Постанова № 72481055, 27.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року справа №805/4361/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Міронової Г.М., при секретарі судового засідання - Святодух О.Б., за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідачів - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі № 805/4361/16-а (головуючий І інстанції Крилова М.М.), складену в повному обсязі 07 лютого 2017 року в м. Слов'янськ Донецької області за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 до Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про залишення без розгляду позовних вимог про визнання неправомірними дій в частині зняття з реєстрації місця проживання та зобов'язання відновити реєстрацію міста проживання,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (далі - відповідач 1), в якому просила: визнати неправомірними дії в частині зняття з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 її онука, малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; визнати неправомірними дії в частині зняття з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 недієздатного, інваліда 2-ї групи ОСОБА_4, його опікуна ОСОБА_1; визнати незаконною відповідь № 58-9189 від 02.11.2016 відносно інформації про зняття з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 її онука, малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; визнати незаконною відповідь № 58-9189 від 02.11.2016 відносно інформації про зняття з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 недієздатного, інваліда 2-ї групи ОСОБА_4, його опікуна ОСОБА_1; зобов'язати Слов'янський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області відновити реєстрацію міста проживання в АДРЕСА_1 недієздатного, інваліда 2-ї групи ОСОБА_4, його опікуна ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.06.2016 ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 виселено з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла. На підставі цього рішення ВДВС м. Слов'янська сім'ю ОСОБА_1 виселено з даної квартири. 12.10.2016 ухвалою Слов'янського міськрайонного суду скасовано заочне рішення суду від 07.06.2016. З відповіді відповідача № 58-9189 від 02.11.2016 позивач дізналась, що її, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знято з реєстрації міграційною службою. Позивач вважає, що відповідач необґрунтовано позбавив права користування квартирою, оскільки зняття з реєстрації недієздатного та малолітньої дитини можливо тільки за умовами згоди органу опіки та піклування, якої згідно відповіді не було.

Також позивач вважає спірну відповідь незаконною в частині зняття з реєстрації малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що в своїй заяві ОСОБА_7 вказав себе як єдиного власника, так як договір купівлі-продажу квартири № 392/95 від 09.08.1995 визнаний недійсним на підставі рішення суду від 12.03.2004 та того, що ОСОБА_1 надала до міграційної служби недостовірні відомості відносно власника квартири. З цією відповіддю позивач не згодна, оскільки рішення суду від 12.03.2004 залишилось невиконаним ВДВС м. Слов'янську, сторони не повернуті у початкове становище, та залишилась не стягнута з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 сума 8700 грн., у зв'язку з чим, позивач вважає, що договір купівлі-продажу № 392/95 є дійсним по теперішній час, а тому вона має право на володіння та користування цією квартирою.

Крім того, зазначала, що не існує рішення суду про позбавлення її права власності на квартиру, зареєстровану в КП БТІ м. Слов'янська в реєстровій книзі під № 7866/2а.

На підставі викладених підстав, позивач вважає недостовірною інформацію надану у відповіді від 02.11.2016 в частині зняття з реєстрації 11.11.2011 ОСОБА_4, ОСОБА_1 з посиланням на рішення суду від 23.12.2010, за основу якого покладено рішення Слов'янського міськрайонного суду від 12.03.2004, та вважає незаконними дії відповідача щодо зняття з місця проживання з квартири АДРЕСА_1, недієздатного, інваліда 2-ї групи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, опікуна ОСОБА_1 та малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2016 у якості другого відповідача залучено Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (далі - відповідач 2).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі № 805/4361/16-а позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 до Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання неправомірними дій в частині позовних вимог про зняття з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 її онука, малолітнього ОСОБА_5, визнання протиправними дій в частині знятті з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 недієздатного, інваліда 2-ї групи ОСОБА_4, його опікуна ОСОБА_1 та зобов'язання відновити реєстрацію міста проживання в АДРЕСА_1 недієздатного, інваліда 2-ї групи ОСОБА_4, його опікуна ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишено без розгляду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем був пропущений шестимісячний строк звернення до суду.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу місцевого суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як передбачено частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зі змісту ст. 123 КАС України випливає, що суд самостійно повинен перевірити чи пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах адміністративного позову докази поважності причин його пропуску.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Слов'янського міського суду Донецької області від 12.03.2004 у справі № 2-4-2004 визнано незаконним розпорядження голови Слов'янської міської ради народних депутатів від 08.08.1995 № 1396-р про приватизацію квартири АДРЕСА_1. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1, видане 08.08.1995 на ім'я ОСОБА_8. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 09.08.1995 і зареєстрований «Міжрегіональною агропромисловою біржою» за реєстровим № 392/95, повернувши сторони в первісне положення, стягнувши з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 8700 гривень. Виселено з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_4. Вселено ОСОБА_7 в квартиру АДРЕСА_1, зобов'язав ДКП ЖЕО м. Слов'янська поновити реєстрацію його у вказаній квартирі. В зустрічному позові ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про визнання втратившим право користування житловим приміщенням - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_8 в дохід держави державне мито в сумі 87,00 грн.

Рішення Слов'янського міського суду Донецької області від 12.03.2004 у справі № 2-4-2004 набрало законної сили 11.08.2004 на підставі ухвали Апеляційного суду Донецької області від 11.08.2004, яке також залишено без змін ухвалою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12.01.2007.

Крім того, рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23.12.2010 у справі № 2-270/2010 позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ТОВ «Циділо і К», Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про зняття з реєстрації та виселення з житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення задоволено. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, висилено з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення. Зобов'язано Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов'янського МВ УМВС в Донецькій області і Товариство з обмеженою відповідальністю «Циділо і К» зняти ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, з реєстраційного обліку за адресою - АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 20.04.2011 у справі № 22ц-3602, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23.12.2010 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 про зобов'язання Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області зняти ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4 з реєстраційного обліку - скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про зобов'язання Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області зняти ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4 з реєстраційного обліку - відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про зобов'язання Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області зняти ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4 з реєстраційного обліку мотивовано тим, що суд першої інстанції не врахував, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Тобто, для зняття з реєстрації місця проживання достатньо рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням. Статтею 14 Закону № 1383-ІV передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку. Рішення набрало законної сили 20.04.2011.

11.11.2011 до Слов'янського МВ ГУДМС у Донецькій області звернувся ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 із заявою щодо зняття з реєстрації місця проживання за вказаною адресою ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4, як осіб, які зареєстровані у вказаній квартирі, на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23.12.2010 по справі № 2-270/2010. У відповідності до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» та на підставі наданих ОСОБА_7 документів Слов'янським МВ ГУДМС у Донецькій області було знято вказаних осіб з реєстрації місця проживання особи.

В матеріалах справи містяться, заяви ОСОБА_7 про зняття з реєстрації місця проживання сім'ї ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 від 11.11.2011, виконавчий лист № 2-270, виданий 02.06.2011 Слов'янським міськрайонним судом про виселення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 з квартири АДРЕСА_1, постанова державного виконавця органу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції від 16.09.2011 про закінчення виконавчого провадження № 26902701 з примусового виконання виконавчого листа № 2-270, виданого 02.06.2011 Слов'янським міськрайонним судом, довідка КП «БТІ» від 26.04.2010 № 5.

25.10.2016 ОСОБА_1, яка діє як опікун в інтересах недієздатного інваліда 2-ї групи ОСОБА_4 звернулась до Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області з інформаційним запитом. За змістом інформаційного запиту, ОСОБА_1 просила на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати достовірну інформацію: 1) за якою адресою місця проживання зареєстрований недієздатний, інвалід 2-ї групи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та його опікун ОСОБА_1; 2) які дозвільні документи стали підставою для зняття з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 недієздатного, інваліда 2-ї групи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та його опікуна ОСОБА_1; 3) які дозвільні документи стали підставою для зняття з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 малолітньої дитини, її онука, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Вказати повний перелік і назву документів, ким, яким органом, коли і кому були видані документи, які стали підставою для зняття з реєстрації осіб, вказаних в п.п. 2, 3, передбачених Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджених наказом МВС України від 22.11.2012 № 1077; 4) повідомити яким юридичним та фізичним особам надавалась Державною міграційною службою м. Слов'янська інформація (довідка) відносно зняття з реєстраційного обліку недієздатного, інваліда 2-ї групи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, опікуна ОСОБА_1 та малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартирі АДРЕСА_1. Якщо така інформація комусь надавалась, то вказати кому (назву юридичної особи, Ф.І.Б. фізичної особи), коли, для чого, на якій підставі і якими документами це підтверджено (арк. справи 17).

02.11.2016 Слов'янським міським відділом Головного управління ДМС в Донецькій області надано відповідь на інформаційний запит від 25.10.2016, яка викладена листом № 58-9189. Зазначеним листом повідомлено, що з 04.04.2016 повноваження з реєстрації місця проживання фізичних осіб делеговані органам місцевого самоврядування, в м. Слов'янську реєстрацію місця проживання здійснює відділ з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов'янської міської ради та для отримання інформації про місце реєстрації необхідно звертатись до вказаного відділу.

Також листом повідомлено про те, що 11.11.2011 до Слов'янського МВ ГУДМС у Донецькій області звернувся гр. ОСОБА_7 із заявою про зняття з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_1, на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23.12.2010 про виселення з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого житлового приміщення. Апеляційний суд Донецької області рішенням від 20.04.2011 залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині виселення ОСОБА_1 і ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1. В листі-відповіді зазначений перелік документів, які були надані до заяви. На підставі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» було знято ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання особи.

Крім того, листом-відповіддю повідомлено, що реєстрація ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1, була скасована 01.02.2014 згідно розділу 7 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України № 1077 від 22.11.2012, висновком Слов'янського МВ ГУДМС України в Донецькій області на підставі заяви гр. ОСОБА_7 з причини повідомлення ОСОБА_1 недостовірних відомостей про власника даної квартири та наданий договір купівлі-продажу № 392/95 від 09.08.1995, який Слов'янським міськрайонним судом 12.03.2004 визнано недійсним.

Інформацію про зняття з реєстрації вказаних осіб була надана до ТОВ «Циділо і К», на балансі якого знаходиться АДРЕСА_1, шляхом проставлення штампів «знято з реєстрації місця проживання» в картках реєстрації на ОСОБА_1, ОСОБА_4 Інформація про скасування реєстрації ОСОБА_5 була направлена листом за № 58-490 від 01.02.2014 матері дитини ОСОБА_9 Інформація про зняття з реєстрації ОСОБА_4 і ОСОБА_1 відповідно ст. 22 Закону України «Про державний реєстр виборців» направлялась до відділу ведення Державного реєстру виборців Слов'янської міської ради (арк. справи 18).

Разом із тим, в матеріалах справи містяться листи Слов'янського МВ ГУ ДМС в Донецькій області, адресовані ОСОБА_9, дружині ОСОБА_4, від 01.02.2014 № 58-490, від 05.02.2014 № 58-531, якими повідомлено, що її реєстрація від 17.01.2014 разом із сином скасована 01.02.2014 висновком Слов'янського МВ ГУ ДМС в Донецькій області на підставі заяви гр. ОСОБА_7 з причини повідомлення Вами недостовірних відомостей про власника цієї квартири та наданий договір купівлі-продажу квартири № 392/95 від 09.08.1995, який Слов'янським міським судом 12.03.2004 визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 14 Цивільного процесуального кодексу України, прийнятого Верховною Радою УРСР від 18.07.1963 № 1501-06 визначено, що рішення, ухвала і постанова суду або судді, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України, прийнятого ВР України від 18.03.2003 № 1618-ІV судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» від 11.12.2003 № 1382-ІV відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1382-ІV, дія цього Закону поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 про зняття її разом із сином з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 повинна була дізнатися ще з моменту набрання чинності рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.03.2004 у справі № 2-4-2004, тобто 11.08.2004 та набрання чинності рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23.12.2010 у справі № 2-270/2010 в частині виселення її, її чоловіка та сина з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого житлового приміщення, тобто 20.04.2011, так як ці рішення тягнуть за собою зняття з реєстрації місця проживання.

Суд не може погодитись з вищезазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегія суддів вважає, що про зняття з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 позивачу стало відомо саме з листа Слов'янського міського відділу Головного управління ДМС в Донецькій області від 02.11.2016 № 58-9189.

Доказів повідомлення позивача про зняття її разом з сином ОСОБА_4 органом реєстрації в період до 2016 року в матеріалах справи не міститься.

Пояснення представника відповідачів про те, що позивач належним чином повідомлена про зняття її з реєстрації разом з сином ОСОБА_4 у лютому 2014 року не може бути прийняте судом, оскільки не підтверджено належними та допустими доказами в розумінні вимог ст.73, 74 КАС України.

Посилання представника відповідачів на наявні в матеріалах справи копії повідомлень про зняття з реєстрації ОСОБА_9. суд вважає неприйнятними, оскільки дані повідомлення направлені не позивачу, а іншій особі.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем було подано адміністративний позов стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дій в частині зняття з реєстрації місця проживання та зобов'язання відновити реєстрацію міста проживання, у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі № 805/4361/16-а - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі № 805/4361/16-а - скасувати та направити справу № 805/4361/16-а за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 до Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання неправомірними дій в частині позовних вимог про зняття з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 її онука, малолітнього ОСОБА_5, визнання протиправними дій в частині знятті з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 недієздатного, інваліда 2-ї групи ОСОБА_4, його опікуна ОСОБА_1 та зобов'язання відновити реєстрацію міста проживання в АДРЕСА_1 недієздатного, інваліда 2-ї групи ОСОБА_4, його опікуна ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А. Василенко

Г.М. Міронова