізована колона 171") зобов'язується прийняти і оплатити їх.
Склад і обсяг робіт, що доручаються до виконання Субпідряднику, визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною цього Договору /пункт 1.1 Договору/.
Пунктом 2.1 Договору обумовлено, що ціна договору складає 388862,00 грн, крім того ПДВ 77772.40 грн. Загальна сума Договору з ПДВ складає 466643,40 грн.
Під час та результатом господарської операції позивачем складено: підсумкова відомість ресурсів на об'єкт: капітальний ремонт приміщення спортивної зали (витрати - по факту); розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на загальнобудівельні роботи; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-2 на вентиляцію; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-3 на електроосвітлення; акт №1 приймання будівельних робіт за листопад 2017 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017 року; видаткова накладна Рнк/PL-0020547 від 27.09.2017; видаткова накладна №9991 від 12.06.2017; видаткова накладна №20612 від 06.09.2017 (а.с.43-77).
Таким чином, наданими документами підтверджено факт укладання договору субпідряду №17-Б/17 від 04.08.2017, здійснення сплати коштів за договором, придбання будівельних матеріалів для виконання умов договору, складання відповідної будівельної документації та виконання умов договору.
Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".
Проте, в оскарженому рішенні комісії ДФС України не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, якого законодавства, в чому полягає порушення, та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Отже, на думку суду, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Відтак, не є обґрунтованим та не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що встановлені статтею 2 КАС України, а отже є протиправним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про належне проведення господарської операції між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Пересувна Механізована колона 171", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №7 від 10.11.2017.
Враховуючи викладені обставини та беручи до уваги підтвердження господарської операції між ФОП ОСОБА_3 з Приватним акціонерним товариством "Пересувна Механізована колона 171" необхідними первинними документами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №7 від 10.11.2017. Відтак, оскаржене рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №440017/НОМЕР_1 від 19.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 10.11.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №7 від 10.11.2017 в ЄРПН за датою її подання, суд зазначає наступне.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод.
Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12 травня 2004 року, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд, зокрема може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
При цьому, згідно частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового акта або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Зважаючи на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність задля належного захисту порушеного права позивача зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №7 від 10.11.2017 ФОП ОСОБА_3 у Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання.
Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер та позов підлягає задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені судові витрати у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 36000; рнокпп НОМЕР_1 до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19 грудня 2017 року №440017/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної від №7 від 10 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 10 листопада 2017 року, подану фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, за датою її подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 36000; рнокпп НОМЕР_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01 березня 2018 року.
Головуючий суддя Г.В. Костенко
Судове рішення № 72496540, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 22.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/2414/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: