Рішення № 72477413, 22.02.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/147/2018 Справа № 641/7270/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого – судді: Курганникової О.А.

за участю секретаря судового засідання: Щеглової Г.О.

представника позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 07.11.2007 р. у розмірі 11931,09 грн.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив, що він є клієнтом ПАТ КБ«ПриватБанк» та неодноразово писав анкети-заяви про отримання банківської картки, а тому не може бути впевненим, що надана позивачем анкета-заява відноситься саме до тієї банківської картки, заборгованість по якій з нього просить стягнути позивач. Крім того зазначає, що у нього існують сумніви відносно того чи ним був виконаний підпис на вказаній анкеті-заяві. Разом з тим пояснив, що він не користувався кредитними коштами, заборгованість за якими позивач просить стягнути на його користь.

Суд, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

07.11.2007 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого останньому надано в розпорядження кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 15000,00 грн. зі сплатою 36,00 відсотків за користування кредитом.

Взяті на себе зобов’язання за кредитним договором банк виконав своєчасно та повністю, надавши відповідачу в розпорядження грошові кошти за договором.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В порушення умов договору ОСОБА_2 зобов’язання належним чином не виконував .

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Станом на 31.07.2016 р. ОСОБА_2 має заборгованість в сумі 11931,09 грн., з яких

400.40 грн. - заборгованість за кредитом;

7824.45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

2900.0 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

250.0 грн. - штраф (фіксована частина).

556.24 грн. - штраф (процентна складова).

Разом з тим, відповідно до ст.551 ЦК України, частини 3 „Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення."

Дійсно, заборгованість по тілу кредиту, як зазначено вище, складає 400,00 грн., тоді як, сума нарахованої неустойки в вигляді пені складає 2900,00 грн що є не спів мірним, а тому суд вважає за необхідно суму пені зменшити до розміру тіла кредиту, а саме з 2900,00 грн до 400,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином у зв’язку з тим, що суд стягує з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором , позовні вимоги у частині стягнення штрафів з відповідача задоволенню не підлягають.

Таким чином сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 8624,45 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.

Заперечення відповідача ОСОБА_2 відносно того що він не користувався кредитними коштами, суд не приймає у зв’язку з наступним.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом(а.с. 5-7) та виписки по рахунку за період з 01.01.1998 р. по 22.10.2017 р. (а.с. 98-111) після отримання крету ОСОБА_2 сплачував періодичні платежі за кредитом, останній з яких був зроблений 09.11.2013 р. у розмірі 2000,00 грн що підтверджує той факт, що ОСОБА_2 користувався наданими йому кредитними коштами за договором №б/н від 07.11.2007 р.

Щодо посилання ОСОБА_2 відносно його сумнівів в тому що саме він підписав анкету-заяву, слід зазначити, що судом відповідачу було роз’яснено право заявити клопотання про призначення судової експертизи для вирішення даних питань, але відповідач своїм правом не скористався та відповідне клопотання не заявив.

Також, суд неодноразово сприяв повному та всебічному розгляду справи та надавав час відповідачу для надання суду доказів на підтвердження доводів зазначених в заперечення, однак відповідач ОСОБА_2 цим правом також не скористався , доказів не надав, в судовому засідання 22.02.2018 року підтвердив, що на даний час у нього відсутні докази на підтвердження тих обставин на які він посилається.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 07.11.2007 в розмірі 8624,45 грн. та судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

В решті задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариства комерційний банк «ПриватБанк»; м. Київ, вул. Грушевського,1-Д; код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ПН НОМЕР_1 адреса: 61000 АДРЕСА_1.

Суддя: ОСОБА_4