Рішення № 72494837, 28.02.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 158/3404/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась з позовом до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі -Рожищенське об'єднане управління ПФУ, відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення від 07 липня 2017 року №4330/02-10-21 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язання призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року у Відкритому акціонерному товаристві "Луцький шовковий комбінат" Волтекс" календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії - з 30 червня 2017 року.

В обґрунтування позову позивач вказала, що 30 червня 2017 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на підставі пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки має достатній пільговий стаж роботи та досягла відповідного пенсійного віку.

Згідно з рішенням комісії про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення зазначено пенсії, періоди роботи з 31 травня 1978 року по 03 червня 1990 року, з 18 червня 1990 року по 31 грудня 1991 року - календарно, а з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року за фактичною тривалістю на посаді прядильниці 5-го розряду в прядильному цеху №2 на Відкритому акціонерному товаристві "Луцький шовковий комбінат" Волтекс" (ВАТ "Луцький шовковий комбінат" Волтекс").

Оскаржуваним рішенням відповідача від 07 липня 2017 року №4330/02-10-21 їй було відмовлено у призначення пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з тих підстав, що пільговий стаж становить 16 років 09 місяців 27 днів замість необхідних 20 років.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси.

ОСОБА_1 стверджує, що періоди роботи на ВАТ "Луцький шовковий комбінат" Волтекс" на відповідній посаді (прядильниця), що дає право на пільгову пенсію, підтверджуються записами у трудовій книжці.

Позивач вважає помилковими висновки відповідача про те, що за період з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, адже законодавець не пов'язує обчислення пільгового стажу із зайняттям на цих роботах повний робочий день.

Позивач вказує, що на день подання заяви відповідачу вона досягла пенсійного віку, має пільговий стаж роботи більше 20 років, а тому має право на пенсію згідно пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Відповідно до ухвали судді від 05 лютого 2018 року розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), як це визначено статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Згідно з частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

У відзиві на позов відповідач його вимоги не визнав (а.с.79-81). В обґрунтування своєї позиції відповідач вказав, що за наданими ОСОБА_1 документами для призначення пенсії було встановлено, що вона працювала у ВАТ "Луцький шовковий комбінат" Волтекс", державна реєстрація якого припинена у зв'язку з визнанням банкрутом з 23 лютого 2015 року. Рішення про зарахування пільгового стажу позивачу приймала комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (рішення від 16 червня 2017 року №44/924). На підставі цього рішення обраховано період пільгового стажу ОСОБА_1, який становить 16 років 09 місяців, відтак у відповідача немає підстав для призначення пільгової пенсії.

Відповідач вважає, що в архівній довідці комунальної установи Луцького міського трудового архіву від 08 лютого 2017 року №271/1-11 зазначена кількість відпрацьованих днів за період роботи з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року, тому дні, коли позивач не працювала і за які їй заробітна плата не нараховувалась, не можуть бути зараховані до пільгового стажу. У такий період позивач не підлягала державному соціальному страхуванню.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, з урахуванням мотивів, викладених у позові та відзиві, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 30 червня 2017 року звернулась до Рожищенського об'єднаного управління ПФУ із заявою про призначення їй пенсії за віком на підставі пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.25).

Рішенням Рожищенського об'єднаного управління ПФУ від 07 липня 2017 року №4330/02-10-21 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як робітниці текстильного виробництва відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", обґрунтовуючи відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (а.с.24).

Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - комісія з питань підтвердження стажу роботи) відповідно до записів трудової книжки, довідки від 13 березня 2017 року №920/01.20, виданої Державним архівом Волинської області, довідок від 08 лютого 2017 року №268/1-11 - №273/1-11, №281/1-11, копій наказів від 23 листопада 1977 року №812, від 24 червня 1982 року №157-к, від 30 березня 1983 року №89-к, від 27 січня 1984 року №26-к, від 15 листопада 1984 року №275-к, від 18 грудня 2000 року №446, копії особової картки форми Т-2, виданих комунальною установою Луцький міський трудовий архів Луцької міської ради, було встановлено, що ОСОБА_1 з 31 травня 1978 року по 18 грудня 2000 року працювала прядильницею 5 розряду в прядильному цеху №2 на ВАТ "Луцький шовковий комбінат" Волтекс". Також комісією було встановлено, що позивач перебувала у відпустці по догляду за дітьми 1982, 1983, 1987 р.н., до виповнення їм півтора- та трирічного віку, а у період з 04 червня 1990 року по 17 червня 1990 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати.

Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи від 16 червня 2017 року №44/924 зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 31 травня 1978 року по 03 червня 1990 року і з 18 червня 1990 року по 31 грудня 1991 року - календарно та з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року - за фактичною тривалістю, що становить 16 років 9 місяців 27 днів (а.с.23).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Закон № 1788-XII).

За змістом пункту "є" статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Відповідно до Списку текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення", право на отримання пільгової пенсії за віком після досягнення 55-річного віку мають жінки, які пропрацювали на виробництвах: бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне, текстильні цехи (дільниці, відділення) у виробництвах штучного та синтетичного волокна, виготовлення металевих сіток - за професією прядильники.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що призначення пільгової пенсії робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, залежить від наявності підстав та умов, передбачених саме цією нормою права, і не пов'язано з законодавчими передумовами, встановленими для інших категорій осіб, визначених статтею 13 цього Закону, які мають право на пільгову пенсію, але за умов і в порядку, передбачених окремо для кожної категорії таких осіб. Тобто, для призначення пенсії за пунктом "є" статті 13 Закону № 1788-XII особа мала бути робітницею не будь-якого текстильного виробництва, а текстильного виробництва за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, бути зайнятою (працювати) на верстатах і машинах, мати відповідні стаж роботи - не менше 20 років та вік - 55 років.

Нормативні положення щодо обліку, тривалості чи режиму робочого часу, як-от перебування на роботі повний/неповний робочий день (наприклад, як це визначено пунктами "а", "б" статті 13 Закону № 1788-XII ), застосування яких приписано до інших категорій осіб, перелік яких наведений у статті 13 цього Закону, до осіб, які заявлять про право на пенсії за пунктом "є" статті 13 Закону N 1788-XII, не мають застосовуватися.

Таку правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 29 червня 2017 року у справі № 161/19344/13-а.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 усі записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця (а.с.41-44).

Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 25 листопада 1977 року прийнята ученицею прядильниці в прядильний цех №2 Луцької меланжевої прядильно-ткацької і оздоблювальної фабрики шовкових тканин із штапельного волокна; 31 травня 1978 року їй присвоєна кваліфікація прядильниці п'ятого розряду (наказ від 01 червня 1978 року №265). Згодом підприємство неодноразово перейменовувалось. Позивач до 18 грудня 2000 року безперервно працювала на цьому підприємстві і згідно з наказом від 18 грудня 2000 року №446 по ВАТ "Луцький шовковий комбінат" Волтекс" звільнена з роботи за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.

На думку суду, відповідач дійшов хибного висновку, що за періоди роботи з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, оскільки законодавець не пов'язує обчислення пільгового стажу згідно з пунктом "є" статті 13 Закону № 1788-XII із зайняттям на цих роботах повний робочий день.

Відповідач стверджує, що період роботи ОСОБА_1 з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року не може бути зарахований до пільгового стажу календарно, оскільки за періоди, що позивач не працювала, заробітна плата їй не нараховувалась і вона не підлягала державному соціальному страхування. Однак, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набув чинності з 01 січня 2004 року, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Як визначено статтею 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, за період з 01 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються періоди діяльності залежно від факту та суми сплачених внесків.

Проте, як визначено частиною четвертою статті 24 Закону №1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. За період до 01 січня 2004 року обчислення трудового стажу здійснювалось відповідно до статей 56-63 Закону № 1788-XII.

Згідно зі статтею 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що незалежно від того, коли призначатиметься пенсія, робота до 01 січня 2004 року, як постійна, так і тимчасова, як з повним, так і з неповним робочим днем, незалежно від суми сплачених внесків зараховується до страхового стажу в повному обсязі.

Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

З наведеного слідує, що період роботи ОСОБА_1 на посаді прядильниці з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року у ВАТ "Луцький шовковий комбінат" Волтекс" є періодом, який включається до спеціального стажу та повинен зараховуватися календарно.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відтак, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є підставними, оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону № 1788-XII позивач досягла 55 років, її пільговий стаж становив більше 20 років, тому рішення від 07 липня 2017 року №4330/02-10-21 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як робітниці текстильного виробництва відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є протиправним та його слід скасувати. Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року у ВАТ "Луцький шовковий комбінат" Волтекс" календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто, з 30 червня 2017 року.

Відповідно до вимог статей 139, 244, 246 КАС України, суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, слід присудити на користь позивача здійснені нею і документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у сумі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.1).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ківерцівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 07 липня 2017 року №4330/02-10-21 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (45100, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Шевченка, будинок 89, ідентифікаційний код юридичної особи 40378680) призначити та виплачувати з 30 червня 2017 року ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року у Відкритому акціонерному товаристві "Луцький шовковий комбінат" Волтекс" календарно.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області судові витрати у сумі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено 28 лютого 2018 року