Постанова № 72481456, 27.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2706/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишина М.О.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника позивача: - Петрушевської О.В.,

представника відповідача: - Мазири Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеконтент» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеконтент» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2016 року № 0066881202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, допущено порушення норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що суму податкового зобов'язання за 1 квартал 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеконтент» сплатило ще до настання граничного строку сплати, що вказує на виконання податкового обов'язку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 28 липня 2016 року №0066881202 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 6 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 254 583,00 грн. ТОВ «Телеконтент» зобов'язано сплатити штраф розмірі 10% у сумі 25 458,30 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта ДПІ у Голосіївському районі від 10 червня 2016 року №316/1-26-50-12-02-39592831 про результати перевірки своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що згідно з наявною в базах даних інформацією платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: згідно податкової декларації №9059499911 від 19 квітня 2016 року фактично суму податкового боргу у розмірі 254 583,00 грн. фактично сплачено 26 травня 2016 року.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на прибуток зобов'язаний сплачувати визначені ним податкові зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов'язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.

Так, відповідно до пункту 202.2 статті 202 Податкового кодексу України платники податку, які сплачують єдиний податок можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

Підпункт 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач подав до ДПІ у Голосіївському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за 1 квартал 2016 року рік, в якій задекларував суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 254 583,00 грн.

Граничним строком подання вказаної податкової декларації є 10 травня 2016 року, відповідно, граничним строком сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за 1 квартал 2016 року є 21 травня 2016 року.

Згідно з платіжним дорученням від 01 лютого 2016 року №120 ТОВ «Телеконтент» сплатило податок на додану вартість за січень 2016 року у розмірі 71 250,00 грн.; згідно з платіжним дорученням від 01 березня 2016 року №131 ТОВ «Телеконтент» сплатило податок на додану вартість за лютий 2016 року у розмірі 93 334,00 грн.; згідно з платіжним дорученням від 31 березня 2016 року №144 позивач сплатив податок на додану вартість за березень 2016 року у розмірі 90 000,00 грн., всього у розмірі 254 583,00 грн.

Таким чином, суму податкового зобов'язання за 1 квартал 2016 року позивач сплатив ще до настання граничного строку сплати, що вказує на виконання податкового обов'язку.

Доказів, які б спростовували встановлені судом обставини, відповідачем до суду не надано, не наведено їх і в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеконтент» - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеконтент» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

О.М.Кузьмишина

Постанова складена в повному обсязі 27 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Кузьмишина О.М.

Глущенко Я.Б.