Постанова № 72481058, 27.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року справа №805/1739/17-а

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Блохіна А.А.,

секретар судового засідання Борисов А.А.,

за участі представника відповідача Колеснікової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року (повний текст складено 11 серпня 2017 року в м. Словянськ) у справі № 805/1739/17-а (суддя в 1 інстанції - Толстолуцька М.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-Авто" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2016 № 0020331202, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Север-Авто" (далі - ТОВ "Север-Авто") звернулось до суду з позовною заявою до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2016 року № 0020331202 про сплату штрафу у сумі 46 177,08 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 230 885,40 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення податкового органу було винесено незаконно, оскільки прийнято на підставі акту камеральної перевірки, на проведення якої встановлено мораторій. Окрім того, позивач зазначив, що сума, визначена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні у розмірі 230 885,40 грн. є невірною, оскільки підприємство не має заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб та згідно положень Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) звільнено від сплати орендної плати за землю з юридичних осіб на період проведення антитерористичної операції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у справі № 805/1739/17-а позов задоволено повністю, внаслідок чого, визнано протиправними дії Інспекції та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2016 року № 0020331202 про сплату штрафу у розмірі 20 % у сумі 46 177 гривень 08 копійок за затримку сплати грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 230 885,40 грн.

Постанова мотивована тим, що відповідачем були невірно зроблені висновки щодо порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, та відповідно - застосовані штрафні санкції.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що проведення або не проведення перевірки жодним чином не впливає на підстави застосування до платника штрафу за положеннями п. 126.1 ст. 126 ПК України. Камеральну перевірку своєчасності ТОВ «Север-Авто» Інспекцією проведено правомірно, оскільки платником було допущено порушення п. 287.3 ст. 287 ПК України. Таким чином, податкове повідомлення рішення Інспекції від 09.11.2016 №0020331202 про застосування штрафу у розмірі 20% в сумі 46 177,08 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 230 885,40 грн. прийнято з урахуванням вимог діючого законодавства.

Апелянтом зазначено, що Законом № 1669-VII не були внесені відповідні зміни до Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо звільнення від сплати та нарахування за користування земельними ділянками державної та комунальної власності платників податків, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, тому відповідач не мав правових підстав для звільнення ТОВ "СЕВЕР-АВТО" від застосування штрафних санкцій відповідно до статті 126 ПК України.

Крім того, Інспекція звертає увагу на те, що позивачем не надано до відповідача будь-яких документів, які б підтверджували що податковий борг з орендної плати за землю вважається безнадійним. Апелянтом зазначено, що листом Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2014 №15472/7/99-99-25-01-17 надано відповідні роз'яснення про зміну строків сплати податків та особливості списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕР-АВТО" зареєстровано як юридична особа, юридична адреса: 84100, Донецька область, місто Слов'янськ, вул. Торгова, буд. 60, включено до ЄДРПОУ за № 30354146 та перебуває на обліку у Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області як платник орендної плати за землю. Судом встановлено та не є спірним, що позивач здійснює господарську діяльність на території м. Слов'янська Донецької області.

Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Судом встановлено, що відповідачем в приміщенні Інспекції (м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) проведено перевірку дотримання граничних строків сплати суми узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки м. Слов'янська згідно декларацій, поданих за 2014, 2015 та 2016 роки, на підставі якого прийнято Акт камеральної перевірки про дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання від 21 вересня 2016 року № 5402/12-02/30354146. На підставі зазначеного акту, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 09 листопада 2016 року № 0020331202 про зобов'язання сплатити штраф у сумі 46 177, 80 грн. /арк. справи 140-141/.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом на підставі п.56.2 статті 56 ПК України й оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 19 січня 2017 року № 340/10/05-99-10-01-12-1 скаргу ТОВ "СЕВЕР-АВТО" залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Рішенням Державної фіскальної служби України від 20 лютого 2017 року № 3414/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вичерпавши засоби адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, ТОВ "СЕВЕР-АВТО" звернулось до суду з позовною заявою, у якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Інспекції № 0020331202 від 09 листопада 2016 року про сплату штрафу у розмірі 20 % в сумі 46 177,08 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 230 885,40 грн.

Таким чином, предметом спору між сторонами є правомірність нарахування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку

Згідно із п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Тобто, на позивача у справі покладений обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в визначеному порядку і встановлені строки.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вищезазначених вимог законодавства, до контролюючого органу подавалися декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014, 2015, 2016 роки (а. с. 99-119).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (надалі - Закон № 1669-VІІ).

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 6 Закону № 1669-VІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачалось під час проведення антитерористичної операції звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Суд зазначає, що 30 жовтня 2014 року на виконання Закону № 1669-VІІ Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження за № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція". Відповідно до Додатку до Розпорядження м. Слов'янськ внесено до переліку населених пунктів, на які поширюється дія Закону № 1669-VІІ.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VІІ Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Пунктом 3 даного Розпорядження визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053".

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Слов'янськ.

Таким чином, на позивача поширювались положення статті 6 Закону № 1669-VІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та протягом спірного періоду підприємство звільнялось від сплати орендної плати за землю з юридичних осіб.

Апеляційний суд не погоджується з позицією відповідача, що Законом № 1669-VІІ не були внесені відповідні зміни до ПК України щодо звільнення від сплати та нарахування за користування земельними ділянками державної та комунальної власності платників податків, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки спеціальна чи загальна норма може визначатись у відповідності об'єкта застосування цієї норми, а не взагалі законів. Закон № 1669-VІІ визначає таку спеціальну норму, яка закріплена статтею 6 цього Закону та є обов'язковою до застосування в податкових правовідносинах.

Листом від 12 квітня 2017 року вих. № 335/12.1-21-03 "Щодо засвідчення форс-мажорних обставин" Донецька торгово-промислова палата, розглянувши заяву ТОВ "СЕВЕР-АВТО" надала роз'яснення, згідно яких не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин (не потребує отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин), по яким чітко визначено критерії та встановлено звільнення від сплати Законом № 1669-VІІ (а. с. 13).

Окрім того, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року в адміністративній справі № 805/1097/16-а, яким скасовано вимогу Інспекції від 19 листопада 2015 року № 1401-25 про зобов'язання сплати борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 33 228,05 грн. за період з квітня 2014 по листопад 2015 року, що підтверджує відсутність у позивача заборгованості з податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки. А отже, наслідком відсутності податкового боргу є й відсутність штрафних санкцій за цей період.

Отже, відповідачем були невірно зроблені висновки щодо порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, та відповідно - застосовані штрафні санкції.

Цього цілком достатньо для задоволення позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність застосування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у справі № 805/1739/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-Авто" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2016 № 0020331202 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді О.О. Шишов

А.А.Блохін