
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №813/69/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2018 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Карп’як О.О.,
секретар судового засідання Єрмакова Х.Р.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області у якій просить:
- визнати протиправними дії Прокуратури Львівської області в частині не видачі ОСОБА_1 довідки про місячний заробіток, прохання про видачу якої висловлена в заяві від 29.09.2017 року та скарзі від 24.11.2017 року;
- зобов’язати Прокуратуру Львівської області видати ОСОБА_1 довідку про розмір місячного заробітку (заробітну плату) працюючого старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області зі всіма складовими заробітку на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, до складу якого включити наступні складові: посадовий оклад, класний чин, вислуга років, щомісячна премія, надбавка за виконання особливо важливої роботи, доплата за роботу в умовах режимних обмежень та інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань та інше).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 вересня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про надання довідки про розмір місячного заробітку, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури». Однак, листом №18/1013 від 23.10.2017 року відповідач відмовив позивачу у наданні довідки про розмір місячного заробітку та зазначив, що підстав для видачі такої довідки немає. Втім позивач, 24 листопада 2017 року звернувся зі скаргою на лист (рішення) прокуратури Львівської області в якому просить, вжити відповідних заходів щодо неправомірного рішення заступника прокурора Львівської області та головного бухгалтера, викладеного у листі від 23.10.2017 року та видати йому довідку про розмір місячного заробітку (заробітну плату) працюючого старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області зі всіма складовими заробітку. 21 грудня 2017 року позивач отримав лист- відповідь на скаргу, в якій відповідач зазначає, що прокуратура області на даний час законодавчо не наділена повноваженнями на видачу довідки та відмовляє позивачу у видачі такої. На переконання позивача, відмова відповідача є протиправною, оскільки відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовлює лише неможливість проведення самого перерахунку пенсії, а не видачі довідки про розмір заробітної плати. На думку позивача, відповідач протиправною відмовою порушив конституційні права позивача на соціальний захист та створив перешкоди у реалізації права позивача на перерахунок пенсії, оскільки без довідки ОСОБА_1 не в змозі у подальшому звернутися до органі Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.
Представник відповідача 08.02.2018 року, у судовому засіданні, подала відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Зокрема, відповідач зазначив, що не може надати позивачу довідку про розмір місячного заробітку так як, чинним законодавством не передбачено обов’язку юридичної особи на видачу довідки про заробітну плату особам, які не перебувають у трудових відносинах, та за період, коли такі відносини з роботодавцем відсутні. Трудові відносини між прокуратурою Львівської області та ОСОБА_1 припинено з часу його звільнення 24.03.2008 року, після чого заробітна плата йому не нараховувалася та не перераховувалася. Також вказує, що згідно ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру", умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Попри це, наразі такого порядку Урядом не прийнято. Тому вважає, що прокуратура Львівської області, приймаючи рішення про відмову у видачі довідки, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, просила в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 25.01.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін; призначено судове засідання на 08.02.2018 року.
Ухвалою від 08.02.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 19.02.2018 року для ознайомлення позивача з відзивом, поданим в судовому засіданні.
З’ясувавши обставини, викладені у заявах по суті справи (позовній заяві та відзиві), на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював в прокуратурі Львівської області на посаді старшого слідчого.
З 24 березня 2008 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова (тепер Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Львові), як отримувач пенсії за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру»,(в ред, чинній на момент призначення пенсії №2663-111 (2663-14) від 12.07.2001 року).
Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 внесено зміни до Постанови КМУ №505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
У зв’язку з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», 29 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою на ім’я прокурора Львівської області державного радника юстиції 3-го класу ОСОБА_3 з проханням у зв’язку із зміною розміру посадового окладу, видати йому довідку про розмір місячного заробітку з метою подачі до Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахування розміру пенсії.
