Рішення № 72485654, 19.02.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/437/18

Провадження №2-а/461/150/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (46-200, Республіка Польща, вул. Армії Крайової, 4/2) до Львівської митниці ДФС (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 39420875) про визнання незаконною та скасування постанови –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №4231/20900/17 від 28.11.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 481 МК України та накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою Львівської митниці ДФС від 28.11.2017 року у справі №4231/20900/17 громадянина ОСОБА_3 - ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.481 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Вважає, що оскаржувану постанову винесено без з'ясування всіх обставин справи та наданих позивачем доказів, зокрема не враховано заяву від 26.01.2016 р. про знищення автомобіля марки «Ford Escort», р.н. EW162EA на території проведення Антитерорестичної операції, до якої долучено докази, що підтверджували знищення автомобіля. Окрім того, зазначає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем з пропущенням строків притягнення до адміністративної відповідальності та без належного повідомлення позивача про розгляд справи. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.01.2018 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з’явився, однак від його представника ОСОБА_4, через канцелярію суду, надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак через канцелярію суду 02.02.2018 року подав відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_2 перевищив більше, ніж на десять діб строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу «FORD ESCORT», реєстраційний номер EWІ62EA, VIN: WF0NXXGCANVD17481, країна реєстрації - ОСОБА_3, тобто вчинив порушення митних правил, передбачене ч.3 ст.481 МК України. Стверджує, що листом від 13.10.2017 року №116/10/1/2558озбр начальником озброєння командування Сухопутних військ Збройних сил України за результатами опрацювання повідомлено Львівську митницю ДФС, що довідка-лист, яка підтверджує факт передачі вищевказаного автомобіля у військову частину – польова пошта В2231 та факт його знищення за підписом командира військової частини – польова пошта В2231, не надавалася. Зазначає, що не відповідаєо бставинам справи твердження позивача, що його належним чином не повідомлено про час та місце розгляду справи, оскільки таке спростовується матеріалами справи. Також вказує, що оскаржувана постанова винесена в межах строків притягнення до відповідальності, оскільки таке правопорушення виявлено 21.08.2017 року, що підтверджується протоколом про порушення митних правил №4231/20900/17, а оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності 28.11.2017 року, тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 467 МК України. Просить відмовити в задоволенні позову.

13 лютого 2018 року від представника позивача ОСОБА_4 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що офіційним документом, яким підтверджено проведення обстрілу у зоні АТО, внаслідок якого було повністю знищено автомобіль марки «FORD ESCORT», реєстраційний номер EWІ62EA, VIN: WF0NXXGCANVD17481 є лист наданий командиром батальйону в/ч 2231 ОСОБА_5 Зазначає, що ОСОБА_2 було дотримано вимоги законодавства та надано документи, що підтверджують факт знищення автомобіля, проте відповідачем такі не враховані. Також вказує, що відповідачем порушено вимоги закону щодо розгляду справи за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки позивача та його представника не було повідомлено про розгляд справи та пропущено строк притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки 26.01.2016 року Львівську митницю ДФС України повідомлено про знищення транспортного засобу, тобто факт можливого правопорушення виявлено 26.01.2016 року, а не 21.08.2017 року.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з’явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задоволити з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Судом встановлено, що 21 серпня 2017 року стосовно громадянина ОСОБА_3 - ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил № 4231/20900/17 за ознаками порушення, передбаченого ч.3 ст.481 МК України. Вказаний протокол про порушення митних правил було складено в зв'язку з тим, що 23.02.2015 року ОСОБА_2 ввіз на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення до одного року» транспортний засіб марки «FORD ESCORT», реєстраційний номер EWІ62EA та не вивіз його в термін до 23.02.2016 року, чим перевищив строк тимчасового ввезення більше ніж на 10 діб /а.с.22-24/.

Постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника УПМП та МВ ОСОБА_6 у справі про порушення митних правил № 4231/20900/17 від 28 листопада 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.481 МК України та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. /а.с.15-17/.

Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

При цьому, згідно з гл.55 р. ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов’язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема. Для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно ч.1 ст.460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118 до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Крім цього, відповідно до п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені і тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Таким чином законодавець чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за порушення митних правил, зокрема передбачене ст.470 МК України. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, при цьому обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2016 року ОСОБА_2 звертався із заявою до Львівської митниці ДФС України, в якій просив зняти транспортний засіб марки «FORD ESCORT», реєстраційний номер EWІ62EA, VIN: WF0NXXGCANVD17481 з митного режиму, в режим знищення, так як автомобіль перебував в зоні бойових дій та був знищений /а.с.21/. До заяви долучено лист командира батальйону в/ч 2231 ОСОБА_5, яким Львівську митницю ДФС України повідомлено, що вказаний вище автомобіль переданий для використання бійцям 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї бригади для потреб АТО, а саме для перевезення поранених бійців ВСУ. В ході проведення бойових дій автомобіль повністю знищено (не підлягає транспортуванню) в результаті обстрілу у зоні проведення АТО та знаходиться на непідконтрольній українським військам території /а.с. 78/.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов’язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини, події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. У відповідності до вимог ст.192 МК України, до найближчого органу доходів і зборів про обставини, події (аварії або дії обставин непереборної сили), місцезнаходження товарів і транспортних засобів не звертався.

Так, пунктом 5 розділу VIIІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657 визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач у відповідності до ст.192 МК України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657 звернувся до найближчого органу доходів і зборів з заявою від 26.01.2017 року про обставини настання аварії внаслідок дій непереборної сили, оскільки транспортний засіб марки «FORD ESCORT», реєстраційний номер EWІ62EA, VIN: WF0NXXGCANVD17481, був знищений в результаті обстрілів в зоні АТО, протягом .

Відповідно до ст.ст.73,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тому, в даному випадку, оскаржувана постанова Львівської митниці ДФС від 28.11.2017 р. у справі про порушення митних правил №4231/20900/17 підлягає скасуванню, оскільки така не була прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та митним законодавством України, як цього вимагає диспозиція п.1 ч.3 ст.2 КАС України та без з’ясування всіх обставин справи.

Разом з тим, суд вважає, що твердження позивача ОСОБА_2 про те, що притягнення його до адміністративної відповідальності застосоване поза межами строків є безпідставним і спростовується положеннями ч.1 ст.467 Митного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

В даному випадку позивачем вчинене правопорушення митних правил, передбачене ст.481 МК України, яке, як слідує з вищенаведеного належить, до триваючих правопорушень, що прямо передбачено ст.467 МК України.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Вчинене позивачем правопорушення є триваючим та виявлене, 21 серпня 2017 року про що складено протокол про порушення митних правил № 4231/20900/17, постанова про порушення митних правил винесена відповідачем 28 листопада 2017 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.

Як одну із підстав скасування постанови ОСОБА_2 зазначає розгляд справи у його відсутності та у відсутності представника та неналежне повідомлення про розгляд справи.

Відповідно до ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу представника позивача ОСОБА_7, а саме: м. Львів, вул. Низинна, 52/46 надіслано повідомлення №13-70-26/29 від 02.11.2017 року про призначення розгляду справи на 10:00 год. 22.11.2017 року, що підтверджується списком №14702 та фіскальним чеком від 08.11.2017 року /а.с. 76, 77/.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Львівською митницею ДФС забезпечувалась явка представника позивача, однак останній не з'явився на розгляд питання для з'ясування наявності складу адміністративного правопорушення.

Окрім того, ОСОБА_2 звернувся із заявою про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що оскаржувану постанову від 28.11.2017 року отримав лише 28.12.2017 року, для звернення до суду прибув на територію України 04.01.2018 року.

Відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За положенням ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частиною 2 ст.123 КАС України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Під час вивчення справи з’ясовано, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, яка оскаржується, була винесена 28 листопада 2017 року та отримана позивачем 28.12.2017 року. Позивач, як громадянин ОСОБА_3, прибув на територію України 04.01.2018 року. Адміністративний позов до суду скерований поштовим відправленням 16 січня 2018 року, що підтверджується штемпелем на конверті, до суду позовна заява надійшла 18.01.2018 року

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 необхідно поновити строк для звернення до суду, оскільки такий пропущено з поважних причин.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_2 діяв не у власних інтересах, а перевозив транспортний засіб в зону проведення АТО для допомоги українським військовослужбовцям, тобто виконував громадянські (волонтерські) обов’язки; вчинив вищевказане порушення митних правил в результаті сприяння обороні України та забезпеченню безпеки держави, а також те, що автомобіль знищений у зоні проведення АТО, знаходиться на непідконтрольній території України та враховано вкрай складні умови для фіксації фактів знищення автомобільної техніки під час військових дій, а також те, що ОСОБА_2 звертався до Львівської митниці ДФС у межах однорічного строку перебування автомобіля на території України, суд дійшов висновку, що у даному випадку причиною невивезення вищевказаного транспортного засобу у строк до 23.02.2016 року є аварія, яка виникла внаслідок обставин дій непереборної сили, а відтак постанову Львівської митниці ДФС № 4231/20900/17 від 28 листопада 2017 року необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України, оскільки обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.90, 95, 192, 458, 460 МК України, ст.ст. 2, 6, 77, 139, 229, 241-246, 250, 255 КАС України, суд –

в и р і ш и в :

Поновити ОСОБА_2 (46-200, Республіка Польща, вул. Армії Крайової, 4/2) строк на звернення до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 39420875) про визнання незаконною та скасування постанови.

Адміністративний позов ОСОБА_2 (46-200, Республіка Польща, вул. Армії Крайової, 4/2) до Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 39420875) про визнання незаконною та скасування постанови - задоволити.

Визнати незаконною та скасувати постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 39420875) № 4231/20900/17 від 28 листопада 2017 року, якою ОСОБА_2 (46-200, Республіка Польща, вул. Армії Крайової, 4/2) визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.481 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Провадження у справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_2 (46-200, Республіка Польща, вул. Армії Крайової, 4/2) за вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.3 ст.481 МК України – закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зубачик Н.Б.