Постанова № 72483314, 22.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 707/2-2562/2011

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Бисага Т.Ю.,

суддів: Готра Т.Ю., Фазикош Г.В.,

секретарі - Терпай С.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 липня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В подальшому представником позивача подано заяву про змінену предмету позову, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 5715934,09 грн. шляхом звернення стягнення на належне на праві приватної власності ОСОБА_2 та передане в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк»нерухоме майно -земельну ділянку, площею 0,3 га та розташовані на ній три житлові будинки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу ПАТ «Укрсоцбанк»від власного імені будь-якій особі покупцеві за ціною, не нижче ніж 2841712,00 грн.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 19.07.2011 року позовні вимоги в частині звернення стягнення на майно залишено без розгляду за заявою представника позивача.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 10 вересня 2008 року було укладено договір про надання не відновлювальної кредитної лінії № 305/103-Ж-08, згідно якого відповідачу було надано на умовах повернення, платності, забезпеченості, строковості та цільового характеру використання кредит в межах максимального ліміту заборгованості кредит в сумі 550000 доларів США зі сплатою 15% річних, на поточні потреби. Відповідачем згідно даного договору були взяті на себе зобов'язання щомісячно до 10-го числа, починаючи з березня 2009 року, сплачувати Кредитору рівними частинами грошові кошти в сумі 4782,61 Доларів США, а останній платіж в сумі 4782,46 доларів США сплатити до 09 вересня 2018 року. В якості забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань по даному договору між Банком, ОСОБА_4, та ОСОБА_2, 10.09.2008 року було укладено договір поруки № 305/103-Ж-08/01, згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язався перед банком солідарно відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих комісій та штрафних санкцій. Крім того, в якості забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань по даному договору між Банком, ОСОБА_4, та ОСОБА_3, 10.09.2008 року було укладено договір поруки № 305/103-Ж-08/02, згідно якого поручитель ОСОБА_3 зобов'язався перед банком солідарно відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих комісій та штрафних санкцій. Відповідачі взяті на себе зобов'язання по договору грубо порушують, оскільки не погашають в установлений строк заборгованість по кредиту та відсотках і станом на 11 листопада 2011 року за ними рахується непогашена заборгованість по кредиту в сумі 549000 доларів США, заборгованість по відсотках в сумі 173621,25 доларів США, а всього в сумі 722621,25 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 5715934,09 грн.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 липня 2011 року змінені позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість в сумі 5715934,09 грн.(п'ять мільйонів сімсот п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири грн.. 09 коп.).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк»судові витрати по справі в сумі 1820 грн.

Виконання даного рішення відстрочено на один місяць після набрання ним законної сили.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення, яким просив скасувати рішення суду в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 10 вересня 2008 року було укладено договір про надання не відновлювальної кредитної лінії № 305/103-Ж-08, згідно якого відповідачу було надано на умовах повернення, платності, забезпеченості, строковості та цільового характеру використання кредит в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 550000 доларів США зі сплатою 15% річних, на поточні потреби.

Відповідачем згідно даного договору були взяті на себе зобов'язання щомісячно до 10-го числа, починаючи з березня 2009 року, сплачувати Кредитору рівними частинами грошові кошти в сумі 4782,61 Доларів США, а останній платіж в сумі 4782,46 доларів США сплатити до 09 вересня 2018 року.

Відповідачем ОСОБА_4 отримані кошти в сумі 549000 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 5 від 10.09.2008 року.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань по даному договору між Банком, ОСОБА_4, та ОСОБА_2, 10.09.2008 року було укладено договір поруки № 305/103-Ж-08/01, згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язався перед банком солідарно відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих комісій та штрафних санкцій.

Крім того, в якості забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань по даному договору між Банком, ОСОБА_4, та ОСОБА_3, 10.09.2008 року було укладено договір поруки № 305/103-Ж-08/02, згідно якого поручитель ОСОБА_3 зобов'язався перед банком солідарно відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих комісій та штрафних санкцій.

Відповідач ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання по договору грубо порушив, оскільки не погашає в установлений строк заборгованість по кредиту та відсотках і станом на 11 листопада 2011 року за ним рахується непогашена заборгованість по кредиту в сумі 549000 доларів США, заборгованість по відсотках в сумі 173621,25 доларів США, а всього в сумі 722621,25 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 5715934,09 грн.

Згідно ч.1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з пунктом 4.4 вищевказаного кредитного договору, у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених пунктами 3.3.7 (сплата процентів), 3.3.8 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів.

Починаючи з жовтня 2008 року, ОСОБА_4 перестав сплачувати відсотки за користування кредитом, а також з березня 2009 року не вносив платежів в погашення кредиту, а тому за визначенням пункту 4.4 кредитного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 90 днів.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору змінився строк виконання основного зобов'язання (п. 4.4. договору) на 11 січня 2009 року.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання5 строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в

цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявления вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов'язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.

Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов'язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

З огляду на те, що з жовтня 2008 року ОСОБА_4 перестав сплачувати відсотки за користування кредитом та враховуючи зміну в силу п.4.4. кредитного договору кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом на 11 січня 2009 року, ПАТ «Укрсоцбанк» міг звернутися з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як поручителів протягом шести місяців з дати настання кінцевого терміну погашення заборгованості, тобто до 11 червня 2009 року, про те з позовом ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся в суд тільки в листопаді 2010 року, у зв'язку із чим суд мав відмовити у задоволені позовних вимог відносно стягнення заборгованості з поручителів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи та суперечать матеріальному закону.

Відповідно до ст.376 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.268, 374,376, ЦПК України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 липня 2011 року скасувати в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.02.2018 року.

Головуючий:

Судді: