Постанова № 72487041, 27.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Доповідач у суді апеляційної інстанції -

№ 22-ц/796/595/2018 Борисова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року місто Київ

справа №754/15278/17

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенеця Б.Б.

за участю секретаря судового засідання - Волошина В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року про відкриття провадження постановлену під головуванням судді Шевчук О.П. у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва про визнання дій незаконними, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача КЕП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва про визнання дій незаконними, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року відкрито провадження у даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року та постановити нову про повернення позовної заяви позивачеві для подачі її до належного суду.

В обґрунтування вимог посилався на те, що підсудність справи визначена позивачем згідно з ч.1 ст.110 ЦПК України у редакції кодексу 2004 року з огляду на те, що спір між сторонами виник з трудових правовідносин.

Вказував, що в матеріалах справи відсутні копій всіх сторінок паспорту позивача та довідки органу реєстрації про зареєстроване місце проживання чи перебування ОСОБА_2, а тому неможливо достовірно встановити адресу зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача на день подання позовної заяви, а, отже, і правильно визначити чи є дана справа підсудною Деснянському районному суду міста Києва.

Зазначав, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, місцем проживання чи перебування позивача є - АДРЕСА_1.

А тому, вважає, що вищевказаний позов, поданий ОСОБА_2 у порядку, визначеному ч.1 ст.110 ЦПК України не підсудний Деснянському районному суду міста Києва.

У порядку п.8 ч.1 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року.

Позивач у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу суду першої інстанції у справі залишити без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому колегія суддів вважає можливим розглядами справу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.8 ч.1 ст.353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЦПК України в редакції кодексу 2004 року суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

За загальним правилом, встановленим ч.2 ст.109 ЦПК України у редакції кодексу 2004 року, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч.1 ст.110 ЦПК України (яка була чинна на час постановлення оскаржуваної ухвали) позови, що виникають з трудових правовідносин можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Як вбачається з копії паспорту позивача ОСОБА_2 та довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи №102/30/157, остання з 28 січня 2010 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, що територіально відноситься до Деснянського району міста Києва.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач КЕП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києвазнаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 81/1, що також територіально відноситься до Деснянського району міста Києва

Таким чином, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції діяв у межах закону та дійшов вірного висновку, що справа підсудна Деснянському районному суду міста Києва.

Посилання апелянта на те, що місцем проживання чи перебування позивача є -АДРЕСА_1, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі відкрито з дотриманням правил підсудності, тобто судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва - залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 лютого 2018 року.

Головуючий:

Судді: