Постанова № 72481761, 22.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11358/16 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Губської Л.В. Пилипенко О.Є. Кондратенко Я.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо визнання нікчемним Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «КБ «Хрещатик» та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору; - зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_6 як вкладника ПАТ «КБ «Хрещатик», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року у розмірі 95 873, 00 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_6 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

21 лютого 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням його представника ОСОБА_10 в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що вказане клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки таке відкладення може призвести до затягування строків розгляду справи, та, як наслідок, вчинення таких дій - порушення судом норм процесуального права. Крім цього, позивач не позбавлений можливості направити в судове засідання суду апеляційної інстанції іншого представника.

Згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.04.2016р. між ОСОБА_6 та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»» був укладений Договір № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті, відповідно до умов якого, на депозитний (вкладний) рахунок № 263050001153/2630.5.193886.001 внесено (перераховано) 95 873,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 03 від 04.04.2016р.

04.04.2016р., згідно постанови правління Національного банку України № 231/БТ ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» віднесено до категорії проблемних.

05.04.2016р., на підставі постанови Правління Національного банку України № 234 ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» віднесений до категорії неплатоспроможних.

05.04.2016р. рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 463 було запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «КБ «Хрещатик».

Згідно з вищевказаним рішенням, розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016р. до 04.05.2016р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на один місяць з 05.04.2016р. до 04.05.2016р. включно.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016р. № 560, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05.05.2016р. до 04.06.2016р. включно, продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка І.І. з 05.05.2016р. до 04.06.2016р. включно.

Відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» № 41 від 11.04.2016р., було розпочато перевірку правочинів (договорів, транзакцій) за вкладними операціями на предмет їх нікчемності.

Результати перевірки правочинів (договорів, транзакцій) оформлено протоколом Комісії від 17.05.2016р., якою було виявлено правочини (договори, транзакції) за вкладними операціями по перерахуванню коштів з поточних\карткових рахунків фізичних осіб на поточні\карткові рахунки інших фізичних осіб та за операціями по подальшому перерахуванню фізичними особами коштів, які були отримані від інших фізичних осіб, з власних поточних рахунків на власні депозитні рахунки, що є нікчемними, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Перелік таких операцій наведено в додатках № 2, 3 до Протоколу від 17.05.2016р.

02.06.2016р. позивач отримав повідомлення № 41/3-12/2820 від 24.05.2016р. про нікчемність правочинів, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме:

- операція з надходження коштів 04.04.2016р. на поточний рахунок позивача № 2620.8.001.193886 з рахунку № 2620.6.001.135794 у сумі 95 873,00 грн.;

- Договір № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016р.;

- операція зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок № 263050001153/2630.5.193886.001 в сумі 95 873, 00 грн.

02.06.2016р., відповідно до рішення Правління Національного банку України № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016р. № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно із вищевказаним рішенням, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016р. по 05.06.2018р. включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Костенка І.І.

Оголошення про ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» було опубліковано в газеті «Голос України» № 160 (6360) від 09.06.2016 р.

Позивач, дізнавшись про те, що його не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI.

Частиною першою статті 3 вказаного Закону встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частинами 2-4 статті 38 Закону, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до повідомлення № 41/3-12/2820 від 24 травня 2016 року про нікчемність правочинів, операцію надходження коштів 04.04.2016 року на поточний рахунок ОСОБА_6 було визнано нікчемною, а також договір банківського вкладу «Іменинний» № 153D-666704 від 04.04.2016 року та операцію зарахування коштів на вкладний рахунок позивача.

Обов'язок Уповноваженої особи Фонду щодо забезпечення перевірки правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними; підстави для визначення правочинів (договорів) нікчемними; право уповноваженої особи Фонду повідомляти сторони за договорами про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів встановлено частинами другою та третьою статті 38 та пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегією суддів встановлено, що відповідач дійшов висновку про нікчемність вказаного договору з тих підстав, що оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок позивача надійшли з банківського рахунку іншої особи, що на думку відповідача свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.

Частиною 6 статті 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону.

Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Статтею 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.

Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства.

Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку (п. 5.1. Положення).

Згідно з підпунктами 5.2., 5.3. Положення, Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.

Отже, вказаними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним, укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Крім того, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Отже, позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних.

Відповідно до пункту 2 частини другої, третьої статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Положеннями частин першої, другої статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 Цивільного кодексу України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, особа, якою перераховано кошти на рахунок позивача, має право вільно розпоряджатись коштами, які є її власністю.

Відповідачами не надано доказів, що дії ОСОБА_9, з власного банківського рахунку якої надійшли кошти на рахунок позивача, суперечать закону.

Отже, доводи відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Також, Уповноваженою особою не надано доказів наявності інших підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону, внаслідок яких правочин позивача з банком є нікчемним.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Однак, будь-яких підстав, відповідно до статті частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для відмови у відшкодуванні позивачу коштів колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Уповноваженою особою не надано доказів того, що договір банківського вкладу укладений між позивачем та ПАТ «КБ «Хрещатик» є нікчемним в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича щодо визнання нікчемним договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» в національній валюті від 04.04.2016 року, в частині визнання нікчемним вищевказаного договору, підлягає задоволенню.

Статтею 27 Закону визначено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку рахунків вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр рахунків вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Отже, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.

Водночас, відповідно до пунктів 6, 12 розділу ІІ Положення № 14, протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про рахунки вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Крім того, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про рахунки вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація, залежно від її типу, надається окремими файлами, що формуються, згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що після складення та затвердження переліку рахунків вкладників та передачі уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до переліку рахунків вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про рахунки вкладників.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що позовна вимога про зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_6 як вкладника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» в національній валюті від 04.04.2016 року у розмірі 95 873 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає задоволенню у межах граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Позовна вимога до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підлягає задоволенню, з огляду на її передчасність, виходячи з наступного.

Виключно до повноважень колегіального органу - виконавчої дирекції Фонду належить питання щодо прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. При цьому, затвердження такого реєстру відбувається на підставі відомостей, поданих Уповноваженою особою Фонду.

Враховуючи положення частини третьої статті 2 КАС України та Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді вбачається, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України.

Разом з тим, оскільки Уповноваженою особою не подано до Фонду додаткової інформації про позивача як вкладника, підстави для зобов'язання Фонду внести такі зміни до Загального реєстру вкладників відсутні, оскільки судовому захисту підлягають виключно порушені права особи.

За таких обставин, позовні вимог ОСОБА_6 в частині вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є необґрунтованими, передчасними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо неузгодження позовних вимог з вимогами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з тих підстав, що постановою Окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року у справі № 826/6665/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року, позов Благодійної організації «Благодійний фонд «Богдана Гаврилишина», Благодійного фонду «Енергетичний центр ім. І. Люндіна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-1» до Національного банку України, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», міська молодіжна громадська організація «Центр соціальних та ділових ініціатив» було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».

Постанова Окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року набрала законної сили з моменту постановлення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66104285), тобто з 20.04.2017року.

20.07.2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (справа № К/800/15779/17) постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року залишені без змін.

З моменту ухвалення вищевказаних судових рішень процедура виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» з ринку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вже не провадиться, тимчасова адміністрація в банку не запроваджена, а тому, Фонд немає повноважень органу управління банку та органу контролю.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в даному випадку, не має повноважень визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на вчинення будь-яких дій від імені Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».

Вказані висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки рішення Правління Національного Банку України № 46-рш від 02 червня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та рішення № 913 від 03 червня 2016 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» не визнано протиправними та не скасовано. Процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства не зупинена та не завершена, про що також свідчать відомості, що містяться на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення адміністративного позову, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича щодо визнання нікчемним Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «КБ «Хрещатик» та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка І.І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_6 як вкладника ПАТ «КБ «Хрещатик», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року у розмірі 95 873, 00 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції та частково знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича щодо визнання нікчемним Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «КБ «Хрещатик» та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_6 як вкладника ПАТ «КБ «Хрещатик», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року у розмірі 95 873, 00 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Губська Л.В. Пилипенко О.Є.Повний текст постанови виготовлено 27.02.2018 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Пилипенко О.Є.

Губська Л.В.