Рішення № 72495335, 26.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6892/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Одеса Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» з позовною заявою до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2017/00339, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000044/2 від 13.12.2017 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначені причини, які не свідчать про не правильність визначення митної вартості товару декларантом. В експортній декларації зазначений номер лінійного коносаменту, а не домашнього, який був наданий до митного оформлення, а тому в даному випадку, розбіжностей подані документи не містять враховуючи специфіку здійснення перевезення. Відповідь на відзив позивача обґрунтована тими самими обставинами та твердженнями про те, що наявність кримінальної справи не свідчить про доведеність злочину та ці підстави не були зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений про розгляд справи. Згідно відзиву на позовну заяву (аркуші справи 53-57), заперечень на відповідь на відзив (аркуші справи 125-127) відповідач позов не визнає, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією №UA500030/2017/019144 від 08.12.2017 року містилися розбіжності, зокрема, в експортній декларації зазначений коносамент складений датою, яка на момент оформлення декларації ще не наступила, а також відповідач зазначає про наявність кримінального провадження щодо позивача, пов’язаного з реалізацією шин та дисків.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між ТОВ « 100 ШИН+» та «SHANDONG HUASHENG RUBBER CO., LTD» (Китай) 16.02.2017 року укладений зовнішньоекономічний контракт №100Т-HUA за яким «SHANDONG HUASHENG RUBBER CO., LTD» відвантажує, а ТОВ « 100 ШИН+» приймає та оплачує вантажні та легкові шини, кількість товару зазначається в інвойсах, які є невід’ємною частиною контракту (аркуші справи 14-16).

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлений товар – автомобільні шини 315/80R22,5, модель HS203 в кількості 200 штук, ціна за одиницю на умовах CFR – 131,90 доларів США, загальна вартість – 26380 доларів США, а також автомобільні шини 315/80R22,5, модель HS268 в кількості 40 штук, ціна за одиницю на умовах CFR – 123,50 доларів США, загальна вартість – 4940 доларів США.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 08.12.2017 року декларантом до відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса - Центральний» Одеської митниці ДФС подана електронна вантажна митна декларація №UA500030/2017/019144, в якій митна вартість визначена за основним методом – за ціною контракту №100Т-HUA від 16.02.2017 року та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, зовнішньоекономічний контракт №100Т-HUA від 16.02.2017 року; рахунок-проформа №ZHP-20170801 від 01.08.2017 року; рахунок-фактура №ZHP-20170801 від 08.10.2017 року; прас-листи від 08.10.2017 року, коносамент №962480571 від 20.10.2017 року; сертифікат походження товару; банківські документи; розрахунок ціни; експортна декларація; тощо (аркуші справи 14-23, 26-28, 35).

Проте, за результатами розгляду декларації №UA500030/2017/019144 та доданих до неї документів, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00339 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.12.2017 року № UA500030/2017/000044/2 (аркуші справи 29-32).

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за митною декларацією №UA500030/2017/019144 встановлено, що надані декларантом документи містять розбіжності, зокрема, в декларації країни відправлення від 17.10.2017 року №435020170000068426 зазначені реквізити коносаменту, який виданий 20.10.2017 року, тобто, на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало; в інвойсі №ZHP-20170801 від 08.10.2017 року зазначені реквізити коносаменту, який виданий 20.10.2017 року, тобто, на момент оформлення інвойсу коносаменту ще не існувало.

Декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

ТОВ « 100 ШИН+» на вимогу митного органу 11.12.2017 року надані додаткові документи, а саме: каталоги виробника товару, які не містили ціни товару, переклад декларації країни відправлення; листи від постачальника, а також зазначено що інші документи надаватися не будуть враховуючи їх відсутність (аркуші справи 24-25).

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, подані позивачем разом з митною декларацією №UA500030/2017/019144 документи містили зазначені вище розбіжності та позивачем не надані додаткові документи, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00339 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.12.2017 року № UA500030/2017/000044/2 за 3 методом визначення митної вартості з посиланням на розбіжності в поданих до митного оформлення товару документах та дані бази ЄАІС щодо розмитнення подібних товарів за ціною відмінною від заявленої позивачем по митній декларації №UA500030/2017/019144.

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями митного органу та звернувся до суду з цим позовом про визнання дій відповідача протиправними та скасування оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товар декларантом розмитнений за ВМД №UA500030/2017/019580 від 14.12.2017 року та випущений у вільний обіг під гарантійні зобов’язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосування митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки – за ціною договору, правомірними, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного та рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару такими, що скасуванню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В даному випадку, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з ВМД №UA500030/2017/019144 встановлено, що в декларації країни відправлення від 17.10.2017 року №435020170000068426 зазначені реквізити коносаменту, який виданий 20.10.2017 року, тобто, на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало; в інвойсі №ZHP-20170801 від 08.10.2017 року зазначені реквізити коносаменту, який виданий 20.10.2017 року, тобто, на момент оформлення інвойсу коносаменту ще не існувало.

Так в матеріалах справи міститься декларація країни відправлення від 17.10.2017 року №435020170000068426 та комерційний інвойс №ZHP-20170801 від 08.10.2017 року, які надавалися позивачем до митного органу та в цих документах зазначений коносамент №962480571.

В матеріалах справи також міститься коносамент №962480571 від 20.10.2017 року, який надавався до митного органу разом з ВМД №UA500030/2017/019144, однак матеріали справи не містять будь-яких інших коносаментів з іншою датою та такий коносамент до митних органів не надавався, в листі відправника товару з роз’ясненням цих обставин не зазначена дата складання лінійного коносаменту, який за твердженнями позивача зазначений в інвойсі та експортній декларації.

Таким чином, виявлена розбіжність в поданих документах позивачем ні під час митного оформлення товару ні під час розгляду справи в суді не спростована та не доведено наявність іншого коносаменту, дані про який зазначені в інвойсі та експортній декларації, а ті докази які є в справі свідчать про наявність одного коносаменту, складеного пізніше ніж оформлені інвойс та експортна декларація.

При цьому, на вимогу митного органу позивачем не надані додаткові документи, а наданий каталог виробника товарів не містить ціни товару, тобто, позивачем розбіжності не спростовані, що є підставою для відмови позивачу у розмитненні товару за першим методом – за ціною контракту.

При цьому, відповідачем проаналізована цінова інформація баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС, з якої вбачається, що митна вартість подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено позивачем по товару №1 є більшим і складає 144,45 доларів США за одиницю товару ніж заявлено декларантом – 130,50 доларів США (МД від 25.09.2017 року №125250/2017/812214).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність своїх дій та оскаржуваних рішень, що є підставою для відмови в задоволенні позову ТОВ « 100 ШИН+».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ « 100 ШИН+» не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову ТОВ « 100 ШИН+», у відповідності до приписів ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, код ЄДРПОУ 38012976) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН+», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів які імпортуються, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00339, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 13.12.2017 року № UA500030/2017/000044/2- відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п. 15.5 ч. 1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.І. Свида

.