Постанова № 72491476, 26.02.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2018 справа № 905/907/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: При секретарі судового засідання:ОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Гр. ОСОБА_5 (адвокат), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000837 від 14.06.2017 р., довіреність №17 від 29.01.2018 р. Гр. ОСОБА_6 (адвокат), посвідчення №000834 від 14.06.2017р., довіреність №12 від 29.01.2018 р. Гр. ОСОБА_7 (адвокат), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2057 від 19.10.2009, довіреність №207 від 26.12.2017 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», м. Краматорськ, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької області від13.12.2017 р. (повний текст 18.12.2017 р.) ухвалене в м. Харковіу справі№905/907/17 (головуючий суддя: Сковородіна О.М., суддів: Попкова О.В., Левшиної Я.О.) за позовом до відповідача: про Державного підприємства «Енергоринок», м. Київ Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», м. Краматорськ, Донецька область стягнення штрафу 148979,71 грн.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 р. Державне підприємство «Енергоринок», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом №01/44-3911 від 10.04.2017 р. до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», м. Краматорськ, Донецька область про стягнення штрафу у сумі 148 979,71 грн. та судового збору у сумі 2 234,70 грн. (том 1, а.с.3-8).

В обґрунтування вимог позивач посилається на укладання договору купівлі-продажу електроенергії №4260/02 від 25.09.2007р. із відповідачем, невиконання останнім належним чином взятих на себе зобовязань в частині подекадної оплати купованої електроенергії протягом липня 2016р. - грудня 2016р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, встановлених п.6.3.2 договору. Посилався на підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за електричну енергію, якими сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за електроенергію куповану відповідно до договору №4260/02 від 25.09.2007р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2017 р. позовні вимоги Державного підприємства “Енергоринок”, м. Київ до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля”, м. Краматорськ Донецької області, про стягнення штрафу у сумі 148 979,71 грн., задоволені частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” на користь Державного підприємства “Енергоринок” 74 489,86 грн. штрафу, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 2 234,70 грн. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено (том 2, а.с.2733).

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач – Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ – ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» звернулось з апеляційною скаргою б/н від 28.12.2017 р., в якій останній просить змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 р. у справі №905/907/17 в частині розмірі стягнутих штрафних санкцій, врахувавши в розрахунку штрафу арифметичну помилку та підписані стронами спільні протокольні рішення про оргвнізацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, а також зменшити розмір штрафу на 90% від правильно розрахованого (том 2, а.с.40-46).

Однак розглянувши матеріали апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що відповідач допустив помилку в резолютивній частині апеляційної скарги, а саме замість оскарженого рішення суду Донецької області від 13.12.2017 р. помилково надруковано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 р.

Вказує, на те, що рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2017 р. у справі №905/907/17 незаконне, необгрунтоване та таке, що підлягає скасуванню. На думку відповідача, під час винесення оскаржуваного судового рішення судом було допущено: неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення наступних норм матеріального права, а саме ст.ст. 216,218 Господарського кодексу України, п.6, ч.1 ст.3 та ч.3 ст.509, ч. 3 ст.550 Цивільного кодексу України. Також, було допущено порущення норм процесуального права.

Також, апелянт вказує на те, що по-перше, судом безпідставно відхилено посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин. Посилається на те, що при настанні обставин непореборної сили (форс-мажору), сторони можуть бути звільнені від відповідальності за невиконання зобов»язань за договором.

ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВІГІЛЛЯ» наполягає на тому, що наявність сертифікату ТПП України від 17.07.2014 №1927/05-04, як того вимагає ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та умови договору, є доказом настання обставин непереборної сили (форс-мажор) та підставою звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов»язання за договором, адже, згідно з ч.3 ст.550 Цивільного кодексу України, кредитор не має права на неустойку у разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов»язання, відповідно до ст. 617 цього Кодексу.

По-друге, стверджує, що суд помилково дійшов висновку про правильність арифметичного розрахунку штрафнх санкцій позивача.

По-третє, судом порушено вимоги п.3 ч.1 ст.84 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення. Відповідно до зазначеної норми, у мотивувальній частині рішення на думку відповідача, повинні були бути вказані доводи, за якими він керувався, приймаючи рішення.

Під час визначення відсотку, на який було зменшено розмір стягуваних штрафних санкцій, судом було порушено принципи справедливості, співрозмірності та дотримання балансу інтересів сторін.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 11.01.2018 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя –Чернота Л.Ф., Попков Д.О., Мартюхіна Н.О. (том 2, а.с.36).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. було відкрито апеляційне провадження по справі №905/907/17, зобов»язано учасників справи до 02.02.2018 р. включно надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України (том 2, а.с.37).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р., керуючись ст.ст. 234,243 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) було виправлено допущену описку в тексті ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2018 р. по справі №905/907/17. Замість Державне підприємство «Енергоринок» слід читати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» (том 2, а.с.52).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р., керуючись ст.ст. 234,268,270 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) було призначено апедяційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВІГІЛЛЯ», м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2017 р. (повний текст 18.12.2017 р.) по справі №905/907/17 до розгляду на 26.02.2018 р. о 14:30 год. (том 2, а.с.53)

06.02.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ надійшов відзив на апеляційну скаргу №01/44-1266 від 29.01.2018 р. з додатками, в якому останній просить апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2017 р. у справі №905/907/17 без змін (том 2, а.с. 54-70). Судова колегія розглянула та долучила до матеріалів справи даний відзив.

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017р.

Представник відповідача (скаржника) – Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» у судовому засіданні 26.02.18 р. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив змінити рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2017 р. у справі №905/907/17 в частині розміру стягнутих штрафних санкцій, врахувавши в розрахунку штрафу арифметичну помилку та підписані сторонами спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, а також зменшити розмір штрафу на 90% від правильно розрахованого. Стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги. Також, апелянт погодився що в прохальній частині апеляційної скарги було допущено описку щодо найменування області суду.

Представники позивача – Державне підприємство «Енергоринок» у судовому засіданні 26.02.2018 р. заперечували проти апеляційної скарги, надали пояснення аналогічні викладеним в відзиві, просили апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2017р. у справі №905/907/17 без змін.

В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення, які повернулись на адресу Донецького апеляційного господарського суду (том 2, а.с.51). Таким чином, всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. ст. 222,223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №905/907/17.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарським судом, 25.09.2007р. між Державним підприємством “Енергоринок” (далі ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької дільності з оптового постачання електричної енергії від 31.08.2005 АБ №220526 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, передбачених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», в особі заступника директора з комерційних питань ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності від 07.02.2007 р. №01/10-94Д з однієї сторони та Відкритим акціонерним товариством “ПЕМ - Енерговугілля” (в теперішній час - Приватне акціонерне товариство “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля”) (далі ЕК), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за врегульованим тарифом від 08.09.2005 р. серія АБ №220517 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, передбачених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», в особі генерального директора ОСОБА_9, який діє на підставі Статуту з іншої сторони, було укладено договір №4260/02, згідно з яким ДПЕ зобовязався продавати, а ЕК зобовязався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов даного договору, згідно п.2.1 договору.

Відповідно до п.3.1 договору, сторони визнають свої зобовязання за ДЧОРЕ (договір між членами Оптового ринку електричної енергії України) і додатками до ДЧОРЕ, що є його невідємними частинами, та керуються його положеннями при виконанні цього договору.

Пунктом 3.2 договору ДПЕ встановлено, що ДПЕ продає, а ЕК купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, визначених в Акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток №4 до цього Договору) в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 Договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку №1 до Договору “Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку”. Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим Договором, переходить від ДПЕ до ЕК в момент передачі електричної енергії в точках поставки.

Вартість електроенергії, купленої ЕК у ДПЕ у розрахунковому місяці, визначається у відповідності до Правил ОРЕ за середньозваженою ціною та фактичними обсягами отриманої ЕК електроенергії, згідно п.3.5 договору.

Згідно п.4.1 договору ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з оптового ринку електричної енергії України, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з оптового ринку електричної енергії України по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензійної діяльності ЕК.

Абзацом 3 п.4.1.1 договору встановлено, що повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надається ЕК до ДПЕ факсимільним звязком за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК. Оригінал наданого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом 3 діб. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обовязково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт-год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах. Вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії розраховується за встановленою НКРЕ прогнозною оптовою ринковою ціною з урахуванням встановленої НКРЕ суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у звязку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. Розмір оплати по декадах або етапах визначається відповідно до п.6.3 або п.6.14-6.18 цього договору. В разі визначення оплати за п.6.14-6.18 цього договору в повідомленні у графі останнього етапу розмір оплати записується словами “по факту”.

Згідно п.4.15 договору встановлено, що в разі необхідності ЕК може скоригувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення коригування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним звязком скориговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п.4.1.1 цього договору.

Перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюються кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3 і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов п. п. 6.4 та 6.5 цього договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України, згідно п. 6.2 договору.

У відповідності до пункту 6.3 договору встановлено, що 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДПЕ перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ як оплата ЕК електричної енергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно. Розмір оплати ЕК за першу декаду визначається шляхом множення 30 % замовленого місячного споживання електроенергії і відповідно за другу декаду - 30 % та за третю декаду - 40 % на прогнозну оптову ринкову ціну, затверджену постановою НКРЕ з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно постанови НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. В залежності від структури споживання ЕК вказані відсотки можуть бути змінені за домовленістю Сторін. У цьому випадку ЕК надає до ДПЕ письмове підтвердження своєї структури споживання. В разі здійснення корегування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за третю декаду визначається відповідно до п. 4.15 цього договору.

Згідно п. 6.3.1. договору у разі, якщо сума оплати, здійсненої ЕК за відповідну декаду менша за визначену відповідно до п. 6.3. суму оплати з врахуванням переплати за попередню(і) декаду(и) розрахункового місяця, ДПЕ надсилає ЕК факсимільним звязком попередження про неповну декадну оплату електроенергії, купленої у ДПЕ. ЕК зобовязується здійснити перерахування недостатньої суми з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ впродовж 2 банківських днів після закінчення відповідної декади, вказавши при цьому в призначенні платежу декаду, за яку здійснюється доплата.

У відповідності до п.6.3.2 договору сторони погодили, що у випадку нездійснення ЕК доплати згідно з п.6.3.1 цього договору, ДПЕ через 3 банківські дні після закінчення відповідної декади має право виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,03% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ. Цей пункт договору застосовується тільки у випадку, якщо ЕК порушила терміни подекадної оплати більше 5 разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення ЕК умов п.6.3.1 цього договору.

Відповідно до п.6.4 договору остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов»язана обов»язково вказати призначення платежу.

Пунктом 11.6 договору унормовано, що строк дії договору встановлено з 1 жовтня до 31 грудня 2007р., разом з цим дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку його дії. Належним чином засвідчена копія договору, скріплена печатками підприємств без зауважень міститься в матеріалах справи (том 1, а.с.20-27).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечувалось.

На виконання умов п.п.4.1 та 4.15 договору відповідач надіслав позивачу наступні повідомлення: повідомлення №7 від 30.06.2016р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України в липні 2016р. обсягом 50 000 000 кВт/год, вартістю 66 992 288,00 грн. (том 1, а.с.35); повідомлення №7/1 від 12.07.2016р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України в липні 2016р. (скориговане) обсягом 55 000 000 кВт/год, вартістю 73 786 438,00грн. (том 1, а.с.36); повідомлення №8 від 29.07.2016р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України в серпні 2016р. обсягом 51 000 000 кВт/год, вартістю 67 693 248,00грн. (том 1, а.с.37); повідомлення №8/1 від 12.08.2016р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України в серпні 2016р. (скориговане) обсягом 55 000 000 кВт/год, вартістю 73 128 568,00грн. (том 1, а.с.38); повідомлення №9 від 30.08.2016р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України в вересні 2016р. обсягом 55 500 000кВт/год, вартістю 72 391 202,00грн.; повідомлення №9/1 від 13.09.2016р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України у вересні 2016р. (скориговане) обсягом 49 000 000 кВт/год, вартістю 63 558 807,00грн. (том 1, а.с.39); повідомлення №10 від 30.09.2016р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України в жовтні 2016р. обсягом 55 00 000кВт/год, вартістю 76 451 394,00грн. (том 1, а.с.40); повідомлення №10/1 від 13.10.2016р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України в жовтні 2016р. (скориговане) обсягом 57 500 000 кВт/год, вартістю 80 177 969,00грн. (том 1, а.с.41); повідомлення №11 від 31.10.2016р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України в листопаді 2016р. обсягом 53 800 000 кВт/год, вартістю 73 092 405,00грн. (том 1, а.с.42); повідомлення №11/1 від 14.11.2016р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України в листопаді 2016р. (скориговане) обсягом 55 000 000 кВт/год, вартістю 74 881 161,00грн. (том 1, а.с.43); повідомлення №12 від 30.11.2016р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України в грудні 2016р. обсягом 58 000 000 кВт/год, вартістю 85 802 322,00грн. (том 1, а.с.44). Судова колегія дослідили, що вартість визначена у повідомленнях без урахування податку на додану вартість.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, згідно ст. 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, згідно ст.599 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), згідно ст. 610 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії звітів про надходження коштів на рахунок Державного підприємства “Енергоринок” від Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” з розшифровкою платіжних доручень за І - ІІІ декади липня 2016р., за І-ІІІ декади серпня 2016р., за І - ІІІ декади вересня 2016р., за І - ІІІ декади жовтня 2016р., за І - ІІІ декади листопада 2016р., за І - ІІІ декади грудня 2016р. за змістом яких вбачається що, відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в рахунок оплати електричної енергії з порушенням умов п.6.3 договору №4260/02 від 25.09.2007р. щодо подекадної оплати купованої у Державного підприємства “Енергоринок” електроенергії. (том 1, а.с.45-62).

Таким чином, сума проведеної відповідачем оплати за означені декади менша ніж та, що визначена в пункті 6.3 договору. А саме, розмір недостатньої суми становить (з урахуванням податку на додану вартість):14 419 206,68 грн. за І декаду липня 2016р.; 19 745 368,32 грн. за ІІ декаду липня 2016р.; 39 469 148,39 грн. за ІІІ декаду липня 2016р.; 21 658 815,42 грн. за І декаду серпня 2016р.; 20 769 148,80 грн. за ІІ декаду серпня 2016р.; 35 305 144,04 грн. за ІІІ декаду серпня 2016р.; 21 486 759,53 грн. за І декаду вересня 2016р.; 25 588 361,02 грн. за ІІ декаду вересня 2016р.; 23 297 015,95 грн. за ІІІ декаду вересня 2016р.; 27 066 693,98 грн. за І декаду жовтня 2016р.; 27 099 349,99 грн. за ІІ декаду жовтня 2016р.; 40 124 822,16 грн. за ІІІ декаду жовтня 2016р.; 25 563 937,12 грн. за І декаду листопада 2016р.; 25 965 105,89 грн. за ІІ декаду листопада 2016р.; 35 931 232,75 грн. за ІІІ декаду листопада 2016р.; 30 177 890,56 грн. за І декаду грудня 2016р.; 30 484 995,46 грн. за ІІ декаду грудня 2016р.; 32 446 092,13 грн. за ІІІ декаду липня 2016р.;

Надалі, у відповідності до п.6.3.1. договору позивачем було направлено на адресу відповідача відповідні листи попередження “Про розрахунки за електроенергію” №01/07, належним чином засвідчені копії факсограм містяться в матералах справи (том 1, а.с.69-86). Однак, вказані листи - попередження про необхідність термінового погашення заборгованості відповідачем виконані не були.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно ст.611 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, відповідно ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У даному випадку, у відповідності до п.6.3.2 договору сторони погодили, що у випадку нездійснення ЕК доплати згідно з п.6.3.1 цього договору, ДПЕ через 3 банківські дні після закінчення відповідного декади має право виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,03% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ. Цей пункт договору застосовується тільки у випадку, якщо ЕК порушила терміни подекадної оплати більше 5 разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення ЕК умов п.6.3.1 цього договору.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення відповідачем термінів подекадної оплати більше 5 разів за останні 365 днів, що суперечать умовам п.6.3.1 договору.

У подальшому, позивач направив на адресу відповідача претензії (належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, том 1, а.с.99-104) про сплату штрафу на загальну суму 148 979,71 грн. за порушення умов договору щодо розрахунку за отриману електроенергію: I, II, ІІІ декади липня 2016р. – 22 090,11грн.; I, II, ІІІ декади серпня 2016р. – 23 319,92 грн.; I, II, ІІІ декади вересня 2016р. – 21 111,64грн.; I, II, ІІІ декади жовтня 2016р. – 28 287,26грн.; I, II, ІІІ декади листопада 2016р. – 26 238,08грн.; I, II, ІІІ декади грудня 2016р. – 27 932,70грн.

Як вбачається із матеріалів справи, факт направлення та отримання вказаних претензій підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем в порядку норм ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинної з 15.12.2017 р.)

Всупереч умовам укладеного договору, відповідач штраф у розмірі 148 979,71грн. не сплатив, будь-яких заперечень по суті викладених обставин та доказів оплати штрафу у відповідному розмірі до суду першої інстанції не надав.

Судова колегія перевіривши період, порядок нарахування позовних вимог та наявність підстав для застосування даного виду відповідальності дійшла висновку, що господарський суд Донецької області дійшов вірного висновку щодо їх правильності.

Щодо посилань відповідача на наявність підстав для звільнення від відповідальності у вигляді штрафу за нездійснення доплати згідно п.6.3.1 договору, яка передбачена його п.6.3.2, у зв»язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажор), які, за твердженнями Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, безпосередньо вплинули на викання відповідачем зобов»язань за договором, судова колегія зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься копія Сертифікату Торгово-промислової палати України №1927/05-4 від 17.07.2014р., яка підтверджує події на території Донецької області як форс-мажорні обставини, передбачені договором №4260/02 від 25.09.2007р. Початок дії форс-мажорних обставин 14.04.2014р. (том 1, а.с.172-173) ОСОБА_6 закінчення терміну дії форс-мажорних обставин на момент видачі цього сертифікату встановити неможливо. У розділі 9 договору “Форс-мажор” визначено, що при настанні обставин форс-мажору сторони звільняються від виконання зобовязань за цим договором на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків.

За загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила, згідно ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Приписами статті 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У п.1 ч.1 ст.263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України врегульовано, що підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності. Також, вимоги даної статті передбачають, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі ст.617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: по-перше, наявність обставин непереборної сили; по-друге, їх надзвичайний характер; в третє, неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; в четрверте, причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками. Також, повинен бути наявним елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобовязання.

У даній справі, позивачем за умовами укладеного договору здійснено продаж електричної енергії відповідачу з дотриманням та у межах договору між членами оптового ринку електроенергії України. Кореспондуючим обов»язком відповідача, як електроенергетичної компанії, за приписами спірного правочину, є закупівля електроенергії та здійснення її оплати відповідно до умов цього договору. Однак, вищенаведені умови належним чином відповідачем не виконані.

Як вбачається із матеріалів справі, відповідач листом №28/3671 від 31.07.2014р. (том 1, а.с.174-175) звернувся до позивача з повідомленням про настання обставин непереборної сили (форс-мажор) та вказав у ньому, що форс-мажорні обставини, які настали на території України, ставлять під загрозу виконання зобов"язань у повному обсязі за договором №4260/02 від 25.09.2007р. і спричинили тимчасову неможливість для відповідача належного виконання своїх зобов»язань.

Проте, у даному випадку, спірним є зобов»язання 2016р., за якими відповідач здійснює часткове погашення існуючої суми боргу. Доказів певної неможливості саме за цим періодом здійснення відповідачем господарської діяльності не було надано до суду першої інстанції. До того ж, керуючись даними, що містяться у копії ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача на підконтрольній території України, яким є м.Краматорськ Донецької області (том 1, а.с.188-190).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних доказів вжиття ним усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, не висловив відмови від замовленого у 2016р. обсягу електроенергії за наявності форс-мажорних обставин зі дня отримання сертифікату у їх підтвердження та продовжив закупівлю. Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької області та пов'язані із цим несприятливі наслідки не обумовлюють неможливість відповідача здійснювати господарську діяльність, не мають ознак надзвичайності чи невідворотності для виконання обов'язку за укладеним правочином, не перебувають у причинному зв'язку із несплатою грошей за договором №4863/01 від 19.08.2008р., у межах спірних правовідносин.

Виходячи з викладеного, допущене порушення, яке виникло у 2016р., суд першої інстанції не вбачає підстав для звільнення від відповідальності за прострочення виконання спірних зобов»язань за договором №№4260/02 від 25.09.2007р., у даному випадку.

Приписами статтеі 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стосовно твердження відповідача про застосування Закону України “Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово - комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси” судова колегія зазначає наступне.

Законом України “Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси” №85-VІІІ від 13.01.2015р. встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції (ст.2 Закону). Метою вишенаведеного Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція (ст.1 Закону).

Сферою застосування даного нормативного акту є суб’єктний та об’єктний склад, географічне (територіальне) його розповсюдження.

Частиною 2 ст.2 Закону України “Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси” №85-VІІІ від 13.01.2015р. встановлено мораторій на нарахування штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

За визначеннями Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

У розумінні ст.275 Господарського кодексу України енергопостачальним підприємством (енергопостачальником) є субєкт господарювання, що відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві за договором.

За визначеннями Закону України “Про елекротенергетику” енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики “Про затвердження Правил користування електричною енергією” до електричної енергії (активна) віднесено енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару, до електричної енергії (реактивна) - технологічно шкідливу циркуляцію електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що виходячи з визначень Закону України “Про теплопостачання”, “Про елекротенергетику”, ст.275 Господарського кодексу України та мети і сфери застосування Закону України “Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси”, слідує висновок, додержання суб'єктного складу, яким є наявність обох означених у Законі учасників, а саме суб'єкт, якому встановлені обмеження в силу приведеного Закону як енергопостачальна компанія, діяльність якої пов'язана з постачанням безпосередньо самої енергії, як різновиду товару, що виробляється, виходячи з її властивості, у результаті перетворення енергетичних ресурсів/джерела енергії, та суб'єкт, як підприємство - виконавець/виробник житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги громадянам у районі проведення антитерористичної операції.

Як свідчать статутні документи відповідача видом діяльності Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" є: розподілення електроенергії, постачання електричної енергії, передача електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, торгівля електроенергією, будівництво споруд електропостачання та телокомунікацій.

Як свідчать документи позивача, Державне підприємства "Енергоринок" є підприємством, предметом діяльності якого, зокрема, визначено купівля електричної енергії у виробників, потужність чи обсяг відпуску яких більші ніж граничні показники (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, що входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), а також у суб'єктів підприємницької діяльності, які є власниками електричної енергії, виробленої з давальницької сировини; купівля в учасників оптового ринку електричної енергії електроенергії, отриманої ними за угодами на її імпорт; оптове постачання електричної енергії.

Умовами договору купівлі-продажу електричної енергії №4260/02 від 25.09.2007р. передбачено, що поряд із вищенаведеними нормами чинного законодавства, останній укладено між Державним підприємством "Енергоринок" та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" як учасниками (членами) оптового ринку електроенергії України для здійснення ліцензованої діяльності відповідача.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що за видом господарської діяльності та результатом її здійснення, Приватне акціонерне товариство “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” є енергопостачальною компанією. Тобто, спірними є правовідносини між двома підприємствами - енергопостачальниками.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не довів, що в межах правовідносин він є суб'єктом у розумінні приведених приписів чинного Закону України, якому обмежено відповідальність.

Тобто, в розумінні норм Закону України “Про встановлення додаткових гарантій” мораторій на нарахування пені та інших штрафів може мати місце з приводу лише зобов’язань відповідача перед позивачем, коли порушення зобов’язань сталося саме внаслідок надання житлово-комунальних послуг населенню.

За виключенням застосування означеного Закону слідує висновок про те, що останній не може бути підставою для обмеження у спірних господарських правовідносин між позивачем та відповідачем нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій.

Щодо спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України судова колегія зазначає наступне.

Спільні протокольні рішення не змінюють порядок та строки проведення розрахунків за договором №4260/02 від 25.09.2007 р. між сторонами даного договору. Невчасне надходження грошових коштів споживачу для перерахування постачальнику електричної енергією на виконання спільного протокольного рішення не є підставою для невиконання обов’язку за договором щодо своєчасного виконання грошового зобов’язання.

Пунктом 3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення) унормовано, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру цієї санкції.

У даному випадку, відповідачем було порушено господарське зобовязання, наслідки чого передбачені п.6.3.2 договору, а саме застосування позивачем штрафу стосовно відповідача у розмірі 0,03% від недоплаченої суми. Розмір штрафу, на стягненні якого наполягає позивач, не суперечить фактичним обставинам справи, визначений у загальному розмірі 148 979,71 грн.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.

Враховуючи наведене, у зв»язку із об»єктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, час прострочення, систематичне погашення суми боргу, загальний розмір нарахованих сум відповідно п.6.3.2 договору, враховуючи положення ст.129 Конституції України, та обставини, на які посилається відповідач, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, судова колегія погоджується з висновками місцевого суду про наявність виняткових обставин у правовідносинах між енергопостачальними компаніями - суб'єктами оптового ринку електричної енергії України, які є підставою для зменшення розміру штрафу.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зменшив розмір суми штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання, а саме від розміру заявленого позивачем на 50%, тобто до 74 489,86 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції), Положеннями п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) встановлено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», м. Краматорськ, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 13.12.2017 р. (повний текст підписано 18.12.2017р.) у справі №905/907/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 13.12.2017 р. (повний текст підписано 18.12.2017р.) у справі №905/907/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у встановленому законом порядку протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 26.02.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 01.03.2018 р.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Д.О.Попков

ОСОБА_3

Надруковано примірників 4:

1 – позивачу;

1 – відповідачу ;

1 – у справу;

1 – ГСД О;