Ухвала суду № 72480473, 28.02.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/2106/18

Провадження № 1-кс/712/957/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

28 лютого 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді Романенко В.А.

при секретарі Таран А.І.

за участю прокурора Бондаренко О.Ю.

слідчого Бак Є.Г.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду внесене у кримінальному провадженні № № 12018250270000183 від 01.02.2018 року слідчим СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_2, і погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, учасником бойових дій та інвалідом не являється, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, постійне місце проживання відсутнє, в силу ст. 89 КПК України раніше не судимий, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В:

Слідчий СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_2, звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України

Клопотання мотивується тим, що ОСОБА_1, 28.01.2018 близько 12:20 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, зайшов через відчинену вхідну хвіртку на територію домоволодіння № 49, що по вул. Єременка в с. Білозір’я, Черкаського р-н, Черкаської області, яке належить ОСОБА_4, звідки шляхом вільного доступу до сараю в якому відсутні засоби охорони майна, що перебувало там, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав коньки для даху оцинковані загальною довжиною 4 м, лист оцинкований розміром 70 х 140 см – вартість яких згідно товарного чеку № 32 від 21.02.2018 становить 200 гривень, ліжко розкладне (розкладушка) вартість якої, згідно товарного чеку № 84 від 21.02.2018 становить 250 гривень, та металевий корпус (чорний метал) від холодильника вагою 20 кг., вартість якого згідно довідки ТОВ «Виробниче підприємство «ВТОРМЕТАЛ» від 12.02.2018 за 1 кілограм становить 5 гривень 24 копійки, на загальну суму 104 гривні, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, спричинивши ОСОБА_4 матеріальних збитків на вказану суму 554 грн.

Таким чином, ОСОБА_1, 01.02.1968, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України – таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

28.02.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна, (крадіжці).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення в повному обсязі підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 01.02.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 02.02.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 02.02.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 02.02.2018, товарним чеком № 32 від 21.02.2018, товарним чеком № 84 від 21.02.2018 .

Таким чином в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; запобігати спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, що є злочином середньої тяжкості.

Також, підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, постійно переховується від органів досудового розслідування, має негативні зв’язки, так як спілкується з особами, які раніше судимі та які можуть негативно впливати на останнього (п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Крім того, що підозрюваний ОСОБА_1, свідки та потерпілий по даному кримінальному провадженні, проживають в одному населеному пункті, тому підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на них шляхом підкупу чи залякуванням, чим перешкоджатиме повному та об’єктивному розслідуванні кримінального провадження (п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1, матиме реальну можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, немає постійного місця проживання, що перешкоджатиме досягненню завдання кримінального провадження та досягненню цілей покарання, так як після вчинення злочину переховувався від органу досудового розслідування у свого знайомого (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).

Як наслідок заявлені в клопотанні ризики реально існують та оскільки не вважається можливим запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний із взяттям під варту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку про застосування запобіжного заходу.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 183 тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до частини 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

З клопотання також вбачається, що із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, наведені у ньому ризики, як мета обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є такими, що виправдовують його застосування, зокрема слідчий вказує, що ОСОБА_1 під тягарем кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом умовляння, погроз, підкупу чи інше, перешкоджати кримінальному провадженню, користуючись своїми злочинними зв’язками. ОСОБА_1, матиме реальну можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, немає постійного місця проживання, що перешкоджатиме досягненню завдання кримінального провадження та досягненню цілей покарання, так як після вчинення злочину переховувався від органу досудового розслідування у свого знайомого.

Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз’яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, підозрюваний постійного законного джерела доходів не має, тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, можливості незаконно впливати на свідків, експертів, знищенню речових доказів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд вважає за необхідне застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбачених КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статі.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи норму статті 182 КПК України, суд приходить до висновку визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_1 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачає п. 2, 1 ч. 5 ст. 182 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 186, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_2. – задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 28 квітня 2018 року, включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 28.02.2018 року.

Визначити розмір застави 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 35240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) та у разі внесення якої покласти зобов’язання на нього:

1) Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;

2) Не відлучатися за межі с. Білозір’я, Черкаського району, Черкаської області, за виключенням виклику слідчого, прокурора або суду в м. Черкаси.

3) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання на іншу адресу.

4) Здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (в т.ч. паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну), строк дії яких (зобов’язань) визначити не більше двох місяців з моменту внесення застави, наслідком невиконання яких буде звернення застави в дохід держави.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Черкаси.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_2

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному ОСОБА_1 після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя Романенко В.А.