Постанова № 72481728, 27.02.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/4117/15-ц Номер провадження 22-ц/775/210/2018

Номер провадження 22-ц/775/210/2018

Доповідач Жданова В.С.

Категорія 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Жданової В.С.,

суддів: Агєєва О.В., Хейло Я.В.

за участю секретаря судового засідання Ситніка Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30 листопада 2017 року у цивільній справі № 225/4117/15-ц (суддя Андреєв В.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №DO0DGA00000031 від 20.04.2007 року у розмірі 17220,09 доларів США, що за курсом НБУ від 26.05. 2015 року (21,13) складає 363860,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 20.04.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №DO0DGA00000031, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5749,50 доларів США на термін до 19.04.2011 року, проте, свої зобов'язання не виконав у зв'язку з чим станом на 26.05.2015 року утворилась заборгованість - 17220,09 доларів США, яка складається : - 2785,26 доларів США - заборгованість за тілом кредиту; - 5364,97 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 275,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; - 8794,86 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В ході розгляду справи з'ясувалося, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 10.04.2017 року у зв'язку із смертю відповідача проведено заміну на його спадкоємця ОСОБА_1.

11 липня 2017 року позивачем подано уточнену позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 17220,09 доларів США, що за курсом 21,04 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.05.2015 року складає 363488,51 грн. за кредитним договором №DO0DGA00000031 від 20.04.2007 року.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 30 листопада 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено у стягненні заборгованості за кредитним договором із спадкоємця ОСОБА_1 через недоведеність позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30 листопада 2017 року скасувати та ухвалите нове про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 - дружина померлого боржника ОСОБА_3 постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не заявила про відмову від неї, а отже вважається такою, що прийняла спадщину. ОСОБА_1 є спадкоємцем позичальника ОСОБА_3, яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку, але не повідомила банк про відкриття спадщини після смерті позичальника, відповідно до вимог ст.1281 ЦК України. Вважає, що сума заборгованості за кредитним договором в межах заявлених вимог має бути стягнута із спадкоємця боржника. Суд у порушення ст.ст. 212-214 ЦПК України не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не застосував норму права, якою врегульовані спірні правовідносини, не перевірив доводів позивача та надані ним докази, фактично ухилився від вирішення справи по суті.

В судове засідання апеляційного суду представник позивача не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. В наданій Апеляційному суду заяві просить розглянути справу без участі представника Банку ( а.с. 110). Згідно інформації з офіційного сайту «Укрпошта» судова повістка вручена 22.02.2018 року об 11.01 за довіреністю уповноваженій особі ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду також не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить телефонограма, зареєстрована у журналі телефонограм за №221 від 19.02.2018 року, яку відповідач отримала особисто 19.02.2018 року о 10-00 год. за вказаним нею номером телефону. ( том 2, а.с.106)

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із пунктом 4 частини першої ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Як проголошено в частині 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 20.04.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №DO0DGA00000031, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 5749,50 доларів США на термін до 19.04.2011 року на придбання побутової техніки (а.с.7-9). При розгляді справи з'ясовано, що позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, актовий запис про смерть №536 (а.с.35)

Згідно повідомлення державного нотаріуса Торецької державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, до Торецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилась (а.с.40).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру у Спадковому реєстрі інформація щодо спадкоємців після смерті ОСОБА_3 відсутня (а.с.41)

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 25.12.2015 року справу було закрито (а.с.32).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20.04.2016року ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 25.12.2015 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. (а.с.94)

Дзержинським міського суду Донецької області 10.04.2017 року винесено ухвалу, якою відповідача ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, замінено на його спадкоємця - дружину ОСОБА_1.

11 липня 2017 року позивачем подано уточнену позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 17220,09 доларів США, що за курсом 21,04 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.05.2015 року складає 363488,51 грн. за кредитним договором №DO0DGA00000031 від 20.04.2007 року.

Згідно повідомлення ТСЦ 1442 РСЦ МВС у Донецькій області вих.№31/5-1442-2980 від 31.05.2017 року та даних автоматизованих інформаційних систем «РІІС» та «НАІС» станом на 31.05.2017 року інформація щодо зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_3 відсутня (ІІ том, а.с.11)

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором із спадкоємця ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано переконливих доказів про те, що відповідач ОСОБА_1 несе перед Банком відповідальність за борговими зобов'язаннями свого чоловіка ОСОБА_3. При цьому суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась, не набула статусу спадкоємця, а тому до неї не перейшли права та обов'язки від спадкодавця.

Проте погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції визнав, що ОСОБА_1 віднесена до кола спадкоємців ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Нормами статей 1216, 1218, 1219 ЦК України визначено, що у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинились у наслідок його смерті.

Порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст. ст. 1281, 1282, а саме: спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2007 року ОСОБА_3 уклав кредитний договір, відповідно до якого отримав 5749,50 доларів США на придбання побутової техніки та 249,50 доларів США на оплату страхових внесків з виплатою процентів за користування кредитом 0,92 % щомісячно на суму залишку кредиту та 2,60% щомісячно на суму непогашеної у строк заборгованості за кредитом строком по 19.04.2011 року. ( а.с.7)

Свої зобов'язання перед Банком позивальник не виконав у зв'язку з чим станом на 31.05.2015 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 17276,07 доларів США.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції було з'ясовано, що боржник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст. 1261 ЦК України як дружина померлого віднесена до кола спадкоємців 1 черги за законом.

Відповідно до ст. 1268.ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Вбачається, що ОСОБА_3 на час своєї смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_5.

За цією ж адресою є зареєстрованою і його дружина - відповідач ОСОБА_1. Вказана квартира належить подружжю на праві власності відповідно до свідоцтва про приватизацію в частках по 1/2 кожному.

Факт реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на час смерті останнього за однією адресою м. Дзержинськ ( Торецьк) АДРЕСА_1 підтверджений копією актового запису про смерть №536 від 24.06.2015 р. ОСОБА_3, ( т.1 а.с. 35), Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_3 ( том 1, а.с. 36), повідомленням Територіального сервісного центру №1442 МВС в Донецькій області( т.2 а.с.11), довідкою КП «Торецьккомсервіс» про реєстрацію ОСОБА_1 (т.1 а.с. 111), відомостями про реєстрацію ( штамп) у паспорті відповідача ( т.2 а.с.44), нотаріально посвідченою заявою від ОСОБА_1 про дозвіл на передачу квартири і іпотеку (том 2 а.с. 10), відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно при передачі в іпотеку належної їм квартири за зобов'язаннями боржника ОСОБА_4 ( том 2 а.с. 93, а.с. 95) та іншими численними документами.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1, будучи спадкоємцем 1 черги за законом, на час відкриття спадщини ( час смерті ) постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_3, протягом 6 місяців не відмовилась від спадщини, а тому в силу ст.1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину після його смерті.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України як спадкоємець 1 черги зобов'язана задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про те, що у зв'язку із смертю боржника ОСОБА_3 не відбулася заміна боржника в зобов'язанні, оскільки спадкоємець до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась і спадкова справа не відкривалась.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно : 1/2 частку квартири за адресою АДРЕСА_2, про що в Реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №11 у книзі 8 від 02.10.2007 р., форма власності - приватна, свідоцтво про право власності від 26.12.2002 р., видане відділом приватизації УЖКХ (том 2, а.с.94).

Спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності також належить однокімнатна квартира АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 18.04.2007 р., загальна площа 30,8 кв.м., житлова 17,9 кв.м. ( том 2 а.с.89).

Враховуючи те, що час придбання вказаної квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, тому в силу ст.70 Сімейного кодексу України відповідачу ОСОБА_1 як дружині належить на праві власності 1/2 частка вказаної квартири. Той факт, що вказана квартира є спільним майном подружжя підтверджений також нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 зареєстрованою в реєстрі за №1720 від 20.04.2007 року про надання згоди своєму чоловіку ОСОБА_3 на укладання договору іпотеки та передачу цієї квартири в іпотеку ( том 2, а.с.10).

Таким чином, об'єктом спадкування є 1/2 частка квартири АДРЕСА_3.

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину ( ст.1282 ЦК України).

Для з'ясування питання щодо вартості спадкового майна у виконання приписів п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України апеляційний суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, пропонував позивачу надати розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на день смерті боржника та відомості про вартість спадкового майна. ( а.с.116)

Вказана вимога надійшла на адресу позивача 13.02.2018 р. та отримана представником позивача за довіреністю о 11-01 год.

Повторний запит щодо надання відомостей про вартість спадкового майна та надання договору іпотеки №1721 від 20.04.2007 р., в якому зазначена вартість квартири, переданої в іпотеку, направлений позивачу 22.02.2018 року та в цей же день отриманий представником Банку ОСОБА_5, який згідно довіреності був уповноважений представляти інтереси позивача по даній справі ( том 2, а.с.102, а.с. 120).

Про необхідність надати відомості щодо вартості спадкового майна позивач був належним чином повідомленим двічі, проте, таких відомостей не надав, будь яких клопотань з цього приводу до апеляційного суду не надійшло.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.( ст.13 ЦПК України)

Звертаючись до суду з уточненою позовною заявою, позивач просив стягнути із спадкоємця ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 17276,07 доларів США, що за курсом НБУ на 31.05.2015 р. 21,04 становить 363488,51 грн., та складається: 2785,26 доларів США - заборгованість за тілом кредиту; 5378,62 доларів США- заборгованість за процентами; 275 доларів США- заборгованість по комісії; 8837,19доларів США- заборгованість по пені. ( том 2 , а.с. 20)

Проте, даний розрахунок проведений позивачем без урахування вимог діючого матеріального закону.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, Донецька область, м. Торецьк віднесено до вказаного переліку. Таким чином , стягненню підлягає пеня, яка нарахована станом на 14.04.2014 року, що складає 5692.06 доларів США (том 2, а.с. 24 зворот).

Також безпідставно позивачем нарахована заборгованість з комісії на суму 275 доларів США, оскільки згідно п. 7.1 кредитного договору вона нарахована за розрахунково - касове обслуговування. Стягнення оплати за дії, які Банк здійснює на свою (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо) суперечить ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168.

Таким чином заборгованість ОСОБА_3 перед Банком складає 13855,94 доларів США, із яких : 2785,26 доларів США- заборгованість за тілом кредиту; 5378,62 доларів США - заборгованість за процентами; 5692,06 долари США - заборгованість по пені на 14.04.2014 р., що станом на 31.05.2015 року за курсом 21.04 відповідно до розпорядження НБУ складає 291528,97 грн.

Порушуючи питання про стягнення із спадкоємця заборгованості за кредитом, позивач в порушення вимог ст.1282 ЦК України будь-яких обґрунтувань та доказів щодо вартості спадкового майна не надає, будь-яких клопотань з цього приводу не заявляє, залишає вимоги Апеляційного суду без виконання.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При визначенні вартості спадкового майна Апеляційний суд виходить з наступного.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 прийняла у спадщину 1/2 частку квартири АДРЕСА_4 ( Торецьк), загальна вартість якої згідно свідоцтва про приватизацію визначена 10020 грн., тобто вартість 1/2 частки квартири складає 5010 грн. ( том 2, а.с.94).

Сторонами з цього приводу заперечень не висловлено та інших доказів не надано.

Визначаючи вартість квартири АДРЕСА_5 в Дзержинську ( м.Торецьк) апеляційний суд виходить із середньої ринкової вартості однокімнатної квартири у м. Торецьку на вторинному ринку на час розгляду справи, яка складає 41750 грн. (25000 грн., 44000грн., 45000грн., 53000 грн.), що встановлено за повідомленнями агентства нерухомості м. Торецька. Вартість 1/2 частки вказаної квартири, яка переходить у спадок, складає 20875 грн. Інших відомостей щодо вартості спадкового майна сторонами не надано.

Таким чином, загальна вартість майна, отриманого у спадщину ОСОБА_1 становить 25885грн., що за курсом долара 21,04 відповідно до розпорядження НБУ складає 1230,27 доларів США.

За таких обставин Апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про часткове задоволення позовних вимог за вказаних вище підстав.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи розмір задоволених вимог 25885 грн. судовий збір становить 258,85 грн., який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача. Відповідно до п.п.в. п.4 ч1 ст.382 ЦПК України з відповідача належить стягнути судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 284,74 грн., який визначений також з урахуванням принципу пропорційності до розміру задоволених позовних вимог, а всього 543,59 грн.

Керуючись ст. ст. 374, п.4 ч.1 ст.376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30 листопада 2017 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту №DO0DGA00000031 від 20.04.2007 року станом на 26.05.2015 року у розмірі 25885( двадцять п'ять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять ) гривень, що за курсом долара 21,04 за розпорядженням НБУ складає 1230,27 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 258,85 грн. та судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в сумі 284,74 грн., всього судові витрати 543,59 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: