Рішення № 72488018, 26.02.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2018 Справа №607/10562/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

позивач публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (далі ПАТ «ОСОБА_1 Аваль») звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідно до укладеного між ними кредитного договору № 014/0028/74/35369 від 05 лютого 2008 року відповідач отримав кредит в сумі 16'000 дол. США на строк до 04 лютого 2028 року під 12,250 % річних та зобов'язався повернути ці кошти, а також сплатити відсотки в порядку і в терміни, встановленні договором. Однак ОСОБА_2 не виконує належно взятих на себе зобов'язань щодо вчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 17'024,56 дол. США, що еквівалентно 440'761,28 грн. з яких позивач і просить стягнути лише 14'444,92 дол. США, що еквівалентно 373'975,09 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі; не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач повторно у судове засідання не з’явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до частини 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України). Про причини неявки суду не повідомив, а тому відсутні підстави вважати їх поважними. Відзиву на позовну заяву не подав. За даних обставин наявні усі підстави, визначені частиною 1 ст. 280 ЦПК України, для ухвалення заочного рішення у справі на підставі частини 4 ст. 223 ЦПК України.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, з огляду на таке:

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (частина 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Як вбачається з статуту ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № Зб-57 від 25 квітня 2017 року) та погодженого Національним Банком України 25 травня 2017 року, воно є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (далі ВАТ «ОСОБА_1 Аваль»).

04 лютого 2008 року відповідач подав ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» заяву-анкету на отримання кредиту під заставу. У ній вказав, що має намір отримати кредит в сумі 16'000 дол. США на 240 місяців з цільовим призначенням для придбання житла на вторинному ринку.

Також у цьому документі ОСОБА_2 засвідчив, що ознайомлений в письмовій формі з кредитними умовами, зокрема: мета, для якої кредит буде витрачений, наявні форми кредитування та відмінності між ними, переваги та недоліки запропонованих схем кредитування, форми забезпечення, строк та відсоткова ставка за кредитом, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту тощо.

05 лютого 2008 року між відповідачем та ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» (далі також може вживатись як ОСОБА_1) було укладено кредитний договір № 014/0028/74/35369 (далі Кредитний договір).

Його умовами визначено, що ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» зобов'язалось надати відповідачу кредит відповідно до Умов кредитування за програмою кредитування «Житло в кредит на вторинному ринку» у розмірі 16'000 доларів США строком до 04 лютого 2028 року, а ОСОБА_2 в свою чергу зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 12,25% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (частина 1 ст. 530 ЦК України)

Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог пункту 6.1. Кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача.

Цю умову Кредитного договору ОСОБА_1 виконав та кошти відповідачу надав, що стверджується копією виписки по рахунку від 14 липня 2017 року.

Відповідно до пунктів 1.2., 3.1. Кредитного договору, сторони погодили, що за користування кредитними коштами відповідач сплачує проценти, котрі розраховуються на основі процентної ставки, розмір якої може змінюватись на умовах Кредитного договору.

Згідно з пунктами 1.3.3. та 7.1. Кредитного договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами до 5 числа кожного календарного місяця протягом строку кредиту, в розмірі згідно графіку погашення кредиту та інших платежів. (Додаток 1 до Кредитного договору)

Крім того, відповідно до умов пункту 7.2. Кредитного договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними (однаковими) платежами в валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту в дату, визначену в пункті 1.3.3. Кредитного договору. Якщо дата сплати, зазначена в пункті 1.3.3. Кредитного договору, не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті, визначній пунктом 1.3.3. Кредитного договору.

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Всупереч вказаним вище вимогам закону та умовам кредитного договору відповідач неналежно виконує свої зобов’язання перед позивачем, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, котра станом на 24 липня 2017 року складає 17'024,56 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 440'761,28 грн. з яких:

-13'669,57 дол. США, що еквівалентно 353'901,49 грн. – заборгованість за кредитом;

-755,35 дол. США, що еквівалентно 20'073,6 грн. – заборгованість за відсотками;

-2'579,64 дол. США, що еквівалентно 66'786,19 грн. – заборгованість за пенею.

Вказане підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором.

У зв’язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору, 13 травня 2017 року позивач направив відповідачу лист у якому висунув вимогу про дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом із сплатою процентів та пені відповідно до умов Кредитного договору протягом 60 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги.

Як вбачається з копій рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу вказана вимога була направлена відповідачу на дві адреси: на ту, котра зазначена у Кредитному договорі як місце реєстрації та місце фактичного проживання – вул. Збаразька, 35 гуртожиток, м. Тернопіль та на іншу – вул. В.Великого, 2-б/61, у м. Чортків (на купівлю цієї квартири відповідачем були отримані кошти за Кредитним договором).

Кореспонденція, відправлена за обома адресами повернулась до позивача з відміткою Укрпошти «за терміном зберігання».

За таких обставин, має місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту, шляхом стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту та відсотками, як про це просить ПАТ «ОСОБА_1 Аваль».

В силу статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 13, 82, 263, 265, 280-284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14305909) заборгованість за кредитним договором № 014/0028/74/35369 від 05 лютого 2008 року у розмірі 14'444 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок чотири) долари США та 92 центи, що еквівалентно 373'975 (трьохсот сімдесяти трьом тисячам дев’ятсот сімдесяти п’яти) грн. та 09 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» сплачений судовий збір у розмірі 5'609 (п’ять тисяч шістсот дев’ять) грн. 63 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяОСОБА_3