Листом №18/1013 від 23.10.2017 року відповідач відмовив позивачу у наданні довідки про розмір місячного заробітку з посиланням на те, що враховуючи зміни у законодавстві, відповідач не має можливості надати довідку для перерахунку призначеної пенсії. Зокрема, відповідач зазначив, що не може надати позивачу довідку про розмір заробітної плати працівника прокуратури Львівської області відносно посади за його останнім місцем роботи, оскільки з прийняттям Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсій відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Позивач, 24 листопада 2017 року звернувся зі скаргою на лист (рішення) №18/1013 від 23.10.2017 прокуратури Львівської області в якому просить, вжити відповідних заходів щодо неправомірного рішення заступника прокурора Львівської області та головного бухгалтера, викладеного у листі від 23.10.2017 року та видати йому довідку про розмір місячного заробітку (заробітну плату) працюючого старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області зі всіма складовими заробітку.
21 грудня 2017 року позивач отримав лист- відповідь на скаргу №18/1125 від 14.12.2017 року з прокуратури Львівської області в якій відповідач зазначає, що прокуратура області на даний час законодавчо не наділена повноваженнями на видачу довідки про заробітну плату за посадою старшого слідчого прокуратури Львівської області за періоди, у яких позивач не перебував у трудових правовідносинах.
Позивач вважає відмову відповідача протиправною, тому звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури.
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру”, в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі, зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
Згідно з ч.ч.13, 20 ст.86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII (в редакції на момент звернення позивача до прокуратури Львівської області), пенсії за вислугу років призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 1 Закону України “Про оплату праці” передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати входять: основна та додаткова заробітні плата, а також заохочувальні й компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та грошові й матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина 2 статті 2 Закону).
Згідно зі статтею 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) передбачені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Крім того, на всі складові заробітної плати нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування й вони є складовою заробітної плати та зобов'язані враховуватися при обчисленні (перерахунку) пенсії.
З вищенаведених норм випливає, що обов'язок щодо видачі довідки про заробітну плату державного службовця за посадою, яку він займав до виникнення права на пенсію, покладено на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працювала особа до виходу на пенсію.
Суд звертає увагу на те, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні довідки, тому що на даний час прокуратура Львівської області не має повноважень на видачу довідки для перерахунку пенсії, у зв'язку зі змінами у законодавстві діяв протиправно, оскільки висновки про відсутність підстав для перерахунку пенсії відносяться виключно до компетенції органу, який законом уповноважений на здійснення такого перерахунку.
Тобто, питання щодо призначення (перерахунку) пенсій відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України.
Судом також не беруться до уваги покликання відповідача на положення пунктів 4-3, 4-7, 13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", позаяк такі не стосуються спірних правовідносин, оскільки регулюють відносини щодо виплати, перерахунку пенсії органами Пенсійного фонду. В даному ж випадку спір стосується відмови відповідача у видачі довідки про заробітну плату.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку, що наявні достатні правові підстави для відновлення порушеного права позивача на отримання такої довідки щодо всіх складових заробітної плати, з якої сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.
В позові позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення, оскільки поведінка відповідача, який двічі проігнорував його законні вимоги, дає обгрунтовані підстави вважати, що він і надалі може ухилятись від задоволення цих вимог.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи положення ст.382 КАС України, суд дійшов до висновку про необхідність встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання рішення - протягом одного місяця з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Прокуратури Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії, згідно відповіді від 23.10.2017 року №18/1013 та від 14.12.2017 року №18/1125.
Зобов'язати Прокуратуру Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2017 та надати ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати працівника прокуратури Львівської області відносно посади за останнім місцем роботи - старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Львівської області, з усіма складовими, на які нараховуються страхові внески та з якої було призначено пенсію, після змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".
Стягнути з Прокуратури Львівської області (адреса: 79005, м. Львів, пр. Шевченка 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) за рахунок її бюджетних асигнувань 1409,60 грн. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (адреса: 79091, м. Львів - Брюховичі, вул. Проліскова,7, РНОКПП НОМЕР_1).
Зобов’язати Прокуратуру Львівської області подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з моменту набрання ним законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений та підписаний 28.02.2018 року.
Суддя Карп`як О.О.
Судове рішення № 72496373, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 19.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/69/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: